Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі
  СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
  Новини
  Бібліотека статей
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Книжкова полиця
  Хто є хто
  Глосарій
  Опитування
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Яких змін зазнали трудові відносини у 2021 році?
Новини / Моніторинг законодавства
24.12.2021
Яких змін зазнали трудові відносини у 2021 році?
 

2021 рік привніс певні зміни в регулювання трудових відносин в Україні. Це знайшло своє відображення як в законах і підзаконних нормативно-правових актах, так і в законопроектах, прийняття яких можливе найближчим часом. Такі зрушення в оновленні трудового законодавства демонструють бажання влади реформувати наявне правове регулювання та підтверджують існування запиту на зміни з боку учасників таких відносин.

В цій статті ми зробимо короткий огляд зазначених законів та законопроектів, які демонструють основні тенденції в оновленні законодавства у сфері праці.

2021 — рік діджиталізації

На хвилі загальної тенденції щодо діджиталізації різних сфер було прийнято закон щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі та наказ МОЗ від 01.06.2021 р. № 1066.

Вказаним законом було запроваджено перехід до електронних трудових книжок або іншими словами — до нового порядку фіксації відомостей про трудову діяльність працівника за допомогою реєстру загальнообов’язкового соціального страхування.

Передбачається, що перехід від паперової до електронної форми буде відбуватись протягом наступних п’яти років. В цей час можливе використання як паперових примірників трудових книжок, так і відомостей про трудову діяльність в електронній формі, внесених до реєстру. Очікується, що за вказаний проміжок часу необхідна інформація з паперових носіїв буде переведена у цифровий формат за допомогою працедавців та працівників.

Основною метою закону є спрощення процедури обліку трудової діяльності, автоматичне призначення пенсій та вирішення проблем, пов’язаних з втратою паперового підтвердження стажу роботи.

Починаючи з 10 червня 2021 року нові працівники можуть не надавати трудову книжку працедавцеві при прийнятті на роботу. Водночас останні будуть зобов’язані видати паперовий варіант першої трудової книжки працівнику за його вимогою. Однак обов’язку зберігання трудових книжок нових працівників у працедавця не виникає.

Законом також передбачається можливість подання відповідних даних фізичними особами самостійно через портал Пенсійного фонду України (доступ до якого отримується за допомогою електронного підпису або за письмовою заявою до фонду).

Після завершення п’ятирічного перехідного періоду та переведення записів у електронний вигляд, паперові книжки будуть повернені працівникам. Наразі відсутні правові акти чи роз’яснення, які б пояснювали порядок реалізації такої процедури. Наряду з цим, не всі процедурні питання чітко вирішенні в наявних актах, наприклад щодо внесення виправлень до записів в реєстрі про трудову діяльність та підтвердження трудового стажу до 2004 року.

Очікуємо, що з часом уповноваженими органами будуть надані відповідні роз’яснення та внесені зміни до відповідних правових актів.

На початку жовтня 2021 року також закінчився перехідний період з використання паперових медичних висновків та лікарняних листків до формування таких документів у спеціальному реєстрі в електронній системі охорони здоров’я. Вказані зміни відбулись на підставі наказу МОЗ України  від 01.06.2021 р. № 1066.

Завдяки спрощенню процедури отримання працедавцем даних про листки непрацездатності, е-лікарняний став доступним у кабінеті страхувальника на веб-порталі Пенсійного фонду України. Відповідно, правильність роботи цього інструменту пов’язана з наявністю коректної інформації про застраховану особу в Пенсійному фонді України.

Хоча даний закон і спрощує певні взаємодії в питаннях лікарняних, але на практиці виникли проблеми в частині нестабільної роботи системи та недостатнього технічного забезпечення лікарень.

Робота поза межами офісу як інструмент безпеки праці

Ще однією значною новелою 2021 року стало врегулювання у трудовому законодавстві віддаленої роботи.

Так, Кодекс законів про працю України було доповнено статтями 601 та 602, які встановили такі форми організації праці, як надомну та дистанційну. Дані статті передбачають виконання працівником своїх посадових обов’язків поза робочим місцем, різні умови поширення на працівника правил внутрішнього трудового розпорядку, тривалості робочого часу тощо.

Актуальною стала можливість переведення працівників на дистанційну або надомну роботу без обов’язкового укладення з ними договору про таку форму роботи на час загрози поширення епідемії, пандемії чи необхідності самоізоляції. У такому разі переведення відбувається на підставі наказу працедавця та за умови, що працівника буде ознайомлено з ним протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження спеціального режиму роботи.

У другій половині 2021 року влада почала запроваджувати обмеження для певних категорій працівників державного сектору, які не мають обов’язкових щеплень від COVID-19. Водночас приватний бізнес досі залишається без адекватного та юридично правильного способу захисту від осіб, які ставлять під ризик роботу всього колективу.

У такому випадку можливість запровадження спеціального режиму роботи може виступати дієвим обмежувальним інструментом відносно працівників, які відмовляються від вакцинації або надання ПЛР-тесту.

Фактично зміна режиму роботи буде альтернативним методом забезпечення працедавцем безпечних умов праці. В будь-якому разі, перехід на спеціальний режим роботи вимагає належного локального регулювання, дотримання антидискримінаційних норм разом з положеннями законодавства про персональні дані, а не обмежується виключно підготовкою наказу про зміну режиму роботи.

Строковий трудовий договір: очікувані оновлення

У вересні 2021 було прийнято за основу законопроект № 5388, направлений на дерегуляцію трудових відносин в Україні. Метою авторів є припинення ведення неактуальної документації та спрощення процесів дотримання законодавства про працю.

Цим документом пропонується внести зміни щодо строковості трудових договорів — обмежити їх дію не більше ніж на п’ять років, а також оновити підстави для їх укладення, збільшивши їх до тринадцяти невиключних пунктів (значна частина пов’язана з державним сектором). Зокрема перелік може бути розширений наступними підставами:

  • заміщення тимчасово відсутнього працівника, за яким зберігається місце роботи;
  • виконання робіт, пов’язаних з розширенням виробництва або обсягом його послуг;
  • тимчасове переведення працівника на роботу/посаду до іншого працедавця;
  • укладення договору з творчими працівниками засобів масової інформації, театрів, концертних організацій, професійними спортсменами;

В доповнення до зазначеного, цей проект пропонує зменшити роль професійних спілок у погодженні окремих трудових питань, зокрема:

  • скасування обов’язку погодження перенесення щорічної відпустки за ініціативою працедавця на інший період;
  • скасування обов’язку погодження розірвання трудового договору з ініціативи працедавця з працівником-учасником профспілки.

Таким чином, законодавець націлений на впровадження обмежень тривалості строкового трудового договору, деталізації переліку підстав, а також обмеження повноважень професійних спілок, для лібералізації та спрощення трудових процедур.

Новий трудовий режим — нові ризики

Верховною Радою України в першому читанні було прийнято за основу проект закону № 5161 щодо врегулювання нестандартних форм зайнятості. Цей документ передбачає впровадження нового виду режиму роботи з нефіксованим робочим часом.

Трудовий договір з нефіксованим робочим часом відрізняється від інших відсутністю конкретного часу виконання роботи та відсутністю гарантій, що робота надаватиметься постійно. Типовим для такого режиму роботи має бути виконання робіт, які носять непостійний, але повторюваний характер з обов’язковим елементом контролю виконання таких робіт працедавцем.

Зазначений договір буде доцільно укладати, наприклад, з IT-спеціалістами, бухгалтерами, перекладачами, які періодично виконують роботу за ситуативними запитами працедавця (налаштування та ремонт обладнання, підготовка спеціалізованої фінансової документації, переклад документів).

Трудовий договір з нефіксованим робочим часом направлений на оптимізацію робочого процесу й ефективне використання робочого часу, сприяння офіційного працевлаштування працівників, послуги яких не потрібні на постійній основі. Фактично законодавець у такий спосіб намагається перевести у площину трудового регулювання цивільно-правові договори абонентського обслуговування.

Однак, планується, що кількість працівників з нефіксованим робочим часом не може перевищувати 10% всіх наявних трудових договорів. Це правило не розповсюджуватиметься на ФОПів, штат працівників яких є меншим, ніж 10 осіб.

При цьому кількість годин роботи працівника з нефіксованим часом не може перевищувати 40 годин на тиждень та 6 днів на тиждень.

Наразі ми досить скептично ставимось до такої законодавчої ініціативи та вважаємо, що вона не забезпечить досягнення поставлених законодавцем завдань — переведення певної категорії цивільних договорів в трудову сферу регулювання. Проте, прийняття зазначеного законопроекту може послужити підставою для Держпраці розпочати роботу в напрямку визнання (за певними критеріями) зазначених договорів цивільно-правового характеру такими, що за сутністю відповідають договорам з нефіксованим робочим часом.

Заборона дискримінації працівників: розширення обов’язків

У першому читанні Верховною Радою України також було прийнято законопроект № 5266 щодо посилення захисту прав працівників.

Цим проектом передбачається низка змін в трудовому законодавстві, зокрема можливість укладення колективних договорів не тільки юридичними особами, а й ФОПами.

Важливим у даному документі є оновлені положення про недопущення дискримінації у сфері праці відповідно до європейського законодавства, яке встановлює рівність у сфері зайнятості — Директиви Ради 2000/43/ЄС від 29.06.2000 та Директиви Ради 2000/78/ЄС від 27.11.2000.

Так, пропонується розширити перелік підстав, на основі яких забороняється дискримінація працівників та встановити обов’язок надання письмової відповіді про причини відмови у працевлаштуванні за запитом особи, якій було відмовлено у прийнятті на роботу.

Наразі є великі сумніви стосовно реальної можливості застосування такого механізму в боротьбі з дискримінаційною поведінкою потенційних працедавців. Очікується, що вказане право вимагати надання пояснень може стати інструментом для зловживання з боку осіб, яким було відмовлено у працевлаштуванні.

Нагадуємо, що за обмеження прав осіб за встановленими законодавством дискримінаційними ознаками передбачена цивільна (за матеріальну та моральну шкоду), адміністративна та кримінальна відповідальність.

Чи реальне договірне регулювання трудових відносин найближчим часом?

Наостанок ми залишили один з найцікавіших, на нашу думку, законопроектів, який, на відміну від всього описаного вище, має дати справжній поштовх для лібералізації трудових відносин та їх переведення у договірну площину.

Мова йде про проект закону № 5371 щодо спрощення регулювання трудових відносин та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність.

На жаль, рух цього документу призупинився після отримання висновків комітетів Верховної Ради через окремі недоліки та підходи у його написанні, пов’язані з розподілом працівників на категорії в залежності від суб’єкта підприємництва.

Так, цей проект передбачає доповнення Кодексу законів про працю України додатковою главою, яка передбачала б превалювання трудового договору над іншими джерелами регулювання трудових відносин. Законодавець планував назвати такий підхід договірним режимом регулювання трудових відносин.

Цей режим мав передбачати встановлення індивідуальних умов праці працівника, зокрема умов виникнення і припинення трудових відносин, розмірів та умови оплати праці, норм робочого часу та відпочинку, строки повідомлення про припинення трудового договору, розмір компенсаційних виплат, порядок обміну інформацією, порядок і строки зміни істотних умов праці, врегулювання конфлікту інтересів, порядок залучення до роботи в понаднормовий час та вихідні тощо.

Звичайно, як і будь-який законопроект щодо лібералізації трудового законодавства з ухилом в бік працедавця, цей документ зіштовхнувся зі значною кількістю критики та спорів з боку організацій працівників та професійних спілок. Можна погодитись, що він має достатньо прогалин та, в певних моментах, може створити конфлікт з іншими правовими актами.

Однак такі питання мають вирішуватись шляхом діалогу та внесення поправок до проекту закону, а не блокуванням його подальшого розгляду.

Попри те, що в чинному законодавстві України відсутні аналогічні до законопроекту положення, на практиці нам неодноразово вдавалось реалізувати схему договірного регулювання трудових відносин у відповідності до чинного законодавства. Прийняття цього законопроекту значно б розширило можливості такого регулювання та дозволило б створити прозорий та зрозумілий механізм взаємодії між працедавцем та працівником під час вирішення трудових питань або конфліктів.

Висновки

На сьогодні значна частина положень законодавства про працю є застарілою та не забезпечує належне регулювання трудових відносин, що існують на ринку, внаслідок чого сприяє зловживанням як з боку працедавців, так і зі сторони працівників.

Щорічно ми чуємо гучні заяви представників виконавчої та законодавчої влади стосовно початку роботи в напрямку оновлення трудового законодавства України та його адаптації до сучасних тенденцій. Однак кожного разу такі ініціативи наштовхуються на значну критику або супроводжуються застосуванням не досить якісної законотворчої техніки, що не дозволяє належно розглянути відповідні проекти. Схожа ситуація траплялась з «новим» Трудовим кодексом вже не неодноразово.

Варто також враховувати, що реформування трудового законодавства завжди має політичний аспект. Не всі нормотворці готові віддати свій голос за законопроект, який, на думку певних груп населення, може погіршити статус працівників. Особливо, якщо такі оновлення розглядаються напередодні виборчих процесів в Україні.

Проте порівнюючи проведену законодавцем роботу щодо оновлення трудового законодавства у 2021 році з попередніми періодами, простежуються більш активні дії в цьому напрямку.

Так, значна частина законів та законопроектів 2021-го року були спрямовані на модернізацію, вдосконалення та спрощення трудових процесів. Такі дії нормотворця можна назвати кроком назустріч, проте вони не є достатніми, враховуючи реалії трудового законодавства.

Для проведення повноцінного перезавантаження регулювання у сфері праці необхідний комплексний та професійний підхід до цього питання із застосуванням діалогу між офіційними представниками (організаціями) двох сторін — працедавців та працівників.

Саме на таку модель нормотворчої діяльності ми очікуємо від законодавця надалі. Можливо, це навіть відбудеться у 2022 році.

Вас може зацікавити

Книга обліку
наказів з персоналу
 

Придбати

Газета
«Кадри і зарплата»
 

Придбати

Книга обліку
руху трудових книжок
і вкладишів до них

Придбати

 

Ілля Костін, Вікторія Малиняк

ЛІГА:ЗАКОН



Переглядів: 1311 Надіслати другу Версія для друку
 
Дивіться також:
Додаткові трудові правила під час війни, передбачені законопроектом щодо оптимізації трудових відносин
Як повинні зберігатися трудові книжки під час війни?
Оплата праці під час війни
Чи можна на час відпуски держслужбовця призначити іншого?
Які особливості призупинення дії трудового договору? Чи можна працювати у іншого роботодавця?
Прийнято за основу законопроект щодо спрощення регулювання трудових відносин
Прийнято Закон щодо посилення захисту прав працівників
Прийнято за основу законопроект щодо оптимізації трудових відносин
Призупинення дії трудового договору з мобілізованим працівником
Як оформити лікарняний працівникам, які перебувають за кордоном?
Як оплачується працівнику-донору день здавання крові під час простою?
Чи слід платити лікарняні при призупиненні діяльності підприємства?
Чи зараховується пільговий стаж у разі неритмічної роботи підприємства в умовах військового стану?
Компенсація роботодавцям за працевлаштування переселенців: найпоширеніші запитання
Затверджено форму витягу з Електронного реєстру листків непрацездатності
Дерадянізація КЗпП: аналіз Закону № 2215
Неоплачувана відпустка під час війни за ініціативою роботодавця
Держпраці розширює сферу надання консультаційної підтримки на всіх роботодавців
Як звільнити тимчасових працівників, при виході на роботу постійного працівника з декрету?
Небезпечне відрядження під час війни: чи може працівник відмовитись?
Щодо скасування доплат, надбавок, премій у військовий час
Дерадянізація законодавства: підписано та опубліковано закон
Діє спрощена процедура отримання статусу безробітного
Статус внутрішньо переміщеної особи в Україні: заходи підтримки
У працівника закінчився контракт, але він продовжує воювати: які дії роботодавця?
Чи можна поновити призупинені трудові відносини з працівником?
Тепер подати заяву на компенсацію за працевлаштування переселенців роботодавці можуть в «Дії»
Скільки часу в день можуть працювати за сумісництвом вимушені переселенці?
Скорочення штату або чисельності працівників в умовах воєнного стану
Простій під час воєнного стану: причини і особливості
Що роботи, якщо е-лікарняний не змінив свій статус із «закритий» на «готово до сплати» попри вичерпання строків?
Воєнний стан: деякі особливості оформлення трудових відносин
Що робити роботодавцю, якщо нічим платити зарплату працівникам під час війни?
Як оформити відсутність працівника, який залишив своє місце роботи через війну?
Чи можлива відпустка тривалістю більше 24 днів з ініціативи роботодавця?
Мобілізовані та добровольці тероборони: кадровий облік
Звільнення працівника за власним бажанням в умовах воєнного стану
Чи треба в трудовому договорі зазначати, що це місце роботи є основним?
Уточнення Порядку бронювання військовозобов’язаних
Чи перевіряє Держпраці дотримання всіх вимог інструкції про ведення трудових книжок?
Чи можна призупинити дію трудового договору з одинокою матір’ю?
Звільнення від військової служби деяких категорій громадян
Достроковий вихід на пенсію: відновлено законодавчі норми
Що таке характеристика з місця роботи та навіщо потрібна?
Що змінили в Порядку № 100: аналіз на прикладах
Які наслідки від застосування опції призупинення трудового договору?
Правила віддаленої роботи держпідприємств у період воєнного стану
Порушення законодавства у воєнний час: яка відповідальність роботодавця?
Чи враховують період призупинення трудового договору до стажу для щорічної основної відпустки?
Змінилися Правила організації діловодства та архівного зберігання документів
Всі новини
Реклама
Видання для професіоналів
Опитування
Существует ли в вашей компании «дресс-код»?
Да, стиль одежды всех сотрудников регламентирован внутренними нормативными документами и строго контролируется
Обязательные требования к одежде установлены только для отдельных категорий сотрудников
Формально требования к стилю одежды персонала прописаны, но на деле чаще всего не соблюдаются
Официально требования к внешнему виду сотрудников не зафиксированы, но существуют негласные нормы, которых принято придерживаться
Дресс-код в компании не действует; внешний вид сотрудника — его личное дело

Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2022 © МЕДІА-ПРО
2022 © HR-Ліга

Copyright © 2005–2022 HR-Ліга
Використання матеріалів із журналів Групи компаній «МЕДІА-ПРО» лише за погодженням з редакцією (адміністрацією) порталу.
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються.
Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі.
Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
З усіх питань пишіть на admin@hrliga.com