Українські компанії частіше виходять на міжнародний рівень, тому все актуальнішим стає питання залучення іноземних працівників. Так як, працевлаштування іноземців має деякі особливості, роботодавець, який має намір укласти з іноземцем трудовий договір, має отримати дозвіл на застосування його праці.

Нагадаємо, що іноземець — це особа, яка не перебуває в громадянстві України і є громадянином, підданим іншої держави або держав відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 р. № 3773-VІ.

Кодексом законів про працю України (далі — КЗпП) передбачено, зокрема, що трудові відносини іноземних громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях України, регулюються законодавством держави, в якій здійснене працевлаштування працівника, та міжнародними договорами України.

Трудові відносини іноземних громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях України, регулюються законодавством держави, у якій здійснене працевлаштування (наймання) працівника, та міжнародними договорами України, що передбачено вимогами ст. 8 КЗпП.

Відповідно до ст. 22 КЗпП забороняється необгрунтована відмова у прийнятті на роботу

Відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об’єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається.

Вимоги щодо віку, рівня освіти, стану здоров’я працівника можуть встановлюватись законодавством України

Іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов’язки, як і громадяни України, — за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Ця гарантія також стосується і права на трудову діяльність іноземців та осіб без громадянства.

Для працевлаштування іноземців необхідно отримати дозвіл в обласному центрі зайнятості

Дозвіл на працевлаштування отримує роботодавець, який має намір укласти з іноземцем трудовий договір відповідно до вимог п. 1 ст. 42 Закону України «Про зайнятість населення».

Варто зауважити, що дозвіл видається на певний термін і на визначену посаду

Праця іноземців може застосовуватися на різних посадах в одного або декількох роботодавців за умови отримання дозволу на кожній посаді. Дозвіл на посаду за сумісництвом іноземних високооплачуваних професіоналів можна не отримувати, якщо строк дії трудового договору на посаді за сумісництвом не перевищує строк дії дозволу за основним місцем роботи.

Роботодавець може отримати дозвіл за умови виплати заробітної плати в розмірі не менше, як:

• 5 мінімальних заробітних плат — іноземним найманим працівникам у громадських об’єднаннях, благодійних організаціях та навчальних закладах;
• 10 мінімальних заробітних плат — для всіх інших категорій найманих працівників.

Роботодавець за дозвіл на застосування праці іноземних громадян сплачує офіційний платіж за видачу такого дозволу

Обчислення ведеться в прожиткових мінімумах станом на 1 січня року, в якому подаються документи. У 2020 році один такий прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2020 становить 2102 гривні, який змінюється та після 01.07.2020 складає 2197гривень.

Таким чином, плата державі за дозвіл на працю іноземних громадян в Україні складає:

• на термін менше 6 місяців — складає 2 прожиткових мінімуми (4204 грн);
• на термін від 6 місяців і до одного року — становить 4 прожиткові мінімуми (8408 грн);
• на термін від одного року до 3 років — становить 6 прожиткових мінімумів (12 612 грн).

Вас може зацікавити Газета «Кадри і зарплата» Придбати Журнал «Управление персоналом» Придбати Журнал «КАДРОВИК.UA» Придбати

Вікторія Капінус