Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  Бібліотека статей
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Книжкова полиця
  Хто є хто
  Глосарій
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Выемка документов или «узаконенное» превышение полномочий
Новини
23.11.2011
Выемка документов или «узаконенное» превышение полномочий
 

Многие знают, что ведение бизнеса в нашей стране сопряжено с рядом трудностей, в том числе связанных со взаимоотношениями с налоговыми, правоохранительными, прокурорскими органами. Нередки случаи, когда при проведении проверок сотрудники проводят выемку документов и других предметов на предприятии, при этом забирая с собой все, что они считают нужным. Попробуем в очередной раз разобраться в правомерности действий правоохранительных органов при проведении такого следственного действия, как выемка.

В статье 178 Уголовно-процессуального кодекса изложены основания для проведения выемки. Так, выемка документов проводится лишь в тех случаях, когда есть точные данные, что предметы или документы,имеющие значение для дела, находятся у определенного лица или в определенном месте. Выемка проводится исключительно на основании мотивированного постановления следователя.

Казалось бы, все понятно, но давайте разложим все по полочкам.

Первое. Выемка документов — это следственное действие, которое может быть проведено исключительно при наличии возбужденного уголовного дела. Поэтому письма правоохранительных органов с требованиями предоставить последним документы без указания на наличие уголовного дела являются противоправными.

Второе. Следователь должен иметь точные данные о предметах и документах, которые подлежат выемке. Поэтому требования органов предоставить «все документы», «последние документы», «касающиеся того или иного», «за период…» и с другими подобными формулировками также являются не соответствующими закону. При выемке должно быть конкретно указано название документа (его номер, дата) или предмета (с четкими распознавательными признаками), а также конкретное лицо или место (его адрес, местонахождение), где находятся документы или предметы. Если не будет указана данная информация, то следственное действие можно фактически считать обыском. Но для обыска нужны иные основания и требуется соблюдение иного порядка.

Третье. Предметы и документы, которые подлежат выемке, должны иметь значение для дела. Таким образом, следователь должен указать, какое отношение к делу имеют те или иные документы или предметы, подлежащие изъятию. Это достаточно важное замечание, поскольку в последнее время участились случаи, когда изымаются при выемке все документы, в том числе и те, которые абсолютно не имеют никакого значения для дела, никаким образом не повлияют на установление объективной истины. К примеру, проводится проверка по конкретным контрагентам предприятия за определенный период, а изымаются документы совершенно по другим компаниям, совершенно за другой период деятельности.

Четвертое. Выемка документов проводится исключительно на основании постановления следователя, в производстве которого находится дело. Иные письма, к примеру, оперативных подразделений и т. п. не должны приниматься во внимание.

Особое внимание вызывает выемка из жилья или другого владения лица оригиналов первичных финансово-хозяйственных и бухгалтерских документов. Данное следственное действие проводится исключительно по мотивированному постановлению суда.

Ключевым моментом является именно мотивированное постановление. К сожалению, в последнее время наблюдается проблема с такой мотивировкой у суда. Нередки случаи, когда судьи рассматривают представления следователей на формальном уровне, без детального изучения материалов дела. Бывают случаи, когда уголовное дело состоит из десятков томов, а следователь приносит представление лишь на одной страничке, и суд удовлетворяет его, не изучив основания для проведения следственного действия, и, самое главное, не убедившись в том, а не будут ли нарушены права лица, соответствует ли представление требованиям закона и т. п.

Сложность вызывает то, что если постановление следователя хоть можно обжаловать в прокуратуру или в суд (для рассмотрения на стадии предварительного заседания), то постановления судьи невозможно обжаловать, так как в законе такое действие не предусмотрено.

Анализируя такое положение, считаю, что законодатель ввел такое ограничение только лишь для того, чтобы суд, как последняя инстанция, в точности с законом принимал ответственное решение об ограничении прав человека или юридического лица. Жаль, что такая последняя инстанция или в силу своей загруженности, или в силу формальности, или в силу нежелания игнорирует такие действия, как проверка действий следователя на предмет соответствия их закону при удовлетворении представлений. Если у нас такой порядок рассмотрения представлений следователя, давайте тогда упростим уголовный процесс, пусть все решают следователи без суда. Тогда и время следователя экономится и будет хоть малейший шанс на обжалование незаконных действий.

Это, конечно же, не единственная проблема уголовного процесса, но одна из важных.

Вывод один: необходимо в новом Уголовно-процессуальном кодексе Украины, который готовится к принятию, в обязательном порядке предусмотреть обжалование незаконных действий как следователя, так и суда. В противном случае мы никогда не сможем побороть предвзятость, коррупцию, злоупотребления и, соответственно, никогда не станем по настоящему европейским правовым государством.

Виталий Кулаков
По материалам «ЮРИСТ & ЗАКОН»

HR-Лига

Переглядів: 11956 Версія для друку
 
Дивіться також:
Компенсація за відпустку працівникові, мобілізованому два роки тому
Право працівників на додаткову відпустку
Уряд вніс чергові зміни до Порядку бронювання військовозобов’язаних
Виплата допомоги у разі їх переведення на легшу роботу
Бронювання за Порядком № 45: відеороз’яснення від ТЦК
У яких випадках можливе відсторонення від роботи?
Бронювання працівників: що змінилося з 1 квітня?
Нюанси надання «дитячої» відпустки одинокій матері
Чи враховується стаж, набутий за кордоном?
З 4 квітня 2025 року будуть діяти нові правила оплати лікарняних
Чи потрібно повідомляти ТЦК про заброньованих працівників?
Удосконалення надомної та дистанційної роботи: прийнято закон
Перебування в полоні зарахують до страхового стажу
Трудовий стаж для пенсії
Перевіряємо правильність нарахувань за листками непрацездатності
Чи збережеться після 31 березня бронювання згідно Порядку № 45?
З якого моменту за мобілізованим зберігається місце роботи і посада?
Чи може роботодавець перенести щорічну відпустку без згоди працівника?
Законодавство про мобілізацію та військовий облік: огляд нещодавніх змін
Як зараховується страховий стаж у разі роботи з неповним робочим тижнем?
Вирішення трудових спорів на користь працівника
Затверджено показник середньої зарплати за лютий 2025 ріку
Назви професій: як вони з’являються, хто їх вигадує та на що це впливає?
Трудові відносини в умовах воєнного стану: поширені запитання
Прийняття на роботу військовозобов’язаного, у якого виявлені порушення правил військового обліку
Особливості встановлення невідповідності займаній посаді під час випробувального строку
Чи обов’язково під час війни укладати трудовий договір у письмовій формі?
Як повідомити працівнику про звільнення?
Зразок наказу про звільнення за прогул
Коли ПФУ може відхилити оцифровану трудову книжку?
Реформа у сфері праці: законодавчі ініціативи
Що змінилося в повідомленні про прийняття працівника на роботу?
Чи мають право безробітні відмовитися від запропонованої центром зайнятості роботи?
Відстрочка на підставі бронювання в умовах мобілізації
Документи для призначення «лікарняних» суміснику
Організація та проходження стажування водіїв
Перевірки ТЦК: як підготуватися і які помилки виявляють?
Зміни до штатних розписів закладів дошкільної освіти: роз’яснення МОН
Перебування працівника на обліку в ТЦК, яке належить до окупованих територій: дії і обов’язки роботодавця
Чи можна зменшити оплату праці за час простою?
Топ-5 помилок при звільненні за ініціативою роботодавця
Чи може роботодавець відмовити в достроковому припиненні відпустки для догляду за дитиною?
Діють зміни до Порядку надання компенсації за облаштування робочих місць для осіб з інвалідністю
Скорочення штату або чисельності працівників: підстави та процедура звільнення
Оплачувана відпустка при народженні дитини: кому надається?
Затверджено строки зберігання документів з військового обліку
Чи зобов’язаний роботодавець зберігати трудову книжку працівника на його прохання?
Що обов’язково повинен містити трудовий договір?
Встановлення переважного права на залишення на роботі при вивільненні працівників
Нові правила оплати лікарняних листків: що зміниться з 4 квітня 2025 року
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2025 © МЕДІА ГРУПП
2025 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2025 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: pr_oppb@mediapro.ua. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: admin@hrliga.com