Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  Бібліотека статей
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Книжкова полиця
  Хто є хто
  Глосарій
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Перевірки по-новому: що передбачає урядовий законопроект?
Новини
18.09.2020
Перевірки по-новому: що передбачає урядовий законопроект?
 

14 вересня Кабінет Міністрів України представив для публічного обговорення проект закону «Про основні засади державного нагляду (контролю)». Цей закон має прийти на зміну майже однойменному Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», який діє із 2007 року. Саме в цьому законі визначаються порядок та підстави проведення перевірок (окрім податкових та деяких інших). Одночасно із цим законопроектом планується й прийняття пов’язаного законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного нагляду (контролю)».

Глобально запропоноване правове регулювання порядку проведення перевірок не змінюється. Та все ж у законопроекті є певні суттєві положення, на які бізнесу варто звернути увагу. Наведемо найбільш варті, на наш погляд, уваги.

І. Розширюється перелік підстав для проведення позапланових перевірок

Найбільше бізнес страждає від позапланових перевірок: на них контролюючі органи приходять без попередження і можуть їх проводити необмежену кількість в рік. Разом з цим, підстави для проведення позапланових перевірок строго регламентовані законом і їх перелік є вичерпним.

Нинішній закон передбачає 7 таких підстав, а запропонований урядом законопроект — 12. Так, додаються такі підстави:

1) виявлення в документах, що подаються суб’єктом господарювання до органу державного нагляду (контролю) згідно із законом, інформації, що вказує на недотримання ним вимог законодавства у відповідній сфері;

2) виявлення у державних інформаційних ресурсах (паперових або електронних) інформації, що свідчить про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства у відповідній сфері державного нагляду (контролю) або не узгоджується з інформацією, що подається суб’єктом господарювання органу державного нагляду (контролю) відповідно до вимог закону;

3) рішення суду;

4) негативний висновок аудиту стану діяльності суб’єкта господарювання;

5) повідомлення органу державної влади про ознаки порушень вимог законодавства, виявлені у суб’єкта господарювання посадовою особою такого органу під час виконання нею своїх повноважень (у разі, якщо таке повідомлення передбачено законом). При цьому й серед деяких нині існуючих підстав передбачаються суттєві зміни. Так, позапланові перевірки часто проводяться на підставі заяви фізичної особи, яка стверджує про порушення її прав. У законопроекті передбачено, що підставою для перевірки може бути заява не лише фізичної, а й юридичної особи. Окрім цього, у зверненні фізична чи юридична особа може стверджувати не тільки про порушення, що спричинило шкоду її правам, а й про порушення, що може спричинити таку шкоду. Тобто, якщо досі особа могла поскаржитися лише на порушення, яке уже сталося, то планується надати їй можливість скаржитися на порушення, яке тільки може статися. Наприклад, за нинішнім законодавством для того, щоб поскаржитися на якість харчування на борту літака, треба бути пасажиром цього літака. У разі прийняття закону у запропонованій редакції це уже не буде обов’язковим.

Хоча є й позитивні зміни для бізнесу. На наш погляд, інша часто використовувана підстава для проведення позапланової перевірки — перевірка виконання вимог раніше виданого припису. Уряд пропонує обмежити строк, упродовж якого можна провести перевірку на цій підставі — не пізніше 20 робочих днів від останнього дня на усунення зазначених в приписі порушень. Крім цього, таку перевірку має проводити особа, яка не проводила попередню перевірку.

ІІ. Аудит замість перевірки

Держава пропонує бізнесу скористатися послугами аудиторів. Аудитори будуть перевіряти те ж саме, що й перевіряючі органи, але з дещо іншими наслідками.

Так, якщо аудитори виявлять порушення, то в компанії буде можливість їх усунути упродовж визначеного строку без застосування санкцій. Як бонус — планові перевірки будуть проводитися в півтори рази рідше. На позапланових перевірках це ніяк не позначиться.

Однак, якщо виявлені порушення не усунути, то аудитори обов’язково повідомлять про це контролюючий орган, а той не забариться із позаплановою перевіркою.

При цьому бізнес не обирає собі аудиторів — їх визначає контролюючий орган. Якщо компанія існує менше одного року, то функцію аудиторів буде виконувати сам контролюючий орган.

На наш погляд, така послуга навряд чи буде затребуваною бізнесом.

ІІІ. Заборонити роботу компанії — значно простіше

У проекті закону пропонується надати право контролюючому органу припиняти виробництво, виконання робіт, експлуатацію будівель, надання послуг без рішення суду. Щоправда, така заборона буде діяти всього 7 календарних днів з моменту її вручення під особистий підпис керівника чи уповноваженої особи.

Якщо ж порушення, які стали причиною для зупинення роботи компанії, не будуть усунуті упродовж цих 7 днів або в силу своєї природи не можуть бути усунуті так швидко, то контролюючому органу треба буде звертатися в суд. Адміністративний суд повинен буде розглянути такий позов надзвичайно швидко — за 5 робочих днів, а його рішення підлягатиме негайному виконанню незалежно від того, чи подано апеляційну скаргу. При цьому контролюючий орган не буде сплачувати судовий збір за звернення з таким позовом.

IV. Зміни у порядку проведення перевірок

По-перше, повідомлення про проведення планової перевірки не направлятиметься. Однак, навряд чи це становитиме істотну проблему: інформація про планові перевірки, як і зараз, перебуватиме у відкритому доступі і буде доступна заздалегідь.

По-друге, пропонується передбачити строк на подачу заперечень до акта перевірки — 2 робочі дні з дня завершення перевірки.

По-третє, проект закону прямо дозволяє залучати адвокатів під час перевірки не лише замість керівника, а й додатково.

По-четверте, суб’єкти господарювання отримають право звернутися до контролюючого органу за індивідуальною консультацією. Подібно як і з податковими правовідносинами, якщо діяти так, як написано в консультації, то відповідальності не повинно бути.

По-п’яте, під час карантину Кабінет Міністрів України зможе встановлювати відмінний режим — обмежувати чи посилювати перевірки.

По-шосте, запроваджується адміністративна відповідальність посадових осіб у разі скасування судом рішень, ухвалених за результатами перевірки — штраф від 1700 до 3400 грн.

Висновки

Звісно, закон ще не прийнято і він може бути прийнятий в іншій редакції. Так, час, коли Парламент цього скликання швидко приймав будь-який урядовий закон, уже минув. Разом з цим, запропоновані ініціативи Уряду до певної міри насторожують і бізнес-спільноті треба щонайменше активно відстежувати їх просування.

Вас може зацікавити

Журнал реєстрації перевірок

Журнал реєстрації перевірок розроблений із урахуванням затвердженої форми (наказ Державного комітету України з питань розвитку підприємництва від 10 серпня 1998 року № 18).
Хоч ведення Журналу реєстрації перевірок є добровільним, його наявність на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи — підприємця спростить початок проведення перевірки чи інспекційного відвідування та полегшить знайомство з представниками контролюючих органів.

Придбати видання

 

Богдан Шабаровський

ЛІГА:Бізнес

Переглядів: 1492 Версія для друку
 
Дивіться також:
Повітряна тривога: дії та відповідальність роботодавця
Як здійснюється оплата праці при дистанційній роботі?
Чи може роботодавець відкликати працівника із відпустки без збереження заробітної плати?
Кого не можна звільнити з ініціативи роботодавця?
11 категорій українців мають право на підтримку у працевлаштуванні
Зразок наказу про звільнення з виплатою вихідної допомоги
Чи підлягає поділу на частини відпустка при народженні дитини?
Працівника мобілізовано, але жодних документів не надано: як оформити його відсутність?
В який строк може бути застосоване дисциплінарне стягнення?
З 1 липня соцвиплати здійснює Пенсійний фонд: що зміниться для українців?
Як має оплачуватись працівникам час перебування в укритті під час повітряної тривоги?
Соціальна відпустка для батьків під час простою: хто має право?
Військовим компенсуватимуть невикористані відпустки: що змінилося?
Трудові відносини під час воєнного стану: дайджест судової практики
Чи може працівник вимагати запровадження для нього дистанційної роботи?
Як правильно залучити працівників до роботи у вихідні та святкові дні?
Електронна трудова книжна ФОПа
Чи можна включити до колдоговору обмеження для сумісників?
Про обов’язок роботодавця пропонувати вакантні посади при вивільненні
Під час повітряної тривоги працівник має право не працювати
Нова підстава позапланових перевірок Держпраці: діє Закон
Додаткова соціальна відпустка в рік народження дітей
Чи визнає Україна документи з окупованих територій?
Відпустка на дітей: відповіді на запитання
Чи має право працівник вимагати оголошення простою?
Чи потрібна заява від працівника на продовження відпустки через хворобу?
Як підготувати трудову книжку для оцифрування?
Чи можна укладати трудовий контракт в електронній формі?
Організація та ведення військового обліку: процес без штрафів
Відпустки держслужбовцям-2025: використовуємо до кінця року
Пропонується зменшення пенсійного віку для жінок з дітьми
Затверджено показник середньої зарплати за травень 2025 року
Компенсація за облаштування робочого місця для особи з інвалідністю: відповіді на запитання
Військовий облік на підприємстві: обов’язки роботодавців
Оформлення колективного договору
Повідомлення про прийняття на роботу: чи можна виправити помилку?
Як роботодавцю подати вакансію до центру зайнятості?
Чи законно при скороченні штату залишати за лояльність, а не продуктивність?
Як підтвердити статус критично важливого підприємства: правила та вимоги
Випробувальний термін під час воєнного стану: що змінилося?
Що означають статуси у Резерв+
Чи оплачується навчальна відпустка під час простою?
Оновлення контактних даних роботодавців та працівників: ключові зміни у трудовому законодавстві
Алгоритм здійснення виплати за лікарняним суміснику
Як оформити копію наказу про звільнення?
Чи обов’язково в разі звільнення відпрацьовувати два тижні?
Як зараховується стаж трудової діяльності за межами України до 1992 року?
Як зафіксувати проведення звіряння списків персонального військового обліку?
Коли в кабінеті ПФУ очікувати результат оцифрування документів?
Як надавати додаткові відпустки за шкідливі і важкі умови праці?
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2025 © МЕДІА ГРУПП
2025 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2025 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: pr_oppb@mediapro.ua. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: admin@hrliga.com