ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ГІРНИЧОГО НАГЛЯДУ ТА ПРОМИСЛОВОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 23 липня 2012 р. № 6156-10/5.2-10/6/12

Про надання роз’яснень [щодо проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві]

Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України розглянула Ваш лист … про надання роз’яснень вимог Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1232 (далі — Порядок), та повідомляє.

1. У разі смерті фізичної особи — підприємця (далі — ФОП) чи особи, яка забезпечує себе роботою самостійно і не застрахована у Пенсійному фонді України як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, відповідно до якого пункту Порядку проводиться розслідування?

2. Який порядок надання до територіального управління повідомлення про настання нещасного випадку у разі смерті ФОП?

Пунктом 13 Порядку визначено, що розслідування нещасних випадків, які сталися з фізичною особою — підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно і не застрахована у Пенсійному фонді України як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, організовує територіальний орган Держгірпромнагляду за місцем настання нещасного випадку, який утворює комісію у складі не менш як три особи.

До складу цієї комісії входять:

• представник територіального органу Держгірпромнагляду за місцем настання нещасного випадку (голова комісії);

• представник місцевої держадміністрації за місцем настання нещасного випадку;

• представник первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або територіального профоб’єднання за місцем настання нещасного випадку, якщо потерпілий не є членом профспілки;

• представник закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння)).

Повідомлення про нещасний випадок, який стався з фізичною особою — підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно, надають потерпілі або їх довірені особи та лікувально-профілактичні заклади.

3. Чи мають повноваження представники територіального управління Держгірпромнагляду та члени комісії щодо приватних осіб, якщо нещасний випадок із ФОП стався на приватній території?

Повноваження представників Держгірпромнагляду та його територіальних органів визначено Положенням про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 № 408/2011 (далі — Положення).

Згідно з підпунктом 7 пункту 4 Положення Держгірпромнагляд України, відповідно до покладених на нього завдань, проводить розслідування та веде облік аварій і нещасних випадків, які підлягають спеціальному розслідуванню, аналізує їх причини, готує пропозиції щодо запобігання таким аваріям і випадкам.

Процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах визначено Порядком.

Дія цього Порядку поширюється, зокрема, на членів фермерського господарства, членів особистого селянського господарства, осіб, що працюють за договором, укладеним відповідно до законодавства (особи, що забезпечують себе роботою самостійно).

Отже, відповідно до вимог Порядку комісія наділена певними повноваженнями та зобов’язана обстежити місце настання нещасного випадку, одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати осіб — свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб.

4. Чи потрібно при встановленні причин нещасного випадку в акті форми Н-5 зазначати, які вимоги законодавства про охорону праці, інструкцій з безпечного проведення робіт і посадових інструкцій порушено, та встановлювати осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, якщо законодавство про охорону праці на цю категорію осіб не поширюється?

5. Чи потрібно розробляти заходи щодо усунення причин настання нещасного випадку, якщо приватний підприємець на час настання нещасного випадку працював сам?

Якщо за результатами роботи комісії із спеціального розслідування встановлено, що нещасний випадок не підпадає під дію Порядку, складається тільки акт форми Н-5. У розділі 3 зазначеного акта описуються події, що сталися, та підстави, у зв’язку з чим даний випадок не підпадає під дію Порядку. У разі, якщо нещасний випадок має невиробничий характер, в розділі 6 комісія робить відповідний висновок та надає свої пропозиції щодо проведення розслідування згідно з Порядком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 № 270.

6. Як бути із кваліфікацією нещасного випадку (пов’язаний чи не пов’язаний з виробництвом), якщо у ФОП не встановлені режим роботи та робоче місце?

7. Чи є доцільним визнання такого нещасного випадку пов’язаним з виробництвом, якщо страхові виплати потерпілому (родині потерпілого) не передбачені відповідно до вимог чинного законодавства?

Рішення щодо кваліфікації нещасного випадку, що стався з фізичною особою — підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно, і складання відповідних актів приймається виключно комісією із спеціального розслідування, яку відповідним наказом утворює керівник територіального органу Держгірпромнагляду за місцем настання нещасного випадку.

У разі визнання комісією нещасного випадку пов’язаним з виробництвом за результатами розслідування складаються акти за формою Н-5 та Н-1.

При цьому питання щодо відшкодування шкоди вирішується потерпілим, членами його сім’ї чи уповноваженою особою, яка представляє їх інтереси, виключно у судовому порядку.

8. Ряд запитань виникають навколо повноважень Держгірпромнагляду щодо контролю за виконанням ФОП робіт за зареєстрованим видом економічної діяльності (КВЕД). Зокрема, чи можуть застосовуватися санкції до приватного підприємця, якщо він виконує роботи не за визначеним КВЕД?

Статтею 1 Закону України «Про охорону праці» визначено поняття роботодавця та працівника. Роботодавець — це власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, і фізична особа, яка використовує найману працю, а працівник — це особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов’язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом). Сфера дії цього Закону, відповідно до статті 2, поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих. Таким чином, застосування санкцій до фізичних осіб — підприємців, які не використовують найману працю, за порушення вимог законодавства з питань охорони праці, а також виконання робіт за кодом ведення економічної діяльності (КВЕД), який не співпадає із зазначеним у довідці статистики, не входить до компетенції територіальних органів Держгірпромнагляду.

9. Який порядок компенсації витрат, пов’язаних з діяльністю спеціальної комісії, якщо відповідно до вимог діючого Порядку наявні витрати має компенсувати роботодавець?

Відповідно до пункту 46 Порядку роботодавець, працівником якого є потерпілий, компенсує витрати, пов’язані з діяльністю спеціальної комісії, залучених до її роботи експертів, інших спеціалістів. Відшкодування витрат, пов’язаних з відрядженням працівників, які є членами спеціальної комісії або залучені до її роботи, здійснюється роботодавцем у розмірах, передбачених нормами; відшкодування витрат на відрядження за рахунок валових витрат шляхом переказу відповідної суми на реєстраційні рахунки бюджетних установ в органах Державної казначейської служби та поточні рахунки суб’єктів господарювання у банківських установах України.