Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  Бібліотека статей
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Книжкова полиця
  Хто є хто
  Глосарій
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Порушення законодавства у воєнний час: яка відповідальність роботодавця?
Новини
02.05.2022
Порушення законодавства у воєнний час: яка відповідальність роботодавця?
 

Після початку війни, яку розв’язала російська федерація в Україні, багато підприємств зупинили свою роботу або змушені працювати в іншому форматі. Особливо ті, що розташовані в зоні активних бойових дій. Наразі не всі роботодавці можуть належним чином виконувати обов’язки, передбачені трудовим законодавством. Тож дедалі частіше постають питання щодо відповідальності роботодавців у разі порушення ними законодавства.

Відповідальність роботодавця за невиплату заробітної плати

Своєчасне отримання винагороди за працю — це конституційне право кожного працівника. Однак, якщо роботодавець нехтує ним, законодавство передбачає фінансову, адміністративну та кримінальну відповідальність. Водночас, враховуючи ситуацію, яка склалася в країні, це правило було дещо змінено стосовно роботодавців.

Для врегулювання ситуації у трудовій сфері були ухвалені певні законодавчі акти, зокрема Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», що набув чинності 24 березня 2022 року.

Він передбачає можливість відтермінувати виплату заробітної плати. За Законом роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що порушення виникло внаслідок бойових дій або інших обставин непереборної сили.

Але відсутність відповідальності не звільняє від обов’язку виплати заробітної плати, який виникає в момент відновлення діяльності підприємства.

Ці норми Закону за змістом є окремим випадком застосування форс-мажору до трудових відносин. Зупинімось на цьому докладніше.

Форс-мажор та трудові відносини

У своєму листі від 28 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України (ТППУ) повідомила про засвідчення факту настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 24 лютого 2022 року, а саме через військову агресію росії проти України.

ТППУ підтвердила, що «такі обставини з 24 лютого 2022 року до їхнього офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними для суб’єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)».

На думку Міністерства економіки України, положення Цивільного кодексу України щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання внаслідок форс-мажору має застосовуватися і до зобов’язань за трудовими відносинами.

Проте сам факт настання форс-мажорних обставин автоматично не звільняє роботодавця від відповідальності, адже необхідним елементом є неможливість виконувати зобов’язання в установлений термін через настання таких форс-мажорних обставин.

Це означає, що має бути наявний причинно-наслідковий зв’язок між форс-мажорними обставинами та вчиненням відповідного порушення (порушення настало саме через обставини форс-мажору). Адже, якщо у компанії була можливість платити зарплату вчасно, то немає підстав для звільнення від відповідальності з посиланням на оголошення ТПП форс-мажору у зв’язку зі збройною агресією рф.

Важливо: звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили не звільняє від виконання самого зобов’язання. Тож після усунення вищезгаданих обставин (закінчення бойових дій та воєнного стану) роботодавець буде зобов’язаний виконати всі свої зобов’язання перед працівниками: виплатити зарплату, вихідну допомогу у зв’язку зі скороченням тощо.

Нещасний випадок на підприємстві

До переліку подій, що призвели до нещасних випадків, гострих професійних захворювань (отруєнь), аварій на виробництві, належать також оголошена та неоголошена війна, терористичний акт, протиправні дії третіх осіб тощо.

Відповідно, нещасні випадки, які трапляються з працівниками під час виконання ними трудових (посадових) обов’язків, підлягають розслідуванню згідно з вимогами Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництва, затвердженого постановою КМУ від 17 квітня 2019 року № 337.

Це необхідно для того, щоб держава забезпечила конституційні гарантії реалізації застрахованими особами своїх прав на соціальний захист. Жодних змін та особливостей щодо розслідування нещасного випадку на підприємстві під час запровадження воєнного стану не передбачено.

Водночас через воєнний стан і реальну небезпеку у зв’язку з веденням бойових дій Державна служба України з питань праці рекомендує ухвалювати рішення про створення комісії та проведення розслідування в кожному конкретному нещасному випадку, зважаючи на міркування безпеки для членів комісії та саму можливість проведення розслідування. У разі потреби рекомендуємо зафіксувати неможливість або ризик створення такої комісії та проведення розслідування для уникнення претензій з боку державних органів у майбутньому.

Додатково Держпраці рекомендує збирати та документувати інформацію про нещасні випадки на виробництві, що надходить або стає відомою, щоб розслідувати їх після нормалізації ситуації.

Перевірки та штрафи

У мирний час Держпраці має право перевіряти, як бізнес виконує трудове законодавство, та накладати відповідні штрафи на роботодавців у разі виявлення порушень. Однак навіть цей контролюючий орган був змушений підлаштовуватися до нових реалій роботи через воєнний стан.

Згідно з постановою КМУ «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» від 13 березня 2022 року № 303, протягом дії воєнного стану планові та позапланові перевірки бізнесу не проводитимуться.

Але є ряд виключних обставин, зокрема наявність загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини.

За повідомленнями Держпраці, планові та позапланові перевірки було призупинено до закінчення воєнного стану. Відомство наголосило, що скасовує накази на проведення планових та позапланових заходів державного контролю, проведення яких було заплановано з 24 лютого 2022 року, та тих, які не були завершені до 24 лютого 2022 року.

Держпраці обіцяє не накладати штрафи на роботодавців під час дії воєнного стану. Але зазначає, що після закінчення війни всі заяви та скарги будуть детально опрацьовані: інспектори праці відновлять проведення перевірок за зверненнями громадян, розглядатимуть усі обставини, що спричинили порушення, та даватимуть досить часу на їхнє усунення. У разі невиконання припису про усунення порушень інспектори розглядатимуть питання, чи варто передавати матеріали перевірки для притягнення до відповідальності.

Якщо ж війна затягнеться, не можна виключати відновлення позапланових перевірок дотримання роботодавцями трудового законодавства, щоб захистити працівників від свавілля. Адже згаданою Постановою передбачені певні винятки, які теоретично можуть бути розповсюджені й на трудові відносини.

Важливо: рекомендуємо роботодавцям мати належні докази, які можуть підтвердити неможливість виконання обов’язків у сфері трудових відносин у зв’язку з настанням форс-мажорних обставин (збройною агресією росії), а коли перешкоди будуть усунені — виконати свої зобов’язання перед працівниками.

Юлія Блешмудт, Софія Мовчанець

Work.ua

Переглядів: 1579 Версія для друку
 
Дивіться також:
Звільнення з ініціативи роботодавця: у яких випадках можливо?
Доплата за суміщення професій чи посад
Спрощене регулювання трудових відносин: чи є право на відпустку?
Державна допомога при народженні дитини
З якої дати настає право у працівника з інвалідністю на збільшену тривалість відпустки?
Допуск працівника до роботи без оформлення: роз’яснення Держпраці з питань перевірок
Чи потрібен наказ про відпустку по вагітності та пологах?
Табелювання сумісника у відрядженні за основним місцем роботи
Чи виплачується компенсація за «дитячу» відпустку при призупиненні трудових відносин?
Оцифрування трудових книжок: як перевірити результат?
Держслужба зайнятості прокоментувала перехід України на 4-денний робочий тиждень
Чи має дистанційний працівник бути постійно на зв’язку?
Алгоритм укладення колективного договору
Чи може роботодавець відмовити у наданні відпустки?
Повітряна тривога: дії та відповідальність роботодавця
Як здійснюється оплата праці при дистанційній роботі?
Чи може роботодавець відкликати працівника із відпустки без збереження заробітної плати?
Кого не можна звільнити з ініціативи роботодавця?
11 категорій українців мають право на підтримку у працевлаштуванні
Зразок наказу про звільнення з виплатою вихідної допомоги
Чи підлягає поділу на частини відпустка при народженні дитини?
Працівника мобілізовано, але жодних документів не надано: як оформити його відсутність?
В який строк може бути застосоване дисциплінарне стягнення?
В Україні можуть запровадити 4-денний робочий тиждень
З 1 липня соцвиплати здійснює Пенсійний фонд: що зміниться для українців?
Як має оплачуватись працівникам час перебування в укритті під час повітряної тривоги?
Соціальна відпустка для батьків під час простою: хто має право?
Військовим компенсуватимуть невикористані відпустки: що змінилося?
Трудові відносини під час воєнного стану: дайджест судової практики
Чи може працівник вимагати запровадження для нього дистанційної роботи?
Як правильно залучити працівників до роботи у вихідні та святкові дні?
Електронна трудова книжна ФОПа
Чи можна включити до колдоговору обмеження для сумісників?
Про обов’язок роботодавця пропонувати вакантні посади при вивільненні
Під час повітряної тривоги працівник має право не працювати
Нова підстава позапланових перевірок Держпраці: діє Закон
Додаткова соціальна відпустка в рік народження дітей
Чи визнає Україна документи з окупованих територій?
Відпустка на дітей: відповіді на запитання
Чи має право працівник вимагати оголошення простою?
Чи потрібна заява від працівника на продовження відпустки через хворобу?
Як підготувати трудову книжку для оцифрування?
Чи можна укладати трудовий контракт в електронній формі?
Організація та ведення військового обліку: процес без штрафів
Відпустки держслужбовцям-2025: використовуємо до кінця року
Пропонується зменшення пенсійного віку для жінок з дітьми
Затверджено показник середньої зарплати за травень 2025 року
Компенсація за облаштування робочого місця для особи з інвалідністю: відповіді на запитання
Військовий облік на підприємстві: обов’язки роботодавців
Оформлення колективного договору
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2025 © МЕДІА ГРУПП
2025 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2025 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: pr_oppb@mediapro.ua. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: admin@hrliga.com