Главная  Карта сайта  Размещение рекламы на портале
  СООБЩЕСТВО КАДРОВИКОВ И СПЕЦИАЛИСТОВ ПО УПРАВЛЕНИЮ ПЕРСОНАЛОМ
Добро пожаловать
  УПРАВЛЕНИЕ ПЕРСОНАЛОМ
  Новости
  Библиотека статей
  Нормативная база
  Образцы документов
  Производств. календарь
  Книжная полка
  Кто есть кто
  Глоссарий
  События
  Опросы
  Размещение рекламы
  Наши партнеры
  Форум
Новые материалы
Подписаться на рассылку





Facebook
Календарь событий
Май 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
       

Июнь 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930     

Все события
Реклама
Переводимо працівників на неповний робочий день: як це оформити?
Новости / Мониторинг законодательства
20.03.2020
Переводимо працівників на неповний робочий день: як це оформити?
 

Під час дії карантину деякі роботодавці бажають скоротити свої витрати, зокрема, і в оплаті праці. Це можна зробити, зокрема, шляхом встановлення працівникам неповного робочого часу. Але оформлення зміни режиму роботи має свої особливості, встановлені КЗпП.

Правила оформлення

Заробітна плата є істотною умовою трудового договору, умовою, що входить до змісту цього договору. Адже з поняття, наведеного в ст. 21 КЗпП, випливає, що працівник за виконання передбаченої угодою з роботодавцем роботи має одержувати передбачену цією ж угодою заробітну плату.

Законодавство встановлює низку гарантій захисту прав працівників на належну оплату праці. Так, згідно з ч. 4 ст. 97 КЗпП та ст. 22 Закону «Про оплату праці», власник підприємства або уповноважений ним орган чи фізособа-роботодавець не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Водночас відповідно до ч. 3 ст. 32 КЗпП у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці (до яких законодавець відносить, зокрема, системи та розміри оплати праці) при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Названа норма передбачає, що про зміну таких істотних умов працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за 2 місяці. Згідно зі ст. 103 КЗпП про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.

За законом відповідні зміни істотних умов можуть відбуватися лише у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці. У п. 10 постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 р. № 9 суд роз’яснив, що «припинення трудового договору за п. 6 ст. 36 КЗпП при відмові працівника від продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці може бути визнане обґрунтованим, якщо зміна істотних умов праці при провадженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою викликана змінами в організації виробництва і праці (раціоналізацією робочих місць, введенням нових форм організації праці, у тому числі перехід на бригадну форму організації праці, і, навпаки, впровадженням передових методів, технологій тощо)». Отже, під змінами в організації виробництва і праці суд розуміє низку заходів. Цікаво, що в п. 19 цієї ж постанови Пленуму Верховний Суд відніс до змін в організації виробництва і праці такі перелічені в п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП обставини, як ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Отже, зменшення зарплати не може бути обумовлене простим небажанням чи неможливістю виплачувати відповідну зарплату, передбачену трудовим договором.

Обґрунтуванню змін істотних умов праці саме змінами в організації виробництва і праці має бути приділено належну увагу. Має бути доведено, що зміна зарплати працівника обумовлена принаймні одним із факторів, наведеним у згаданій постанові Пленуму № 9: раціоналізацією робочих місць, запровадженням нових форм організації праці, впровадженням передових методів, технологій тощо, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату.

Отже, якщо на підприємстві відбулися зміни в організації виробництва і праці, працівник має бути повідомлений про зниження заробітної плати не пізніше ніж за 2 місяці. Щоб мати письмове підтвердження такого повідомлення, варто брати в працівника розписку.

Якщо працівник згоден на зміну істотних умов праці, роботодавець має право зменшити зарплату після спливу зазначеного строку (це оформлюється наказом, з яким працівник також має бути ознайомлений під підпис). Двомісячний строк попередження, як випливає зі ст. 9 КЗпП, не може бути скорочено за угодою сторін.

Як зазначав Пленум Верховного Суду України в п. 12 постанови від 24.12.1999 р. № 132, порушення двомісячного строку може бути підставою для задоволення судом вимог працівника про оплату праці згідно з попередніми умовами за період, на який було скорочено зазначений строк попередження.

Якщо ж колишні істотні умови праці не можуть бути збережені, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то згідно з ч. 4 ст. 32 КЗпП трудовий договір припиняється за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП (відмова від продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці).

Звільнення в цьому разі проводиться з виплатою вихідної допомоги в розмірі не менше середньомісячного заробітку (який обчислюється згідно з Порядком № 100 зі зарплати за останні два повні календарні місяці).

Звернемо увагу також на те, що працівник після попередження про зміну заробітної плати може відмовитися від подальшого продовження роботи в будь-який час протягом двомісячного строку (він не зобов’язаний «відпрацьовувати» ці два місяці). Навіть якщо працівник хоче звільнитися до закінчення цих двох місяців (що буває нерідко, адже іноді працівник може знайти нову роботу досить швидко), звільнення все одно проводиться за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП із виплатою вихідної допомоги.

В яких випадках попередження не робиться?

Якщо ініціатором переведення працівника на неповний робочий час є сам працівник, то це інший випадок, який регулюється ст. 56 КЗпП.

Неповний робочий час за угодою між працівником і роботодавцем може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом.

У заяві та у наказі слід вказати про встановлення неповного робочого часу (дня або тижня) із зазначенням режиму роботи, наприклад: 4 і 6 годин на день відповідно, з 9 до 13 (16) години. Оплата праці у цьому випадку здійснюється відповідно відпрацьованому часу, про що також зазначають у наказі.

Оскільки ініціатором такого переведення є працівник (що підтверджує заява), попереджати його про зміну істотних умов праці за 2 місяці не потрібно. Він ознайомлюється під підпис із наказом і починає працювати за новим графіком з дати, яка зазначена у цьому наказі.

Дебет-Кредит

Просмотров: 1607 Отправить другу Версия для печати
 

Смотрите также:
Пом’якшення карантину не скасовує неоплачувані відпустки
Алгоритм розрахунку лікарняного
Чи можна піти у «декрет» пізніше належного строку?
Прогул під час карантину: звільнити не можна пробачити?
Ряд повноважень у сфері праці передали від Мінсоцполітики в Мінекономіки
Режим роботи осіб віком 60+, які повинні бути на самоізоляції
Компенсація за додаткову відпустку при звільненні сумісника
Строковий трудовий договір на період карантину
Звільнення вагітної жінки
Прожитковий мінімум хочуть розрахувати по-новому
За яких умов щорічну відпустку можна перенести?
Працівник надав лікарняний з причиною «ізоляція від COVID-19»
Хто отримає подвійну зарплату під час карантину
Від Уряду вимагають зупинити просування законопроекту «Про працю»
Кого в Україні перевірятимуть під час карантину
Накопичувальну пенсію можуть запровадити вже з наступного року
Нюанс звільнення у зв’язку зі скороченням штату
Розміри штрафів, соцвиплат і посадових окладів мають визначати по-новому
Як звільнити працівника за розкрадання майна підприємства?
Особи віком 60+ ще мають перебувати на самоізоляції
Чи може працівник самостійно прийняти рішення самоізолюватися вдома?
Вчасно не розрахувався із працівником при звільненні — заплати штраф
Підстави та умови матеріальної відповідальності працівників
Які види відпусток передбачено для працівників з дітьми?
Графіки роботи працівників можна скоригувати, аби уникнути давки у громадському транспорті
Строки зберігання документів
Чи може роботодавець затримати виплату за весь час щорічної відпустки під час карантину?
Підстави для відмови у прийнятті на роботу
Правила роботи в офісах на період карантину
Перевірки Держпраці будуть проводитися по-новому
Звільнення з роботи через конфлікт інтересів
Під час відпустки — у декрет
Найпоширеніші помилки при нарахуванні лікарняних
Вихід працівників із «карантинної» відпустки
Рада відхилила закон про пенсійний вік для жінок
Мінімальну зарплату пропонують підвищити з 1 липня
Чи може зарплата при неповному робочому дні бути менше за мінімальну?
Чи продовжується відпустка через лікарняний на дитину?
Чи потрібен штатний розпис підприємцю, якщо в нього тільки п’ять працюючих?
У Кабміні запропонували перекроїти пенсійну систему
Карантин: допомога по безробіттю
Що потрібно знати про трудові книжки
«Післякарантинне» повернення до звичайного формату роботи: правові аспекти
Чи є обмеження у наданні відпусток без збереження зарплати?
Утвержден показатель средней зарплаты за март 2020
Встановлення додаткової відпустки за особливий характер праці
Припинення трудових відносин у строк, про який просить працівник
Діють нові правила видачі лікарняних
Карантин: у бизнеса находят нарушения, даже когда их нет
Від Кабміну чекають законопроект щодо електронних трудових книжок
Все новости
Реклама
Издания для профессионалов
Опросы
Что ваша компания полностью или частично оплачивает своим сотрудникам? (возможно несколько вариантов ответа)
Расходы на транспорт
Питание на работе
Услуги сотовой связи
Дополнительное образование
Корпоративный отдых
Отдых в санаториях/пансионатах
Фитнес
Полис добровольного медстрахования
Услуги врача в офисе
Детский сад
Другое
Ничего не оплачивает

Объявление
Уважаемые посетители! По всем вопросам относительно работы портала обращайтесь к администратору
2020 © МЕДИА-ПРО
2020 © HR-Лига
Copyright © 2005–2020 HR-Лига
Использование материалов из журналов Группы компаний «МЕДИА-ПРО» только по согласованию с редакцией (администрацией) портала.
Редакция (администрация) оставляет за собой право не разделять мнение авторов размещаемых материалов.
Редакция (администрация) портала не несет ответственности за ущерб, который может быть нанесен в результате использования, неиспользования или ненадлежащего использования информации, содержащейся на портале.
Ответственность за достоверность информации и прочих сведений несут авторы публикаций.
По всем вопросам пишите на admin@hrliga.com.