Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі
  СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
  Новини
  Бібліотека статей
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Книжкова полиця
  Хто є хто
  Глосарій
  Опитування
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Як визначити розмір вихідної допомоги при звільненні?
Новини / Моніторинг законодавства
22.06.2022
Як визначити розмір вихідної допомоги при звільненні?
 

За якими підставами виплачують вихідну допомогу?

Вихідну допомогу виплачують працівникам не завжди, а тільки при звільненні за відповідними підставами. Підстави припинення трудового договору та розміри вихідної допомоги ми зібрали та навели в таблиці нижче.

Розмір вихідної допомоги залежно від підстави звільнення

Підстава припинення трудового договору

Норма

Розмір вихідної допомоги

Виплата вихідної допомоги згідно зі ст. 44 КЗпП

Відмова працівника від:
• переведення на роботу в іншу місцевість разом з установою;
• продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці

п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП

Не менше середнього місячного заробітку

Зміни в організації виробництва та праці, у т. ч. ліквідація, реорганізація, банкрутство або перепрофілювання установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників

п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП

Виявлення невідповідності працівника обійманій посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, що перешкоджають продовженню цієї роботи

п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП

Відмова в наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на працівника обов’язків вимагає доступу до державної таємниці

Поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу

п. 6 ч. 1 ст. 40 КЗпП

Порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного або трудового договору

ч. 3 ст. 38, ст. 39 КЗпП

Не менше тримісячного середнього заробітку

Інші підстави для виплати вихідної допомоги

Незгода держслужбовця на проходження держслужби у зв’язку із зміною її істотних умов

п. 6 ч. 1 ст. 83 Закону про держслужбу*

Середня місячна зарплата

Вихід держслужбовця на пенсію або досягнення ним 65-річного віку

п. 7 ч. 1 ст. 83 Закону про держслужбу

Скорочення чисельності або штату держслужбовців, скорочення посади держслужби внаслідок зміни структури або штатного розпису держоргану без скорочення чисельності або штату держслужбовців, реорганізація держоргану

п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону про держслужбу

Дві середньомісячні зарплати

Ліквідація держоргану

п. 11 ч. 1 ст. 87 Закону про держслужбу

Вивільнення працівників у зв’язку з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням установи, скороченням чисельності/штату працівників, віднесених до 1 та 2 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, або є учасниками ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та віднесені до категорії 3**

п. 7 ч. 1 ст. 20,
п. 1 ч. 1 ст. 21,
п. 1 ч. 1 ст. 22
Закону № 796***

Три середньомісячні зарплати

* Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII.
** Виплачує допомогу роботодавець за власні кошти, а згодом відшкодовує їх собі з бюджету через органи соцзахисту населення. Механізм відшкодування визначений постановою КМУ від 20.09.2005 р. № 936.
*** Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. № 796-XII.

Як обчислюють середню заробітну плату?

Як ви вже зрозуміли, розмір вихідної допомоги прив’язаний до середньомісячного заробітку працівника. Основним документом, яким регламентований його розрахунок, є Порядок обчислення середньої заробітної плати від 08.02.1995 р. № 100 (далі — Порядок № 100).

Формула розрахунку суми виплати (ВП) має такий вигляд:

ВП = (ЗПф : РДф) х (РДсум : 2),

де:

  • ЗПФ — зарплата за фактично відпрацьовані працівником робочі дні розрахункового періоду;
  • РДф — кількість фактично відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді;
  • РДсум — сумарна кількість робочих днів за останні два календарні місяці за графіком роботи установи, організації.

Тож для розрахунку суми вихідної допомоги бухгалтерові потрібно:

1) визначити розрахунковий період;
2) з’ясувати, які виплати включаються в розрахунок, а які не потрібно брати до уваги;
3) розрахувати середньоденний заробіток;
4) обчислити середньомісячне число робочих днів.

У загальному випадку вихідну допомогу розраховують виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю звільнення працівника (абз. 3 п. 2 Порядку № 100).

Якщо в останніх двох місяцях немає зарплати, то розрахунковий період складуть попередні два календарних місяці. Якщо протягом чотирьох місяців, що передують звільненню, немає заробітку — розраховуємо «середню» виходячи з посадового окладу працівника, але не менше МЗП.

Виплати, які включаються до розрахунку, зазначені в п. 3 Порядку № 100. Це насамперед виплати, які стосуються робочого процесу (зарплата за відпрацьований час, надбавки, доплати, виробничі премії тощо). Виплати, які не слід враховувати, наведені в п. 4 цього Порядку. І це переважно виплати, що носять разовий характер, не пов’язані напряму з робочим процесом, компенсаційні виплати.

Також додатково при обчисленні «середньої» не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов’язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо), та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або по вагітності та пологах.

Майте на увазі: наприкінці квітня 2022 року до Порядку № 100 були внесені зміни. Завдяки ним роботодавці отримали можливість при обчисленні середньої зарплати виключати з розрахункового періоду час, за який відсутні дані про нараховану зарплату працівника внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану.

Крім того, було підкориговано порядок включення премій до розрахунку «середньої».

Ідемо далі. Для того щоб визначити середньоденний заробіток, треба зарплату за фактично відпрацьовані в розрахунковому періоді робочі дні поділити на число відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді (абз. 1 п. 8 Порядку № 100).

Середньомісячне число робочих днів розраховують діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарних місяці згідно з графіком роботи установи, встановленим із дотриманням вимог законодавства.

І тут слід враховувати, що на період дії воєнного стану графік роботи (норма тривалості робочого часу) може змінюватися. Адже в цей час не працюють приписи ст. 73 КЗпП. Така умова встановлена в ч. 6 ст. 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-ІХ (далі — Закон № 2136).

Розглянемо порядок розрахунку суми вихідної допомоги на прикладі.

Приклад. Працівник установи звільняється 23.05.2022 у зв’язку зі скороченням штату. За останні два місяці роботи всі дні були відпрацьовані ним повністю. За цей період йому була нарахована заробітна плата в розмірі 17 458 грн. Премії не виплачувались. В установі встановлений 5-денний робочий тиждень із вихідними в суботу та неділю.

У зазначеній ситуації працівник звільняється на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП. Йому зобов’язані виплатити вихідну допомогу при звільненні в розмірі однієї середньомісячної зарплати згідно зі ст. 44 КЗпП.

День звільнення — 23.05.2022. Розрахунковим періодом у цьому випадку є березень-квітень 2022 року. У березні за графіком роботи установи 22 роб. дн., а у квітні — 21 роб. дн., адже 25.04.2022 відповідно до норм Закону № 2136 є звичайним робочим днем. Усі дні працівник за умовами прикладу відпрацював повністю.

Визначимо середньоденну зарплату працівника:
17 458 грн : 43 роб. дн. = 406 грн.

Середньомісячна кількість робочих днів становить:
43 роб. дн. : 2 = 21,5 роб. дн.

Обчислимо середньомісячну зарплату:
406 грн х 21,5 роб. дн. = 8729 грн.

Тож працівникові при звільненні слід нарахувати вихідну допомогу в розмірі 8729 грн.

Приклади розрахунку вихідної допомоги

Місяці розрахункового періоду відпрацьовані не повністю

Приклад 1. Працівника установи звільнено 10 лютого 2021 року через скорочення штату з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку.
З 1 по 21 грудня 2020 року він перебував у «карантинній» відпустці без збереження зарплати. За 7 робочих днів грудня (за стандартною п’ятиденкою) йому нарахована зарплата у сумі 2278 грн.
З 20 січня по 1 лютого 2021 року працівник хворів. За 11 робочих днів січня йому нарахована зарплата в сумі 3600 грн.

У наведеній ситуації розрахунковим періодом для обчислення вихідної допомоги будуть 2 календарні місяці, що передують лютому 2021 року (місяцю звільнення), а саме грудень 2020 року і січень 2021 року.

1. Фактично нарахована зарплата у розрахунковому періоді 5878 грн (2278 + 3600).

2. У розрахунковому періоді фактично відпрацьовано 18 (7 + 11) робочих днів.

3. Обчислимо середньомісячну кількість робочих днів за графіком роботи установи у розрахунковому періоді:
(22 + 19) : 2 = 20,5 роб. дн.

4. Розрахуємо середньомісячний заробіток:
5878,00 : 18 х 20,5 = 6694,39 грн.

У розрахунковому періоді один відпрацьований день

Приклад 2. Працівниця, після відпустки для догляду за дитиною до 3 років (після досягнення дитиною 3 років), приступила до роботи 29 січня 2021 року. 26 лютого 2021 року (останній робочий день місяця) через скорочення штату її звільнено з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячної зарплати. Графік роботи і працівниці, і установи — стандартна п’ятиденка.
За 1 відпрацьований робочий день січня їй нарахована зарплата в сумі 315,79 грн.

У цій ситуації є три цікаві моменти, на які варто звернути увагу.

По-перше, щодо звільнення працівниці, яка щойно вийшла з декрету. Не можна звільнити з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (крім ліквідації установи) вагітних жінок та жінок, які мають дітей віком до 3 років, 6 років (за медичним висновком), одиноких матерів за наявності дитини віком до 14 років або дитини-інваліда (ст. 184 КЗпП).

Якщо працівниця не підпадає під вказані заборони щодо звільнення і процедура скорочення правильно оформлена, то звільнення за скороченням такої працівниці цілком правомірне.

По-друге, працівниця звільнена в останній робочий день місяця. Тобто вона повний місяць перебувала в трудових відносинах.

Деякі бухгалтери намагаються такий місяць втулити у розрахунковий період. Не робіть цього!

Незалежно від дати звільнення, до розрахункового періоду потрапляють 2 календарні місяці, що передують місяцю звільнення.

За умовами прикладу це грудень 2020 року і січень 2021 року.

По-третє, іноді бухгалтера лякає те, що у розрахунковому періоді немає жодного повністю відпрацьованого місяця. А в наведеній ситуації він узагалі має тільки один відпрацьований день. Не губіться. Діємо чітко за правилами. Орієнтуємося на розрахунковий період 2 календарні місяці і на заробіток за відпрацьований один робочий день у цьому періоді.

Тепер перейдемо до розрахунку суми вихідної допомоги.

1. Заробіток розрахункового періоду становить 315,79 грн.

2. У розрахунковому періоді відпрацьований лише 1 день.

3. Обчислимо середньомісячну кількість робочих днів:
(22 + 19) : 2 = 20,5 роб. дн.

4. Визначимо суму вихідної допомоги:
315,79 : 1 х 20,5 = 6473,70 грн.

У розрахунковому періоді немає заробітку

Приклад 3. Працівника установи звільняють 12 лютого 2021 року через скорочення штату з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячної зарплати. Графік роботи і працівника, і установи — стандартна п’ятиденка.
Оклад працівника становить 5660 грн (зайнятість повна). Так вийшло, що протягом останніх чотирьох місяців перед місяцем звільнення працівник не працював у зв’язку з хворобою та відпусткою.

У розрахунковому періоді для обчислення вихідної допомоги в цьому прикладі заробіток відсутній. Тому розрахунок проводимо зі встановленого йому у трудовому договорі посадового окладу.

1. Порівняємо оклад з розміром мінзарплати, що діє на дату звільнення працівника. Оклад працівника виявився меншим за МЗП, тому розрахунок проводимо з розміру мінзарплати (6000 грн).

2. Розрахунковою виплатою буде:
6000 х 2 = 12 000 грн.

3. Кількість днів в умовному розрахунковому періоді:
22 + 19 = 41 роб. дн.

4. Визначимо середньомісячну кількість робочих днів:
(22 + 19) : 2 = 20,5 роб. дн.

5. Обчислимо суму вихідної допомоги:
12 000 : 41 х 20,5 = 6000 грн.

Бухгалтер24



Переглядів: 285 Надіслати другу Версія для друку
 
Дивіться також:
Допомога по частковому безробіттю для роботодавців
Працівник вступив до лав ЗСУ або тероборони: які документи повинен оформити роботодавець?
Як отримати дані про набутий страховий стаж та відомості про особливі умови праці, що дають право на пільги в пенсійному забезпеченні?
Працівник тимчасово відсутній на роботі через евакуацію родини: як це оформити?
Чи можна відкликати працівника із відпустки без збереження зарплати?
Доплати, надбавки, премії працівникам під час воєнного стану
Відпустка без збереження заробітної плати: відповіді на поширені запитання
Як оформлювати працівників, які були залучені до трудової повинності або суспільно корисних робіт?
Чи можна на час війни документацію підприємства вивезти за кордон?
Працівник отримав повістку з військкомату: які дії роботодавця?
Як надається допомога по вагітності та пологах у період простою?
Яка тривалість відпустки педагогічних працівників під час дії воєнного стану?
Як видати трудову книжку дистанційному працівнику у разі його звільнення?
Чи необхідно попереджати за два місяці працівників, які вивільняються в період дії воєнного стану?
Затверджено новий Порядок надання допомоги по частковому безробіттю
Відпустка під час простою
Військовий облік жінок: що потрібно знати роботодавцям
Чи можна держслужбовцю відмовити у наданні відпустки за графіком відпусток?
Е-лікарняний на нового працівника
Сумісника оформлено основним працівником: чи подавати повідомлення про прийняття на роботу?
Форс-мажор під час війни: огляд судової практики
Відпустка в умовах війни: чи можливо врятувати літо 2022
Чи можна звільнити працівника «одним днем» під час війни?
Військовий облік жінок під час воєнного стану: відповіді на популярні питання
Чи зараховується страховий стаж у разі несплати ЄСВ під час війни?
Звільнення внутрішньо переміщеної особи в односторонньому порядку
Умови надання відпустки та її тривалість під час дії воєнного стану
Як правильно оформлювати та надсилати кадрові документи?
Як посилили захист прав працівників під час війни?
Особливості призначення пенсій за віком у 2022 році
Чи дає період відпустки без збереження зарплати право на щорічну відпустку?
«Декретна» відпустка чоловікам-військовослужбовцям: законопроект
Президент підписав закон про національну кваліфікацію працівників
Як нарахувати компенсацію при звільненні, якщо протягом року був простій?
Трудова реформа: що очікувати від проекту № 7251?
Зміна прожиткового мінімуму з 1 липня: на які показники це вплине?
Порядок підтвердження стажу роботи без запису в трудовій книжці підкоригують
Трудові гарантії та права донорів крові
Компенсація за відпустку після відпустки для догляду за дитиною
Чи можна покладати обов’язки на іншого працівника під час простою за такою посадою та здійснювати за це оплату?
Призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності працівнику-суміснику
Кадрове діловодство в умовах війни
Надання додаткових відпусток освітянам під час війни
Чи штрафують під час війни за несвоєчасне повідомлення про прийняття на роботу?
Працівниця бажає достроково припинити відпустку для догляду за дитиною: чи потрібна згода роботодавця?
Замість КУпАП пропонується новий Кодекс
Призупинення трудового договору на час війни: нове роз’яснення від Мінекономіки
Чи порушує поганий зв’язок трудову дисципліну?
Учнів та викладачів закладів профосвіти звільнили від призову під час мобілізації
Чи можна звільнити за прогул працівника, який через бойові дії виїхав в інше місто?
Всі новини
Реклама
Видання для професіоналів
Опитування
Готовы ли Вы (или ваша компания) воспользоваться услугами дистанционного обучения?
Конечно. Это удобный и эффективный способ
Скорее да. Это новый и интересный способ
Скорее нет. Пока неизвестно, насколько это эффективно
Однозначно нет. Хорошее обучение не может быть дистанционным

Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2022 © МЕДІА-ПРО
2022 © HR-Ліга

Copyright © 2005–2022 HR-Ліга
Використання матеріалів із журналів Групи компаній «МЕДІА-ПРО» лише за погодженням з редакцією (адміністрацією) порталу.
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються.
Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі.
Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
З усіх питань пишіть на admin@hrliga.com