Які робочі періоди зараховуються до стажу, що дає право на відпустку? А які — ні?
Практично в кожного працівника, на якого поширюються гарантії трудового законодавства України, особливо в перші роки трудової діяльності, виникають питання щодо співвідношення щорічної відпустки та трудового стажу. Відповідь на дане питання закріплено в профільному Законі «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (далі — Закон).
Звертаємо особливу увагу на те, що термін «стаж» слід розглядати не тільки як загальний трудовий стаж, а як певний робочий період, під час якого працівник перебував або перебуває у трудових відносинах з певним роботодавцем.
В п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону закріплено перелік робочих періодів, на підставі яких працівнику нараховують щорічну основну відпустку, а саме період, коли співробітник фактично:
працював незалежно від повної чи неповної зайнятості впродовж робочого року, за який надається відпустка (робочий рік відраховується з дати укладення ТД зі співробітником);
не працював, проте за ним було збережене місце роботи та повна/часткова зарплата (зокрема, лікарняні, під час яких виплачувалася зарплата, час оплаченого вимушеного прогулу, наприклад, через незаконне звільнення або переведення);
не працював, проте за ним було збережене місце роботи і він отримував допомогу з державного соцстрахування (це положення не застосовується до відпусток для догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років);
не працював, проте за ним було збережене місце роботи і він не отримував зарплату згідно до ст. 25 і 26 Закону;
навчався з відривом від роботи, який тривав менше 10 міс., це мають бути денні відділення ПТУ;
період навчання громадян, які звільнені через зміни в компанії виробництва та праці (зокрема: ліквідація, реорганізація або перепрофілювання компанії, скорочення чисельності або штату співробітників).
Тобто українське трудове законодавство містить досить широкий перелік робочих періодів, з яких складається стаж, необхідний, щоб отримати щорічну основну відпустку.
Окрім щорічної основної відпустки окремі категорії співробітників, залежно від спеціального стажу, мають право піти у щорічну додаткову відпустку. Підставами для цього може бути особливий характер праці, шкідливі та важкі умови праці.
Спеціальним стажем для таких категорій співробітників вважається період:
коли співробітник фактично був зайнятий на шкідливих, важких умовах або мав місце особливий характер роботи, якщо він працює у цих умовах не менше 50% часу робочого дня, який встановлений для цієї посади;
роботи жінок, які є вагітними, які переведені на підставі медвисновку на легшу роботу;
щорічна основна, додаткова відпустка за роботу із такими умовами праці.
Чи впливає стаж на кількість днів відпустки та для кого?
У різних категорій співробітників стаж по-різному впливає на тривалість щорічної основної відпустки.
За загальним правилом, якщо співробітник працює в компанії не більше 6 міс. безперервно, тривалість щорічної основної відпустки для нього розраховується пропорційно до фактично відпрацьованого часу. Тобто, дане правило застосовується саме до нових співробітників, які працюють у працедавця менше як 6 міс. і не залежить від загального трудового стажу такого співробітника.
Також чинним законодавством України для деяких категорій співробітників гарантується збільшення тривалості щорічної основної відпустки в залежності від трудового стажу.
Наприклад, щорічна основна відпустка військовослужбовців (окрім строковиків) також залежить від загальної вислуги та становить 30 к. д. із збільшенням на 5 к. д. за кожні 5 років, однак така відпустка не може становити більше 45 к. д.
Для яких видів відпусток стаж має значення?
Загальний трудовий стаж та стаж роботи на підприємствах має значення тільки для тих видів відпусток, які обов’язково мають надаватися працівникам у випадках, які ми розглянули вище. Такими відпустками є щорічна основна та додаткова відпустка. Для всіх інших видів відпусток стаж значення не має.
Карантин та стаж
В сучасних реаліях світової пандемії, спричиненої коронавірусом COVID-19, дуже важливим є питання збільшення стажу, необхідного для отримання права на щорічну відпустку. Часто трапляються випадки, коли роботодавці через карантинні обмеження, не можуть здійснювати свою звичну діяльність, у зв’язку з чим пропонують працівникам брати неоплачувану відпустку на підставі того, що такі працівники фактично не мають можливості виконувати покладені на них обов’язки. На неоплачувану відпустку, надану через карантинні обмеження, не поширюються положення ст. 9 Закону, отже такий робочий термін не зараховується до стажу, який необхідний, щоб отримати щорічну основну відпустку.
Вас може зацікавити
У книзі обліку щорічних і додаткових відпусток працівників подані рекомендації щодо його ведення з метою якісного обліку та здійснення оперативного контролю наданих відпусток, а також, щоб використовувати його дані для підготовки квартальної і річної звітності.
Добро пожаловать
Реклама
Реклама