Для забезпечення роботи бізнесу багато компаній тимчасово потребують працівників додаткових категорій. Наприклад, додаткові кур’єри або водії для доставки замовлень з магазинів, оператори для прийому онлайн-замовлень, або ж водії для перевезення основного персоналу в умовах зупинки громадського транспорту.
Робота такого персоналу та умови його залучення явно носить тимчасовий характер і викликана об’єктивними причинами — обмеженнями у зв’язку з загальнонаціональним карантином. З такими працівниками можна і варто укладати саме строкові трудові договори. Однак, при цьому необхідно враховувати, що причини і обґрунтування такої тимчасової праці повинні бути чітко зафіксовані у відповідних документах.
Застосування строкових трудових договорів в Україні вкрай обмежене чинним КЗпП. Згідно зі статтею 23 КЗпП строковий трудовий договір можна укладати тільки в обмежених випадках, якщо немає можливості укладення безстрокового договору з огляду на:
характер роботи;
умови її виконання;
інтереси працівника;
в силу законодавчих обмежень і особливостей (тобто, коли законодавство прямо передбачає необхідність або можливість строкових трудових договорів). Іншими словами, для укладання строкового трудового договору повинні існувати певні об’єктивні передумови.
Строк трудового договору може визначатися одразу, а може бути зумовлений закінченням виконання роботи.
Умова про строковість трудового договору має бути обов’язково вказана в заяві працівника та наказі про прийняття на роботу.
Якщо трудовий договір укладається на визначений строк, обчислений у роках, місяцях, тижнях або днях, для з’ясування останнього дня строку слід керуватися статтею 2411 КЗпП. Відповідно до неї строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідний місяць і число останнього року строку. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця. Строк, обчислюваний тижнями, закінчується у відповідний день тижня. Строки, які визначаються днями, обчислюються з дня, наступного після того дня, з якого починається строк.
Якщо останній день строку припадає на святковий, вихідний або неробочий день, то днем закінчення строку вважається найближчий робочий день.
Працівники, прийняті за строковим трудовим договором, мають ті ж самі права, що й працівники, які працюють безстроково. Зокрема, на них повністю поширюється право на щорічну відпустку, яка становить 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік (ст. 6 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 р. № 504/96-ВР), а також на всі інші види відпусток, включаючи щорічні додаткові відпустки, всі види соціальних відпусток, додаткові відпустки у зв’язку з навчанням, відпустки без збереження заробітної плати тощо. Переведення, переміщення, зміна істотних умов праці, застосування заохочень і дисциплінарних стягнень щодо «строкових» працівників відбуваються відповідно до вимог законодавства, так само як і для працівників, які працюють за безстроковим трудовим договором. Працівники, які працюють за строковим трудовим договором, користуються правом на допомогу по тимчасовій непрацездатності. На «строкових» працівників в обов’язковому порядку ведуться трудові книжки. При цьому запис про прийняття на роботу не має містити вказівки про строковий характер трудового договору.
Строковий трудовий договір, як і безстроковий, оформлюється згідно з вимогами статті 24 КЗпП.
Під час працевлаштування працівник подає паспорт, трудову книжку та у випадках, передбачених законодавством, документ про освіту, стан здоров’я та інші документи.
Працівник допускається до роботи за укладеним строковим трудовим договором після видання наказу роботодавця про прийняття працівника на роботу та повідомлення територіального органу Державної фіскальної служби відповідно до постанови КМУ від 17 червня 2015 р. № 413.
Відповідно до статті 26 КЗпП випробування під час прийняття на роботу не може встановлюватися для осіб, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців.
За певних умов строковий трудовий договір може стати безстроковим. Ці умови наведено в статті 391 КЗпП України:
якщо після закінчення строку трудового договору трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк;
трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 23 КЗпП, вважаються такими, що укладені на невизначений строк.
Головний кадровий журнал України, який визначає стратегію професійного розвитку працівників кадрової служби. Видається щомісяця за підтримки Міністерства соціальної політики України. На сторінках журналу подано достовірні матеріали та професійна інформація для кадровиків з нормативно-правовою базою та безліччю практичних порад.
Добро пожаловать
Реклама
Реклама