Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі
  СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
  Новини
  Бібліотека статей
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Книжкова полиця
  Хто є хто
  Глосарій
  Опитування
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Які норми КЗпП можуть додати проблем роботодавцям: думка судді
Новини / Моніторинг законодавства
04.08.2022
Які норми КЗпП можуть додати проблем роботодавцям: думка судді
 

Наразі в судах ще не багато справ щодо застосування оновлених положень КЗпП. Проте вже можна прогнозувати, які саме нововведення можуть спричинити проблеми із застосуванням у судовій практиці.

Свій аналіз нововведень навела секретар другої судової палати Касаційного цивільного суду Марина Червинська.

Норми статей про строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів (ст. 233 КЗпП), про відповідальність за затримку розрахунку при звільненні (ст. 117 КЗпП) ще в попередніх редакціях неодноразово ставали предметом розгляду об’єднаної палати КЦС та Великої палати ВС.

Ст. 36 КЗпП (щодо підстав припинення трудового договору) доповнена 3 новими пунктами:

  • смерть роботодавця — фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою (п. 81);
  • смерть працівника, визнання його судом безвісно відсутнім або оголошення померлим (п. 82);
  • відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль (п. 83).

Саме п. 83 може спричинити певні проблеми правозастосування. Тому що цей пункт містить сполучник «та», отже в разі виникнення спору мають бути доведені і відсутність працівника на роботі, і відсутність інформації про причини.

Звернемо увагу на ст. 47 КЗпП — щодо обов’язку роботодавця у день звільнення працівника видати письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні, яка є базовою для ст. 116 цього Кодексу. За ст. 116 КЗпП, про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. В ст. 47 КЗпП йдеться про письмове повідомлення в день звільнення, а в ст. 116 цього кодексу — у день виплати.

Часто виникають проблеми зі застосуванням ст. 117 КЗпП, в якій ідеться про відповідальність за затримку розрахунку при звільненні. Зараз ця стаття вкотре змінена: у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому сум, за відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку, але не більш як за 6 місяців.

Раніше Верховний Суд України стояв на тому, що роботодавець зобов’язаний імперативно виплатити всі суми, які належать працівникові. Цією правовою позицією часто зловживали працівники, які через кілька років через суди добивалися стягнення з колишнього роботодавця тисяч гривень середнього заробітку за недоплачені при звільненні декілька копійок.

У березні 2019 року ВП ВС відійшла від такого висновку, застосувавши принципи добросовісності та співмірності, і констатувала, що в кожному конкретному випадку слід враховувати суму, яку працівник отримав від роботодавця в день звільнення, та інші фактори, які свідчать про добросовісність однієї чи іншої сторони. На продовження цієї думки суду тепер законодавець обмежив можливість отримання середнього заробітку 6 місяцями.

При застосуванні статей 47, 116 та 117 КЗпП можуть виникнути проблемні питання щодо письмового повідомлення про нараховані й виплачені суми, видання такого повідомлення в день звільнення або в день виплати. За логікою законодавця, день виплати і день звільнення мали б збігатися в часі, але якщо ці дні дуже часто не збігалися до оголошення воєнного стану, то зараз і поготів.

Закон і Бізнес



Переглядів: 520 Надіслати другу Версія для друку
 
Дивіться також:
Порушення законодавства про захист персональних даних
Нові підстави припинення трудового договору
Звільнення за ініціативою роботодавця: підстави та умови
Які зміни в трудове законодавство вніс Закон № 2352-ІХ?
З’явилися е-формати нового повідомлення про прийняття на роботу
Мінекономіки розробило порядок поширення дії галузевої угоди на всіх роботодавців
В яких випадках роботодавець має скоротити робочий час через шкідливі умови праці?
Заброньовані на час війни працівники: якщо відстрочка від призову закінчується!
Нові законопроекти про колдоговори та посилення відповідальності у цій сфері
Трудовий договір з нефіксованим робочим часом: новації трудового законодавства
Яких помилок допускають роботодавці-аграрії під час бронювання працівників?
Травма внаслідок сп’яніння: чи оплачується лікарняний?
Простій на підприємстві під час воєнного стану: умови, порядок оформлення
Особливості надання відпустки без збереження заробітної плати в умовах воєнного стану
Директора підприємства викликають на допит: поради юриста
Держпраці не допоможе повернути заробіток, якщо особа працювала неофіційно
Компенсація за невикористану відпустку: гарантії та заборони
Чи виплачувати середній заробіток працівнику з тероборони?
Чи погоджувати із військовою адміністрацією 6-денний робочий тиждень?
Нові перевірки з праці лише на час війни та нові питання
Чи можна видати працівникам трудові книжки?
Як виправити відсутню персоніфіковану інформацію про початок роботи?
Військовий облік жінок: які зміни чекають з 1 жовтня?
Працівник оскаржував невиплату компенсації за понаднормову роботу: що вирішив суд?
Чи нараховувати лікарняні у разі хвороби під час неоплачуваної відпустки?
Які підприємства можуть продовжувати працювати 50-годинний робочий тиждень?
Роботодавцям компенсуватимуть ЄСВ за працевлаштування безробітних
Рада дозволила відпустку для догляду за дитиною обом батькам-військовослужбовцям
Розблоковано підписання закону про реформу трудового законодавства
Бізнес пропонує змінити процедуру бронювання від мобілізації
Невиконання посадової інструкції: судова практика
Закон про фріланс: що передбачено?
Чи загрожують жінкам штрафи за ухилення від військового обліку з 1 жовтня?
Діє оновлена форма повідомлення про прийняття на роботу
Уряд знов змінив Порядок подання повідомлення про прийняття на роботу
Працівник виявився зрадником: чи це підстава його звільняти?
Як визначається розмір допомоги по безробіттю?
Федерація профспілок просить Президента ветувати законопроект № 5371
Перелік підстав для проведення позапланових перевірок Держпраці
Що компенсують працівникові при переїзді на роботу в іншу місцевість?
Чи можна не відпрацьовувати два тижні у разі звільнення за власним бажанням під час воєнного стану?
Легалізація фрилансу або нова форма трудового договору
ТОП-5 змін щодо відпусток за новим Законом
Працівник не згоден з наказом про призупинення дії трудового договору: які наслідки?
Чи може роботодавець надати невикористані відпустки за попередні роки?
Баланс інтересів сторін під загрозою: вільні трудові договори
Розпочалися переговори щодо розміру мінзарплати на 2023 рік: чого чекати?
Пропонується повернути збереження середнього заробітку мобілізованим працівникам
Як будуть зростати мінімальна пенсія та соцвиплати до кінця 2022 року?
Відповіді ФСС на поширені запитання
Всі новини
Реклама
Видання для професіоналів
Опитування
Если Вам придется выбирать между интересной работой и прибыльной, то Вы…
Выберу интересную
Выберу прибыльную
Найду интерес в прибыли
А можно вообще не работать?

Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2022 © МЕДІА-ПРО
2022 © HR-Ліга

Copyright © 2005–2022 HR-Ліга
Використання матеріалів із журналів Групи компаній «МЕДІА-ПРО» лише за погодженням з редакцією (адміністрацією) порталу.
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються.
Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі.
Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
З усіх питань пишіть на admin@hrliga.com