Витрати на навчання працівників підприємства

Загальні засади професійного навчання працівників на виробництві регулюються Положенням № 127/151. Зокрема, змінами, внесеними до цього нормативного документа наказом № 218/475, який набрав чинності з 27.07.2012 р., передбачено, що роботодавець може здійснювати формальне і неформальне професійне навчання працівників. Формальне професійне навчання здійснюється згідно з вимогами державних стандартів вищої освіти, професійно-технічної освіти, типових учбових програм і планів у навчальному закладі або безпосередньо у роботодавця. Здійснення неформального навчання не регламентується місцем набуття, строками та формою навчання. За результатами формального професійного навчання видається документ про освіту, зразок якого затверджено постановою від 12 листопада 1997 р. № 1260 «Про документи про освіту та вчені звання». За результатами неформального навчання видається довідка, в якій зазначаються професія (спеціальність), за якою здійснювалося навчання, напрям підвищення кваліфікації, строки навчання.

Оформлення договірних відносин на навчання

При укладанні договору на навчання працівника підприємства у навчальному закладі необхідно дотримуватися вимог наказу від 11 березня 2002 р. № 183 «Про затвердження Типового договору про навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації або про надання додаткових освітніх послуг навчальними закладами», відповідно до якого сторонами цивільно-правового договору є:

виконавець (навчальний заклад);
замовник (фізична або юридична особа).

Наказом № 183 також передбачено, що договори можуть бути укладені сторонами в інтересах третіх осіб (тобто і в інтересах працівників підприємства). Коли договір укладається замовником в інтересах третьої особи, то ця особа також підписує договір з відображенням у ньому своїх реквізитів.

Виконавець зобов’язаний (згідно зі ст. 2 наказу № 183):

надати замовнику освітню послугу на рівні державних стандартів освіти;
забезпечити дотримання прав учасників навчального процесу відповідно до законодавства;
видати замовнику документ про освіту державного зразка (документ видається, якщо освітня послуга передбачає згідно із законодавством видачу такого документа);
інформувати замовника про правила та вимоги щодо організації надання освітньої послуги, її якості та змісту, про права і обов’язки сторін під час надання та отримання таких послуг (правила, вимоги та заходи навчального закладу, з якими ознайомлюється замовник, можуть бути викладені в додатку до договору, про що зазначається у тексті договору). У разі дострокового припинення дії договору (незалежно від підстав для такого припинення) у зв’язку з ненаданням замовнику освітньої послуги — повернути частину коштів, що були внесені замовником як попередня плата за надання освітньої послуги.

Замовник зобов’язаний (відповідно до ст. 3 наказу № 183):

своєчасно вносити плату за отриману освітню послугу в розмірах та у строки, встановлені цим договором;
виконувати вимоги законодавства та статуту (положення) виконавця з організації надання освітніх послуг.

У ст. 4 наказу № 183 викладено порядок розрахунків. Розмір плати встановлюється на весь період навчання і не може змінюватися (п. 4.1 ст. 4). Передбачено, що плата може вноситися за домовленістю сторін одноразово, щомісяця, кожного семестру, щороку тощо (п. 4.3 ст. 4).

Компенсації та пільги для тих, хто навчається

Для працівників, які поєднують роботу з навчанням, чинним законодавством передбачено низку компенсацій і пільг. Насамперед, у КЗпП виділено главу XIV «Пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням». Основні з цих пільг такі:

для працівників, які навчаються без відриву від виробництва в середніх і професійно-технічних навчальних закладах, встановлюється скорочений робочий тиждень або скорочена тривалість щоденної роботи із збереженням заробітної плати в установленому порядку (ст. 208);
для працівників, які успішно навчаються в середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах, на період навчального року встановлюється скорочений робочий тиждень на один робочий день або на відповідну йому кількість робочих годин (при скороченні робочого дня протягом тижня). Ці особи звільняються від роботи протягом навчального року не більш як на 36 робочих днів при шестиденному робочому тижні або на відповідну їм кількість робочих годин. При п’ятиденному робочому тижні кількість вільних від роботи днів змінюється залежно від тривалості робочої зміни при збереженні кількості вільних від роботи годин. Також цим працівникам за час звільнення від роботи виплачується 50% середньої заробітної плати за основним місцем роботи, але не нижче мінімального розміру заробітної плати (ст. 209);
власник або уповноважений ним орган може надавати без шкоди для виробничої діяльності працівникам, які навчаються в середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах, за їх бажанням, у період навчального року без збереження заробітної плати один-два вільні від роботи дні на тиждень (ст. 210);
працівникам, які здобувають загальну середню освіту в середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах, надається додаткова оплачувана відпустка на період складання:

випускних іспитів в основній школі — тривалістю 10 календарних днів;
випускних іспитів у старшій школі — тривалістю 23 календарні дні;
перевідних іспитів в основній та старшій школах — від 4 до 6 календарних днів;

працівникам, які складають іспити екстерном за основну або старшу школу, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю відповідно 21 та 28 календарних днів (ст. 211);
працівникам, які успішно навчаються на вечірніх відділеннях професійно-технічних навчальних закладів, надається додаткова оплачувана відпустка для підготовки та складання іспитів загальною тривалістю 35 календарних днів протягом навчального року (ст. 213);
працівникам, допущеним до вступних іспитів у вищі навчальні заклади, надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад. Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва на підготовчих відділеннях при вищих навчальних закладах, у період навчального року надається, за їх бажанням, один вільний від роботи день на тиждень без збереження заробітної плати. Для складання випускних іспитів їм надається додаткова відпустка на умовах, передбачених частиною першою цієї статті (ст. 214);
працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, надаються додаткові відпустки у зв’язку з навчанням, а також інші пільги, передбачені законодавством (ст. 215);
працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, надаються додаткові оплачувані відпустки різної тривалості (ст. 216);
на час додаткових відпусток у зв’язку з навчанням (статті 211, 213, 216) за працівниками за основним місцем роботи зберігається середня заробітна плата (ст. 217);
власник або уповноважений ним орган оплачує працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, проїзд до місцезнаходження навчального закладу і назад один раз на рік на настановчі заняття, для виконання лабораторних робіт і складання заліків та іспитів — у розмірі 50% вартості проїзду. У такому самому розмірі провадиться оплата проїзду для підготовки і захисту дипломного проекту (роботи) або складання державних іспитів (ст. 219);
працівників, які навчаються без відриву від виробництва в середніх і професійно-технічних навчальних закладах, забороняється залучати в дні занять до надурочних робіт (ст. 220).

Усі вищеперелічені витрати провадяться за місцем основної роботи.

Для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва, постановою № 695 встановлено такі гарантії й компенсації:

збереження середньої заробітної плати за основним місцем роботи за час навчання;
оплата вартості проїзду працівника до місця навчання і назад;
виплата добових за кожний день перебування в дорозі у розмірі, встановленому законодавством для службових відряджень. Іногороднім працівникам протягом першого місяця навчання добові виплачуються в розмірі, встановленому законодавством для службових відряджень, а в наступні місяці, до закінчення терміну навчання, тим, хто одержує заробітну плату у розмірі менше шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виплачується стипендія в розмірі 20% добових. На час навчання працівники забезпечуються гуртожитком готельного типу. У разі відсутності гуртожитку відшкодування витрат, пов’язаних з наймом житлового приміщення, провадиться в порядку, встановленому законодавством для службових відряджень.

Юрій Граковський