Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  Бібліотека статей
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Книжкова полиця
  Хто є хто
  Глосарій
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Некоторые особенности труда работников, ставших инвалидами, находясь в трудовых отношениях
Новини
05.07.2016
Некоторые особенности труда работников, ставших инвалидами, находясь в трудовых отношениях
 

Деякі додаткові особливості, коли працівник, з яким вже був укладений трудовий договір, стає інвалідом внаслідок:

  • нещасного випадку на виробництві;
  • профзахворювання;
  • нещасного випадку, який трапився в побуті;
  • загального захворювання тощо.

Це питання часто турбує як роботодавців, так і самих інвалідів, інколи викликає індивідуальні трудові спори.

Якщо буде з’ясовано, що працівник не може виконувати свої функції із-за стану здоров’я, то роботодавець повинен відсторонити такого хворого від роботи, продовження якої може призвести до непередбачуваних наслідків і вжити заходів стосовно переведення цього працівника на легшу роботу.

При такому відстороненні такого працівника необхідно направити до медичного закладу для чіткого встановлення діагнозу, а в подальшому можливо направити на МСЕК із запитом чи може цей працівник в подальшому виконувати свої функціональні обов’язки.

Такі дії повинен проводити роботодавець спільно з комісією підприємства із загальнообов’язкового соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, які оформлюють листки непрацездатності і повинні разом із службою охорони праці і органом первинної профорганізації підприємства вивчати, аналізувати захворюваність працівників, подавати свої рекомендації стосовно зменшення невиробничих втрат робочого часу, а також з метою профілактики профзахворювань.

В цей період за працівником зберігається середній заробіток на підставі ст. 123 КЗпП України.

Деякі правознавці не погоджуються з таким відстороненням, посилаючись на те, що у ст. 46 КЗпП не зазначено, що хворого можна відстороняти від роботи. Але в тій же нормі закону є така фраза: «в інших випадках, передбачених законодавством». У роботодавця є зобов’язання, встановлені низкою Законів України (наприклад, КЗпП України, Закон України «Про охорону праці» та інші), які вимагають створення безпечних і здорових умов праці, запобігання виникненню причин, які можуть призвести до профзахворювань або виробничих травм тощо.

Як можна дозволити продовжувати роботу працівнику з високим артеріальним тиском, наприклад водію чи монтажнику, який працює на висоті, або працівнику, у якого астма, на роботі у шкідливих умовах праці? Адже водій з вадами зору чи іншим суттєвим захворюванням, інший хронічно хворий працівник, який обслуговує вибухо-, екологічно- чи пожежонебезпечне обладнання при продовженні роботи в момент загострення хвороби може завдати шкоди не тільки собі, а й оточуючим.

Для подальшої роботи такого працівника-інваліда важливо отримати висновки МСЕК та індивідуальну програму реабілітації. Якщо подальша робота на підприємстві такому інваліду не протипоказана, то його за висновком МСЕК переводять на легшу роботу з гарантією оплати праці, передбаченою ст. 170 КЗпП.

Відповідно до вимог частини 5 ст. 6 Закону «Про охорону праці» працівника, який за станом здоров’я відповідно до медичного висновку потребує надання легшої роботи, роботодавець повинен перевести за згодою працівника на таку роботу на термін, зазначений у медичному висновку, і у разі потреби встановити скорочений робочий день та організувати проведення навчання працівника з набуття іншої професії відповідно до законодавства.

Роботодавець повинен зарахувати такого інваліда до номінальної чисельності працюючих інвалідів, про що повідомляє місцевому органу соціального захисту інвалідів.

Якщо працівник відмовляється від запропонованої легшої роботи, це не може розцінюватися порушенням трудової дисципліни.

В той же час, роботодавець не вправі вимагати від працівника продовження виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для здоров’я та/або життя (ст. 153 КЗпП, ст. 6 Закону «Про охорону праці»). Заяви хворих працівників про те, що вони не матимуть претензій до роботодавця і беруть на себе всю відповідальність за стан свого здоров’я заради залишення на роботі, яка протипоказана цим працівникам, не мають юридичної сили.

У такій ситуації роботодавець повинен пояснити цьому працівникові, що його треба відсторонити від роботи, а також у разі відмови перевестися на легшу роботу можна буде розірвати трудові відносини з ініціативи роботодавця на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП — виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі за станом здоров’я, що перешкоджає продовженню цієї роботи. А це може бути гіршим соціально-економічним наслідком для працівника, ніж переведення на легшу роботу. Один середньомісячний заробіток, як вихідна допомога (ст. 44 КЗпП), не замінить гарантованого подальшого заробітку.

Якщо цей працівник відмовляється від добровільного переведення на легшу роботу або коли на підприємстві взагалі немає можливості створити відповідні умови праці (створити нове робоче місце), обумовлені індивідуальною програмою реабілітації, то роботодавець змушений буде звільнити такого працівника з роботи на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП. Звільнення з роботи, яка протипоказана цьому інваліду чи переведення його на легшу роботу, буде більш гуманним вчинком роботодавця, ніж давати можливість прогресувати певному захворюванню або погіршувати фізичні вади інваліда, а то може призвести до летальних наслідків.

Ці обставини повинні враховувати органи первинних профспілкових організацій підприємств, коли розглядатимуть питання надати чи ні роботодавцю згоду на звільнення члена профспілки — інваліда (п. 2 ст. 40 і ст. 43 КЗпП).

Слід пам’ятати, що невиконання роботодавцем нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів відповідно до частини 2 ст. 188-1 КУпАП тягне за собою накладення адміністративного штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Управління Держпраці

Переглядів: 3324 Версія для друку
 
Дивіться також:
Звільнення з ініціативи роботодавця: у яких випадках можливо?
Доплата за суміщення професій чи посад
Спрощене регулювання трудових відносин: чи є право на відпустку?
Державна допомога при народженні дитини
З якої дати настає право у працівника з інвалідністю на збільшену тривалість відпустки?
Допуск працівника до роботи без оформлення: роз’яснення Держпраці з питань перевірок
Чи потрібен наказ про відпустку по вагітності та пологах?
Табелювання сумісника у відрядженні за основним місцем роботи
Чи виплачується компенсація за «дитячу» відпустку при призупиненні трудових відносин?
Оцифрування трудових книжок: як перевірити результат?
Держслужба зайнятості прокоментувала перехід України на 4-денний робочий тиждень
Чи має дистанційний працівник бути постійно на зв’язку?
Алгоритм укладення колективного договору
Чи може роботодавець відмовити у наданні відпустки?
Повітряна тривога: дії та відповідальність роботодавця
Як здійснюється оплата праці при дистанційній роботі?
Чи може роботодавець відкликати працівника із відпустки без збереження заробітної плати?
Кого не можна звільнити з ініціативи роботодавця?
11 категорій українців мають право на підтримку у працевлаштуванні
Зразок наказу про звільнення з виплатою вихідної допомоги
Чи підлягає поділу на частини відпустка при народженні дитини?
Працівника мобілізовано, але жодних документів не надано: як оформити його відсутність?
В який строк може бути застосоване дисциплінарне стягнення?
В Україні можуть запровадити 4-денний робочий тиждень
З 1 липня соцвиплати здійснює Пенсійний фонд: що зміниться для українців?
Як має оплачуватись працівникам час перебування в укритті під час повітряної тривоги?
Соціальна відпустка для батьків під час простою: хто має право?
Військовим компенсуватимуть невикористані відпустки: що змінилося?
Трудові відносини під час воєнного стану: дайджест судової практики
Чи може працівник вимагати запровадження для нього дистанційної роботи?
Як правильно залучити працівників до роботи у вихідні та святкові дні?
Електронна трудова книжна ФОПа
Чи можна включити до колдоговору обмеження для сумісників?
Про обов’язок роботодавця пропонувати вакантні посади при вивільненні
Під час повітряної тривоги працівник має право не працювати
Нова підстава позапланових перевірок Держпраці: діє Закон
Додаткова соціальна відпустка в рік народження дітей
Чи визнає Україна документи з окупованих територій?
Відпустка на дітей: відповіді на запитання
Чи має право працівник вимагати оголошення простою?
Чи потрібна заява від працівника на продовження відпустки через хворобу?
Як підготувати трудову книжку для оцифрування?
Чи можна укладати трудовий контракт в електронній формі?
Організація та ведення військового обліку: процес без штрафів
Відпустки держслужбовцям-2025: використовуємо до кінця року
Пропонується зменшення пенсійного віку для жінок з дітьми
Затверджено показник середньої зарплати за травень 2025 року
Компенсація за облаштування робочого місця для особи з інвалідністю: відповіді на запитання
Військовий облік на підприємстві: обов’язки роботодавців
Оформлення колективного договору
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2025 © МЕДІА ГРУПП
2025 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2025 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: pr_oppb@mediapro.ua. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: admin@hrliga.com