Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі
  СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
  Новини
  Бібліотека статей
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Книжкова полиця
  Хто є хто
  Глосарій
  Опитування
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Застосування гнучкого режиму роботи
Новини / Моніторинг законодавства
24.12.2021
Застосування гнучкого режиму роботи
 

Мінекономрозвитку у листі від 28.04.2021 р. № 4706-06/25564-07 розглянуло питання щодо окремих положень законодавства стосовно застосування гнучкого режиму роботи.

Частиною першою статті 60 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), зокрема, встановлено, що за письмовим погодженням між працівником і власником підприємства, установи, організації незалежно від форми власності або уповноваженим ним органом для працівника може встановлюватися гнучкий режим робочого часу.

Згідно з частиною третьою статті 60 КЗпП гнучкий режим робочого часу — це форма організації праці, за якою допускається встановлення іншого режиму роботи, ніж визначений правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання встановленої денної, тижневої чи іншої, встановленої на певний обліковий період (тиждень, місяць, квартал, рік тощо), норми тривалості робочого часу.

Отже, вищевказані норми КЗпП саме і передбачають можливість встановлення, зокрема, на підприємстві, в установі, організації індивідуального режиму роботи працівника.

Відповідно до частини четвертої статті 60 КЗпП гнучкий режим робочого часу передбачає: фіксований час, протягом якого працівник обов’язково повинен бути присутнім на робочому місці та виконувати свої посадові обов’язки. При цьому може передбачатися поділ робочого дня на частини; змінний час, протягом якого працівник на власний розсуд визначає періоди роботи в межах встановленої норми тривалості робочого часу; час перерви для відпочинку і харчування.

Зауважимо, що норми статті 60 КЗпП не містять заборони встановлювати графік робити з гнучким режимом робочого часу лише протягом окремих днів тижня. Так само не обмежується можливість при гнучкому режимі робочого часу передбачати фіксований час лише в окремі дні тижня.

Оскільки встановлення гнучкого режиму робочого часу, як правило, передбачає письмове погодження між працівником і власником підприємства, установи, організації, на нашу думку, сторони мають узгодити між собою умови його застосування (години, що належать до змінного/фіксованого часу, порядок обліку та оплати годин роботи, обліковий період, строк, на який він запроваджується, тощо).

При цьому відповідно до частини дев’ятої статті 60 КЗпП власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган зобов’язаний, зокрема, забезпечити облік відпрацьованого часу та ефективний контроль за найбільш повним і раціональним використанням робочого часу працівником.

Первинним документом з обліку використання робочого часу, розрахунку з працівниками щодо заробітної плати, отримання даних про відпрацьований час є табель обліку використання робочого часу, типова форма якого (№ П-5) затверджена наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 № 489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці». У табелі обліку використання робочого часу робляться відмітки про фактично відпрацьований час, відпрацьовані за місяць години, в тому числі надурочні, нічні години роботи, години роботи у вихідні, святкові та неробочі дні.

Враховуючи наведене, а також норми частини одинадцятої статті 60 КЗпП, якою передбачено, що запровадження гнучкого режиму робочого часу не тягне за собою змін у нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників, у разі, якщо години роботи (в тому числі у змінному періоді роботи) припадають на нічний час, їх оплата проводиться відповідно до статті 108 КЗпП.

Разом з тим відповідно до частини десятої статті 60 КЗпП власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, виходячи із структури робочого часу та встановленого облікового періоду, норми його тривалості для кожного окремого працівника, узгоджує час роботи працівника, для якого встановлено гнучкий режим робочого часу, з режимом роботи інших працівників шляхом регулювання фіксованого, змінного часу і часу перерви для відпочинку і харчування.

Отже, якщо трудовий розпорядок на підприємстві, в установі, організації, визначений правилами внутрішнього трудового розпорядку, не передбачає години роботи вночі, робота не має безперервного характеру, що зумовлює необхідність дотримання норми тривалості робочого часу за певний обліковий період (як у випадку з підсумованим обліком робочого часу), на нашу думку, період змінного часу працівника доцільно визначати в межах денної тривалості робочого часу.

Статтею 73 КЗпП визначено перелік святкових та неробочих днів, робота в які не проводиться. У разі залучення до роботи в зазначені дні вона компенсується відповідно до статті 107 КЗпП. Оплата у подвійному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день. На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

Принагідно інформуємо, що у разі якщо працівник протягом відповідного періоду відпрацював усі години, то заробітна плата нараховується в повному обсязі за умовами трудового договору, у разі укладання трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу або невиконання норми часу — пропорційно відпрацьованому часу.

Вас може зацікавити

Журнал «КАДРОВИК.UA»

Головний кадровий журнал України, який визначає стратегію професійного розвитку працівників кадрової служби. Видається щомісяця за підтримки Міністерства соціальної політики України. На сторінках журналу подано достовірні матеріали та професійна інформація для кадровиків з нормативно-правовою базою та безліччю практичних порад.

Придбати видання

 




Переглядів: 700 Надіслати другу Версія для друку
 
Дивіться також:
Додаткові трудові правила під час війни, передбачені законопроектом щодо оптимізації трудових відносин
Як повинні зберігатися трудові книжки під час війни?
Оплата праці під час війни
Чи можна на час відпуски держслужбовця призначити іншого?
Які особливості призупинення дії трудового договору? Чи можна працювати у іншого роботодавця?
Прийнято за основу законопроект щодо спрощення регулювання трудових відносин
Прийнято Закон щодо посилення захисту прав працівників
Прийнято за основу законопроект щодо оптимізації трудових відносин
Призупинення дії трудового договору з мобілізованим працівником
Як оформити лікарняний працівникам, які перебувають за кордоном?
Як оплачується працівнику-донору день здавання крові під час простою?
Чи слід платити лікарняні при призупиненні діяльності підприємства?
Чи зараховується пільговий стаж у разі неритмічної роботи підприємства в умовах військового стану?
Компенсація роботодавцям за працевлаштування переселенців: найпоширеніші запитання
Затверджено форму витягу з Електронного реєстру листків непрацездатності
Дерадянізація КЗпП: аналіз Закону № 2215
Неоплачувана відпустка під час війни за ініціативою роботодавця
Держпраці розширює сферу надання консультаційної підтримки на всіх роботодавців
Як звільнити тимчасових працівників, при виході на роботу постійного працівника з декрету?
Небезпечне відрядження під час війни: чи може працівник відмовитись?
Щодо скасування доплат, надбавок, премій у військовий час
Дерадянізація законодавства: підписано та опубліковано закон
Діє спрощена процедура отримання статусу безробітного
Статус внутрішньо переміщеної особи в Україні: заходи підтримки
У працівника закінчився контракт, але він продовжує воювати: які дії роботодавця?
Чи можна поновити призупинені трудові відносини з працівником?
Тепер подати заяву на компенсацію за працевлаштування переселенців роботодавці можуть в «Дії»
Скільки часу в день можуть працювати за сумісництвом вимушені переселенці?
Скорочення штату або чисельності працівників в умовах воєнного стану
Простій під час воєнного стану: причини і особливості
Що роботи, якщо е-лікарняний не змінив свій статус із «закритий» на «готово до сплати» попри вичерпання строків?
Воєнний стан: деякі особливості оформлення трудових відносин
Що робити роботодавцю, якщо нічим платити зарплату працівникам під час війни?
Як оформити відсутність працівника, який залишив своє місце роботи через війну?
Чи можлива відпустка тривалістю більше 24 днів з ініціативи роботодавця?
Мобілізовані та добровольці тероборони: кадровий облік
Звільнення працівника за власним бажанням в умовах воєнного стану
Чи треба в трудовому договорі зазначати, що це місце роботи є основним?
Уточнення Порядку бронювання військовозобов’язаних
Чи перевіряє Держпраці дотримання всіх вимог інструкції про ведення трудових книжок?
Чи можна призупинити дію трудового договору з одинокою матір’ю?
Звільнення від військової служби деяких категорій громадян
Достроковий вихід на пенсію: відновлено законодавчі норми
Що таке характеристика з місця роботи та навіщо потрібна?
Що змінили в Порядку № 100: аналіз на прикладах
Які наслідки від застосування опції призупинення трудового договору?
Правила віддаленої роботи держпідприємств у період воєнного стану
Порушення законодавства у воєнний час: яка відповідальність роботодавця?
Чи враховують період призупинення трудового договору до стажу для щорічної основної відпустки?
Змінилися Правила організації діловодства та архівного зберігання документів
Всі новини
Реклама
Видання для професіоналів
Опитування
Сотрудник собрался уходить из компании. Ваши действия
Повышаю в должности или поднимаю зарплату
Спокойно отпускаю, пожелав удачи
Провожу выходное интервью и анализирую причины
Тороплю его с уходом, незаменимых у нас нет

Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2022 © МЕДІА-ПРО
2022 © HR-Ліга

Copyright © 2005–2022 HR-Ліга
Використання матеріалів із журналів Групи компаній «МЕДІА-ПРО» лише за погодженням з редакцією (адміністрацією) порталу.
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються.
Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі.
Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
З усіх питань пишіть на admin@hrliga.com