МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКЕ МІСЬКЕ ВІДДІЛЕННЯ ФОНДУ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ІНВАЛІДІВ

ЛИСТ

від 19 червня 2008 р. № 03-02/280

Щодо висвітлювання питання необхідності виконувати суб’єктами господарської діяльності норм Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»

Редакції журналу «Заработная плата»

Київське міське відділення на Ваше прохання щодо висвітлювання питання необхідності виконувати суб’єктами господарської діяльності норм Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» надає роз’яснення по наступних питаннях:

Чи зобов’язані підприємства самостійно підшукувати інвалідів на робочі місця, для них створені?

Відповідно до положень частин 1 та 2 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі — Закон), для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, — у кількості 1 робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною 1 ст. 19 Закону, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Згідно з вимогами частини 3 ст. 19 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог ст. 18 Закону, яка встановлює основні не вичерпні принципи працевлаштування інвалідів, що підтверджується конструкцією самої норми частини 3 ст. 19 Закону «…самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог ст. 18».

Статтею 20 Закону встановлено обов’язок підприємств, установ, організацій, у том числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельні працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 Закону, щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Зазначений обов’язок покладається на підприємства, установи, організації не за порушення правил працевлаштування інвалідів, встановлених ст. 18 та ст. 19 Закону, а за не виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, встановлених ст. 19 Закону.

Таким чином, обов’язок щодо працевлаштування інвалідів покладено безпосередньо на підприємство.

Які необхідні і достатні заходи повинно вжити підприємство, щоб уникнути застосування до нього адміністративно-господарських санкцій?

Щодо звільнення підприємства від сплати адміністративно-господарських санкцій, то підприємство може бути звільнено від них тільки шляхом працевлаштування за основним місцем роботи інвалідів згідно встановленого нормативу ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Які характерні порушення вимог зазначеного Закону найчастіше виявляються перевірками та їх наслідки?

Працівниками відділення найчастіше при перевірці виявляються такі порушення:

1. При обчисленні середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, включають сумісників (згідно Інструкції статистики від 28.09.2005 р. № 286, сумісники не входять до середньооблікової кількості штатних працівників).

2. Такі ж самі порушення в розрахунках середньооблікової кількості працівників, яким встановлена інвалідність, показують фактично, а не виводять середньооблікову кількість.

3. Також, при розрахунках середньорічної заробітної плати штатного працівника, зазвичай показують середньомісячну, а не середньорічну.

Є підприємства, установи та організації, які несвоєчасно подали або не подали взагалі до відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіти по формі № 10-ПІ «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів» до 1 березня року що настає за звітним. Також, звертаємо Вашу увагу, що несвоєчасна подача звіту, тягне за собою адміністративне правопорушення згідно ст. 188 частини 1 КпАП України, що тягне за собою накладання штрафу у розмірі від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів безпосередньо на керівника підприємства.

____________