Першим про електронні трудові книжки та відміну паперових книжок заговорив колишній Міністр Кабінету Міністрів Дмитро Дубілет, який до березня 2020 року хотів запровадити електронні трудові книжки. Це спростить взаємовідносини між підприємствами та працівниками.
Трудова книжка відповідно до ст. 48 КЗпП України являється основним документом про трудову діяльність працівника, який підтверджує стаж роботи, а також дає змогу власнику при прийнятті на роботу мати уяву про досвід роботи працівника.
Питання щодо ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і облік регулюються постановою Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27 квітня 1993 р. № 301 та Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 р. № 58.
Чинним законодавством на працівників покладається обов’язок при прийнятті на роботу подати власнику чи уповноваженому ним органу належно оформлену трудову книжку, а на власника — забезпечити ведення трудових книжок.
До трудової книжки вносяться:
відомості про працівника: прізвище, ім’я та по батькові, дата народження;
відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення;
відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіхи в роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України;
відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв’язку з цим винагороди.
Трудові книжки також ведуть на осіб таких категорій:
громадян України;
іноземців (якщо вони перебувають легально на території України) та осіб без громадянства, працевлаштованих в Україні в установленому порядку;
студентів денних відділень вищих навчальних закладів (робота студентів не є сумісництвом); − сезонних і тимчасових працівників;
позаштатних працівників — за умови, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.
На осіб, які працюють за сумісництвом запис здійснюється за бажанням працівника.
До трудової книжки не вносять записи щодо цивільних договорів (підряду, надання послуг тощо) — там відображаються лише відомості щодо саме трудових правовідносин.
Не ведуть на себе трудові книжки фізичні особи — підприємці, які здійснюють підприємницьку діяльність.
Особи, які вперше стають до роботи і не мають трудової книжки пред’являють паспорт і диплом або інший документ про освіту. Військовослужбовці, звільнені зі служби, пред’являють військовий квиток. Звільнені з місць позбавлення волі зобов’язані подати довідку про звільнення.
Якщо трудова книжка не містить запис про звільнення з попереднього місця роботи, до неї не можна внести запису про прийняття на роботу.
Варто звернути увагу, що з кожним записом в трудовій книжці роботодавець повинен ознайомити працівника.
Щось закреслювати, витирати, заклеювати у трудових книжках чи вкладишах внесені до них раніше неточні або неправильні записи забороняється. Якщо сторінок не вистачає — необхідно завести вкладиш до трудової книжки.
Під час звільнення працівника роботодавець згідно ст. 116 КЗпП України зобов’язаний в останній день звільнення видати трудову книжку та провести остаточний розрахунок.
Усі записи в трудовій книжці на певному підприємстві завіряються підписом керівника чи уповноваженої особи та печаткою після внесення запису про звільнення, тобто ставити печатку після запису про прийняття на роботу чи переведення на іншу посаду не потрібно, лише один раз після звільнення.
На теперішній час паперові трудові книжки не скасовані, вони діють. Додатково варто звернути увагу, що Пенсійний фонд України створив сервіс відповідно до постанови КМУ від 27.11.2019 р. № 1084, де відображається інформація про всі трудові відносини працівника з даними звітів роботодавця з 1998 року.
Вас може зацікавити
Книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них розроблена у відповідності до типової форми № П-10, яку затверджено наказом Міністерства статистики України від 27 жовтня 1995 року № 277. ЇЇ ведення є обов’язковим на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності та у фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Добро пожаловать
Реклама
Реклама