Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  Бібліотека статей
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Книжкова полиця
  Хто є хто
  Глосарій
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Про соціальний розвиток України у 2005-2006 роках
Новини
13.07.2006
Про соціальний розвиток України у 2005-2006 роках
 


Інформація Міністра праці та соціальної політики Івана Яковича Саханя

Номінальні доходи населення за 2005 рік збільшились на 35,1% порівняно з 2004 роком. Наявні доходи, які можуть бути використані населенням на придбання товарів та послуг, збільшились на 35,0%, а реальні наявні, визначені з урахуванням цінового фактору — на 18,9%.

За січень-травень 2006 року номінальні доходи населення збільшились на 31,5% порівняно з відповідним періодом 2005 року, а реальні наявні — на 20,6%.

Наявні доходи у розрахунку на одну особу у травні 2006 року на 23,2% перевищили прожитковий мінімум (465 грн.) та становили 573 гривні.

Зростанню доходів сприяло зростання мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії, розмірів державної соціальної допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, дітям інвалідам та інвалідам з дитинства, мінімальних виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.

Середня заробітна плата у 2005 році становила 806,19 грн., а вже у січні-травні поточного року — 947,88 грн., що на 34,4 відсотка більше, ніж у відповідному періоді 2005 року і на 91,1% перевищує розмір прожиткового мінімум для працездатної особи (496 грн.). В травні п.р. середній розмір заробітної плати штатних працівників склав 1002,88 гривні. За І квартал 2006 року Фонд оплати праці становив 32 млрд. грн., що на 39,1% більше ніж у І кварталі минулого року.

Реальна заробітна плата за 2005 рік зросла на 20,3%, а за січень — травень 2006 року у порівнянні з відповідним періодом 2005 року — на 23,4%.

Одночасно з поетапним підвищенням розміру мінімальної заробітної плати у 2006 році постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2006 р. № 172 передбачено зростання розмірів посадових окладів працівників бюджетної сфери в цілому за рік на 20,5 відсотка. Також продовжується удосконалення оплати праці працівників органів державної влади та місцевого самоврядування.

Аналіз динаміки основних показників бідності. Межа бідності, визначена за відносним критерієм, у 2005 році досягла рівня 365 грн. і перевищила значення 2004 року на 94 грн., при цьому рівень бідності знизився з 27,3% до 27,1%.

За показником, визначеним в Цілях тисячоліття рівень бідності (4,3 дол. США) зменшився з 11,9% у 2000 році до 1,5% у 2005 році.

У сфері зайнятості населення зусилля Міністерства праці та соціальної політики були спрямовані на забезпечення координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади щодо виконання завдань, визначених Указом Президента України від 11 липня 2005 року №1073 «Про вдосконалення державного регулювання у сфері зайнятості населення та ринку праці в Україні» та Програмою зайнятості населення на 2005 рік.

Протягом минулого року завдання зі створення щороку не менше 1 млн. робочих місць було виконано на 113,9%. В цілому по країні створено нових робочих місць більш як для 1,1 млн. осіб, найбільше — у Вінницькій, Рівненській, Черкаській, Хмельницькій, Дніпропетровській, Чернігівській, Херсонській, Київській, Луганській, Харківській областях та м. Києві.

Із загальної кількості нових робочих місць понад 64% робочих місць створено у сфері підприємницької діяльності та самозайнятості.

Протягом І кварталу 2006 року розширено сферу застосування праці за рахунок створення робочих місць в цілому по країні для 247,2 тис. осіб.

У результаті реалізації програми зайнятості зросли обсяги та рівні зайнятості, зменшити обсяги та рівні безробіття економічно активного населення віком 15-70 років.

Чисельність зайнятого населення у середньому за 2005 рік зросла у порівнянні із 2004 роком на 384,3 тис. осіб і становила 20,68 млн. осіб. Рівень зайнятості населення підвищився з 56,7 відсотка до 57,7%.

Чисельність безробітного населення зазначеного віку зменшилась на 305,9 тис. осіб і становила 1,6 млн. осіб. Рівень безробіття, визначений за методологією МОП, знизився з 8,6 відсотка до 7,2 відсотків економічно активного населення відповідної вікової групи. Суттєво скоротився рівень безробіття серед мешканців сільської місцевості (на 2,7 відсот. пункти) та склав 5,7% економічно активного населення віком 15-70 років, серед міського населення — скоротився з 8,7% до 7,8%.

Позитивна динаміка на ринку праці має місце також і в І кварталі поточного року. В порівнянні з аналогічним періодом 2005 року число економічно активного населення зросло на 238 тис. осіб, зайнятого населення більше як на 400 тис. осіб.

Дані щодо руху робочої сили свідчать про збільшення у 2005 році мобільності кадрів підприємств, установ та організацій (на 1,6% збільшилась чисельність прийнятих працівників та на 1,9% чисельність вибулих).

Втрати робочого часу у зв’язку з адміністративними відпустками з ініціативи адміністрації та чисельність працівників, що в них знаходилися, у 2005 році скоротилися порівняно з попереднім роком, відповідно, на 26,8% та на 9,4%. Втрати та чисельність працівників, які працювали у режимі неповного робочого часу знизились, відповідно, на 23,1% та на 15,5%.

З метою реалізації державної стратегії щодо сприяння зайнятості населення Мінпраці розроблено проект Основних напрямів проведення державної політики зайнятості на період до 2009 року (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 № 922).

Доопрацьовано і практично погоджено із зацікавленими центральними органами виконавчої влади та соціальними партнерами проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про зайнятість населення».

Одним із найважливіших чинників підвищення продуктивності праці, забезпечення випуску конкурентноздатної продукції, можливості інтеграції України у світове економічне співтовариство є наявність якісної робочої сили.

Для створення та забезпечення ефективного функціонування системи професійного розвитку персоналу підприємств, їх професійного навчання, атестації та сертифікації, що сприятиме підвищенню якості робочої сили розроблено проект Закону України «Про професійний розвиток персоналу на виробництві». Законопроект подано на розгляд Верховної Ради України 20 квітня 2006 року.

Крім цього, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року № 158-р схвалена Концепція розвитку системи підвищення кваліфікації працівників на період до 2010 року. На виконання цього розпорядження розроблено проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження заходів щодо реалізації Концепції розвитку системи підвищення кваліфікації працівників на період до 2010 року».

Спостерігається позитивна динаміка щодо обсягів підвищення кваліфікації працівників: якщо в 1996 році підвищенням кваліфікації було охоплено 6,2% облікової кількості штатних працівників, то в 2002 — 8,0%, 2005 — 8,5%.

Зважаючи на те, що значна чисельність українських працівників працює в європейських країнах, нагальною потребою є приєднання України до Європейської конвенції про правовий статус трудящих-мігрантів. З цією метою Мінпраці підготувало проект Закону України «Про ратифікацією Європейської конвенції про правовий статус трудящих-мігрантів», який у відповідності до Закону України «Про міжнародні договори України», передано до Міністерства закордонних справ України та внесено на розгляд Президентові України.

Прийнято у першому читанні проект Закону України «Про особливості ліцензування та провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном», що дозволить посилити вплив органу ліцензування на діяльність суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном, підвищити їх відповідальність за здійснення посередницької діяльності.

В Україні зареєстровано 440 суб’єктів господарської діяльності, які мають ліцензію Мінпраці на посередництво у працевлаштуванні на роботу за кордоном, здійснено 123 перевірок, анульовано 21 ліцензію, видано 44 розпоряджень про усунення порушень Ліцензійних умов, 14 ліцензій визнано недійсними.»

Понад дві третини реальних безробітних (67,6%) за 2005 рік скористалися послугами державної служби зайнятості.

Протягом 2005 року комплекс різноманітних послуг у державній службі зайнятості отримали 2,9 млн. незайнятих громадян. Активними заходами сприяння зайнятості населення було охоплено 1,7 млн. осіб, що на 5% більше ніж у попередньому році:

  • працевлаштовано — 1049,8 тис. осіб (на 6,7% більше ніж у 2004 році);
  • проходили професійне навчання 193,3 тис. осіб, (на 4,8% більше, ніж у 2004 році);
  • у громадських роботах брали участь 419,2 тис. осіб із числа незайнятих громадян.

У січні-травні 2006 року послугами державної служби зайнятості скористалися 1633,6 тис. незайнятих громадян. Активними заходами сприяння зайнятості населення було охоплено 727,6 тис. осіб. Рівень охоплення активними заходами сприяння зайнятості збільшився до 44,6% проти 41,0% у відповідному періоді минулого року.

Чисельність працевлаштованих за направленням служби зайнятості становила 444,3 тис. осіб, у тому числі 414,7 тис. осіб на наявні вакансії, що на 2,3% більше ніж у відповідному періоді минулого року. Рівень працевлаштування незайнятих громадян збільшився до 27,2% проти 25,1% у січні-травні 2005 року. Завдання щодо працевлаштування незайнятих громадян у січні-травні 2006 року виконано на 102,3%.

З метою підвищення професійної мобільності незайнятих громадян здійснювалося профнавчання 105,7 тис. осіб (101,3% встановленого правлінням Фонду завдання) за професіями та спеціальностями, що користуються попитом на ринку праці.

У громадських роботах взяли участь 177,6 тис. незайнятих осіб (106,0% встановленого правлінням Фонду завдання).

За рахунок фінансової підтримки Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття з початку року підприємницьку діяльність зареєструвало 12,5 тис. нових підприємців та шляхом надання з Фонду дотацій роботодавцям було працевлаштовано 17,1 тис. безробітних. При цьому, завдяки більш якісному відбору підприємств для працевлаштування безробітних зменшилися обсяги звільнення з таких робочих місць.

Завдяки підвищенню рівня охоплення незайнятих громадян активними заходами сприяння зайнятості скоротилась тривалість перебування безробітних на обліку в службі зайнятості (з 8 місяців у І кварталі 2005 року до 7 місяців у І кварталі 2006 року).

В основі реалізації державної політики у сфері соціально-трудових відносин, зайнятості, оплати, нормування і стимулювання праці, охорони і умов праці, соціального захисту населення, соціального страхування, пенсійного забезпечення лежать принципи соціального партнерства.

Указом Президента України «Про розвиток соціального діалогу в Україні» утворено Національну тристоронню соціально-економічну раду. 15 червня 2006 р. відбулося перше засідання Національної ради, на якому розглядалися питання регламенту, плану роботи Національної ради на 2006 рік, законопроект «Про основні засади соціального діалогу в Україні» та ряд інших питань. Новостворена Рада має стати надійною єднальною ланкою між державою, профспілками та роботодавцями.

Створення тристоронніх дорадчих органів із соціально-економічних питань передбачено на галузевому і регіональному рівнях. В двадцяти трьох областях України та Автономній Республіці Крим вже сформовано обласні тристоронні соціально-економічні ради, в Луганській області, містах Києві та Севастополі — цей процес триває.

Розвивається практика укладення на державному рівні Генеральної угоди. На сьогодні практично завершено тривалу та напружену роботу, пов’язану із підготовкою Генеральної угоди на новий термін.

Соціальний діалог утверджується на галузевому і на регіональному рівнях. Зараз укладено і діють 82 галузевих та 27 регіональних угод.

Дуже важливим є розвиток соціального діалогу на виробничому рівні. Аналіз статистичних даних щодо укладення колективних договорів свідчить про певні позитивні тенденції. Станом на 31 грудня 2005 року в Україні за даними Держкомстату в Україні укладено 84,7 тис. колективних договорів проти 82,8 тис. за відповідний період минулого року. Колективно-договірним регулюванням соціально-трудових відносин охоплено 9,5 млн. чоловік, що складає 82,1 відсотка до облікової кількості штатних працівників.

Однією із найгостріших соціально-економічних проблем нашого суспільства залишається заборгованість із виплати заробітної плати. На 1 червня 2006 року її рівень склав 1053,3 млн. гривень. Станом на 1 червня 2005 року вона складала 1301,7 млн. гривень.

Із загальної суми заборгованості 384,7 млн. гривень, або 36,5%, припадає на підприємства, щодо яких здійснюється процедура відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, та 133,1 млн. гривень, або 12,6%, — на економічно неактивні підприємства.

Заборгованість із заробітної плати працівникам економічно активних підприємств на 1 червня 2006 року становила 535,5 млн. гривень. З початку 2006 року зазначена заборгованість збільшилася на 73,4 млн. гривень, або на 15,9%.

На 1 червня 2006 року кількість штатних працівників економічно активних підприємств, яким своєчасно не виплачено заробітну плату, становила
418,9 тис. осіб, або 3,8% від загальної кількості працівників. Сума боргу в середньому на одного такого працівника дорівнює 1032 гривні.

Причинами наявності заборгованості із виплати заробітної плати залишається високій рівень збитковості підприємств, низька платіжна дисципліна, відсутність ефективного контролю за фінансовими потоками державних підприємств, значна прострочена кредиторська заборгованість, низький рівень претензійно-позовної роботи по її стягненню, практика реалізації продукції без попередньої оплати, недостатня ефективність управління державним майном, неефективне застосування процедур реструктуризації, санації та банкрутства підприємств, недостатня правова обізнаність підприємців та найманих працівників.

Одним із важливих напрямків роботи є легалізація заробітної плати, виведення її з тіні. Для вирішення цієї проблеми здійснюються як контрольні, так і превентивні заходи.

За січень-травень 2006 року територіальними держаними інспекціями праці Держнаглядпраці було здійснено 18 094 перевірок додержання законодавства про працю, в ході яких було перевірено 14188 підприємств. За результатами перевірок було складено та передано до суду 13 313 протоколів про притягнення керівників підприємств до адміністративної відповідальності, а також винесено 3322 постанови про накладення адміністративного штрафу на керівників підприємств порушників трудового законодавства. Матеріали 2553 перевірок передано до правоохоронних органів для прийняття відповідних заходів реагування, з них по 470 матеріалам порушників притягнуто до кримінальної відповідальності.

У ході проведення зазначених перевірок було виявлено 1367 випадків використання найманої праці без оформлення трудових відносин.

Позитивний ефект мають і заходи превентивного характеру, а саме — проведення індивідуальних бесід, семінарів, розширених нарад з керівниками підприємств, кадрових служб. Територіальними державними інспекціями праці проведено 4046 таких заходів. Також практикуються безпосередні звернення інспекторів до роботодавців, роз’яснення щодо посилення їх відповідальності за порушення трудового законодавства.

З метою посилення адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення трудового законодавства розроблено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо своєчасної виплати заробітної плати». Зважаючи на актуальність питання погашення заборгованості із виплати заробітної плати, легалізації оплати праці названий законопроект Мінпраці запропоновано винести на розгляд Верховної Ради України п’ятого скликання.

Зростання виплат системи загальнообов’язкового державного соціального страхування дало можливість посилити соціальний захист громадян у разі настання безробіття, тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів, народження дитини, догляду за нею, нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання за рахунок страхових внесків.

Забезпечено фінансування в повному обсязі виплат допомоги при народженні дитини у розмірі 8500 гривень. Врахування, починаючи з 2006 року, сукупного доходу сім’ї при визначенні розмірів допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку дозволило підвищити ці виплати для малозабезпечених сімей більш ніж вдвічі (з 114 грн. до 253 грн.).

З 1 січня 2006 р. мінімальний розмір допомоги по безробіттю застрахованим особам, у яких розмір допомоги по безробіттю залежить від страхового стажу, та військовослужбовцям, звільненим за скороченням чисельності без права на пенсію, збільшено до 160 гривень.

Для інших застрахованих та незастрахованих осіб мінімальний розмір допомоги по безробіттю збільшується одночасно з підвищенням прожиткового мінімуму для працездатної особи і у першому кварталі поточного року він становить 118 грн., або 24,4% прожиткового мінімуму, а з 1 квітня 2006 року — 121 гривня.

Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у 2006 р. забезпечено підвищення розміру щомісячних страхових виплат на 20,3% та стовідсоткове фінансування поточних страхових виплат 317 тис. потерпілих на виробництві.

Мінпраці підготовлено та надіслано на погодження зацікавленим міністерствам і відомствам, соціальним партнерам та фондам загальнообов’язкового державного соціального страхування:

  • проект Закону України «Про єдину систему збору та обліку внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»;
  • проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з питань загальнообов’язкового державного соціального страхування» щодо підвищення прозорості діяльності фондів соціального страхування, посилення державного нагляду за ефективним управлінням і цільовим використанням їх коштів, реєстрації в Мін’юсті нормативно-правових актів фондів, що стосуються прав страхувальників та застрахованих осіб;
  • законопроекти про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань соціального страхування щодо врахування при призначенні страхових виплат даних персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб і встановлення права на страхові виплати з урахуванням сплачених внесків;
  • проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання допомоги на поховання у разі смерті безробітного, або особи, яка перебувала на його утриманні».

У 2005 році на виплату пенсій спрямовано 64,1 млрд. грн., що в 1,7 рази більше ніж у 2004 році (39,2 млрд. грн.). Це дало можливість забезпечити виплату мінімальної пенсії за віком на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і до певної міри відновити диференціацію пенсій в залежності від стажу роботи та статусу особи.

В 2006 році збільшено з 1 січня:

  • більш ніж у 2 рази підвищення до пенсії ветеранам війни, передбаченого Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
  • більш ніж у 1,9 рази мінімальну пенсійну виплату інвалідам війни із числа військовослужбовців строкової служби відповідно до Закону України ««Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
  • на 5 відсотків мінімальний розмір пенсії за віком у зв’язку із підвищенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 332 грн. до 350 грн.;
  • більше ніж в 11 раз розмір надбавки до пенсій Почесним донорами України.

З 1 березня 2006 року пенсії збільшено на коефіцієнт 1,0734, який відповідає 20 відсоткам темпів зростання середньої заробітної плати в Україні порівняно з попереднім роком особам, пенсії яких в минулому році не підвищувалися або коефіцієнт підвищення яких становив менше ніж зазначений.

З 1 квітня 2006 року додатково збільшено:

  • на 2,6 відсотка мінімальну пенсію інвалідам із числа військовослужбовців строкової служби відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (для інвалідів війни І групи з 420 до 430,80 грн., ІІ групи — з 385 до 394,50 грн., ІІІ групи — з 367 до 376,95 грн.);
  • підвищення до пенсії понад 280 тис. інвалідам війни, передбачене Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (інвалідам війни І групи — з 175 до 179,50 грн., ІІ групи — з 140 до 143,60 грн., ІІІ групи — з 105 до 107,70 грн.);
  • пенсії за особливі заслуги перед Україною понад 1 млн. осіб.

З жовтня п.р. зазначені виплати будуть додатково збільшені на 1,9 відсотка у зв’язку із підвищенням прожиткового мінімуму до 366 грн.

Крім того, з липня 2006 року у 3 рази збільшено розмір підвищення до пенсій учасникам бойових дій та сім’ям загиблих (з 29,87 грн. до 89,75 грн.).

З метою упорядкування розмірів пенсій спеціальні пенсії обмежені до виплати 12 прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність.

З метою відновлення безпосередньої залежності розміру пенсій від страхових внесків опрацьовано зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо підвищення розміру пенсії у 2007 році за понаднормовий стаж роботи з урахуванням підвищення пенсії у зв’язку із зростанням середньої заробітної плати за попередній рік.

Відновленню фінансової стабільності пенсійної системи сприятимуть опрацьовані в Мінпраці зміни до пенсійного законодавства щодо:

  • встановлення єдиних правил призначення та перерахунку пенсій;
  • врегулювання питання дострокового виходу на пенсію;
  • обмеження великих спеціальних пенсій 12-ю прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність;
  • обмеження розміру пенсій працюючим пенсіонерам.

Для створення накопичувальної системи Мінпраці розроблено та направлено для опрацювання зацікавленим міністерствам та відомствам проект Закону України «Про запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування», який передбачає перерахування частини страхових внесків до Накопичувального пенсійного фонду з 1 січня 2009 року у розмірі 7% застрахованими особами, яким на 01.01.2009 не виповнилося 40 років.

Крім того, з метою створення та запровадження програмно-технічного комплексу для системи збирання страхових внесків до Накопичувального фонду, сумісного з системою електронних переказів банків та системи автоматизованого звітування щодо стану накопичувальних пенсійних рахунків застрахованих осіб, пропонується поширити експеримент із створення автоматизованої системи Накопичувального фонду загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Триває розвиток недержавного пенсійного забезпечення. Станом на 1 квітня 2006 року Держфінпослуг погоджено 77 статутів недержавних пенсійних фондів, до Державного реєстру фінансових установ внесено інформацію про 58 недержавних пенсійних фондів, з яких 44 — відкритих, 9 корпоративних та 5 професійних недержавних пенсійних фондів.

Розроблена на сьогодні нормативно-правова база дозволяє створюватися та здійснювати діяльність недержавним пенсійним фондам, а також іншим суб`єктам, що надають послуги пенсійним фондам відповідно до чинного законодавства.

Мінпраці і членами робочої групи, до складу якої входять представники Пенсійного фонду України, Представництва Світового банку в Україні, Проекту розвитку ринків капіталу, проводиться опрацювання проекту Закону України про запровадження обов’язкової професійної пенсійної системи.

На цей час з 21 країною укладено Україною міжнародні договори (угоди), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення. Ведеться підготовча робота щодо укладення таких договорів з Федеративною Республікою Німеччина, Угорською Республікою, Аргентинською Республікою, Румунією, Республікою Португалія, Державою Ізраїль, Турецькою Республікою та перегляду з Республікою Казахстан, Грузією та країнами, які 13 березня 1992 року підписали Угоду про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення.

Соціальний захист вразливих верств населення забезпечується шляхом надання допомоги відповідно до законів України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» та «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», а також надання населенню житлових субсидій.

У поточному році забезпечено виплату державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, виходячи із збільшеного у порівнянні з минулим роком рівня забезпечення прожиткового мінімуму (для працездатних осіб — з 100 до 110 грн., для непрацездатних осіб — з 140 до 155 грн., для інвалідів — з 150 до 165 грн.).

У лютому 2006 року розпочалася виплата допомоги на дитину до досягнення нею трирічного віку у підвищеному розмірі. У зв’язку із зростанням прожиткового мінімуму підвищилися також і інші розміри допомоги сім’ям з дітьми.

За оперативною інформацією регіональних органів праці та соціального захисту населення державну соціальну допомогу у травні поточного року отримувало 315,2 тис. малозабезпечених сімей. Протягом січня — травня поточного року таку допомогу нараховано на суму 479,7 млн. гривень.

Допомогу сім’ям з дітьми отримувало 1165,1 тис. сімей. Загальні нарахування допомоги з початку року склали 1112,9 млн. гривень.

За оперативною інформацією регіональних органів праці та соціального захисту населення державну соціальну допомогу у травні поточного року отримувало 315,2 тис. малозабезпечених сімей. Протягом січня — травня поточного року таку допомогу нараховано на суму 479,7 млн. гривень.

Допомогу сім’ям з дітьми отримувало 1165,1 тис. сімей. Загальні нарахування допомоги з початку року склали 1113,9 млн. гривень.

Житлові субсидії у травні отримувало 292,9 тис. сімей, або 1,7% загальної кількості сімей України.

Організаціям-надавачам житлово-комунальних послуг нараховано за надані населенню субсидії 118,5 млн. грн., перераховано — 101,9% нарахованих сум (120,7 млн. грн.).

Що стосується субсидій на придбання палива та скрапленого газу, то заборгованість станом на 01.06.06 складала 7,6 млн. гривень, в тому числі прострочена — 0,489 млн. грн.

За призначеними субсидіями готівку отримали 169,7 тис. сімей, або 85,3% загальної кількості сімей, з числа тих, яким було призначено таку субсидію.

Протягом січня-травня субсидію призначено 198,9 тис. сімей.

8 лютого 2006 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про ратифікацію Угоди про позику (Проект удосконалення системи соціальної допомоги) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку».

Реалізація Проекту дозволить запровадити по всій Україні (понад 750 місцевих управлінь) сучасні стандарти в обслуговуванні населення, організації прийому громадян, привести до належного стану приміщення місцевих управлінь праці та соціального захисту населення та здійснити їх технічне переоснащення.

Загальна вартість Проекту — 101,8 млн. дол. США, з яких 2,4 млн. дол. США — це внесок України.

З метою налагодження обліку пільговиків за соціальною ознакою сформовано Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (ЄДАРП). Він підтримується в актуальному стані і використовується для перевірки відомостей, наданих підприємствами і організаціями, що надають послуги, та проведення з ними розрахунків за надані пільговикам послуги. Таким чином, використання даних ЄДАРП дозволяє забезпечити адресність надання пільг, прозорість проходження бюджетних коштів соціального спрямування та раціональне їх використання.

Станом на 01.06.2006 на обліку в Реєстрі знаходиться 18 млн. пільговиків різних категорій, що складає 97,6% від орієнтовної їх чисельності.

В даний час Мінпраці опрацьовується значна кількість нових підзаконних актів, прийняття яких удосконалить систему соціального захисту інвалідів, особливо в частині їх реабілітації, покращить зайнятість осіб з особливими потребами, а також наповнить нового змісту діяльність Фонду соціального захисту інвалідів.

Ряд нормативних актів, опрацьованих Мінпраці і схвалених Урядом вже цього року мають врегулювати питання закупівлі технічних засобів реабілітації для інвалідів, забезпечення інвалідів автомобілями вітчизняного виробництва, фінансування центрів реабілітації інвалідів та забезпечення інвалідів по зору диктофонами, деякі питання оподаткування тощо.

Урядом затверджено цілу низку порядків фінансування з Державного бюджету програм соціального захисту.

Як і у минулому році забезпечено виплату державної соціальної допомоги згідно з Законом України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» з урахуванням розмірів прожиткового мінімуму для відповідних категорій населення без застосування розрахункового розміру. При цьому її розмір у поточному році збільшено. Так, з 1 січня поточного року розмір державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам у порівнянні з розміром цієї допомоги на початок 2005 року збільшився більш ніж як в 2 рази для інвалідів з дитинства І групи; у 2,7-3,2 рази для інвалідів з дитинства ІІ групи; 2,8-3,5 рази для інвалідів з дитинства ІІІ групи; у 2,3-2,8 рази для дітей-інвалідів.

Проведена робота щодо призначення дітям-інвалідам з числа сиріт та півсиріт, які отримують державну соціальну допомогу згідно Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» пенсії по втраті годувальника. Завдяки чому було покращено фінансовий стан майже 18 тисяч дітей інвалідів.

У І кварталі поточного року для забезпечення потреби інвалідів у засобах технічної реабілітації передбачено 44,1 млн. грн., що на 8,3 млн. грн. більш ніж у І кварталі минулого року.

У поточному році планується виготовити та видати населенню 24,0 тис. колясок на суму 59 706,2 тис. гривень.

Постійно вживаються заходи щодо оптимізації існуючої мережі центрів професійної реабілітації інвалідів та ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів, розширюється їх функціональні спроможності, збільшується номенклатура спеціальностей, за якими проводиться підготовка працездатних інвалідів, поліпшується науково-методичне та кадрове забезпечення діяльності цих центрів.

На сьогодні в системі органів праці та соціального захисту функціонує 206 центрів (відділень) ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів та 90 центрів (відділень) професійної, медичної та соціальної реабілітації.

Забезпечується стале функціонування державної системи соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян за місцем проживання. Понад 40 видів соціальної допомоги зазначеним категоріям громадян надають 746 територіальних центрів, які є структурними підрозділами управлінь праці та соціального захисту населення. Соціальні послуги понад 900 тисячам одиноких непрацездатних громадян, ветеранам війни і праці, пенсіонерам, інвалідам, іншим категоріям осіб, які потрапили у складні життєві обставини і потребують сторонньої допомоги, надають 36 тис. соціальних працівників.

На виконання Закону України «Про соціальні послуги» Урядом прийнято низку постанов, спрямованих на створення рівних можливостей як для державних, так і недержавних соціальних установ.

З метою посилення соціальної захищеності громадян, які відповідно до законодавства мають право на соціальне обслуговування прийнято Порядок призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, Положення про волонтерську діяльність у сфері надання соціальних послуг.

В стадії затвердження Державні мінімальні стандарти норм та нормативів соціального обслуговування громадян похилого віку та інвалідів в установах.

Крім кількісних соціальних стандартів і нормативів на порядку денному розробка стандартів якості соціальних послуг. Міністерством розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку розроблення та затвердження державних мінімальних стандартів якості соціальних послуг», який надіслано на погодження до відповідних центральних органів виконавчої влади.

Продовжується робота з розробки нормативно-правової бази з питань щодо ліцензування соціальних послуг.

Шостий рік впроваджується спільний Проект Уряду України і Світового банку «Фонд соціальних інвестицій» і вже майже добігає до завершення. За період діяльності останнього Уряду Проект значно активізував свою діяльність. Майже 700 мікропроектів на сьогодні є у портфелі Українського фонду соціальних інвестицій, 222 з них повністю завершено (проти 74 мікропроектів на відповідну дату минулого року).

Ключові складові стратегії Проекту — це розвиток місцевих громад, побудова соціального партнерства, залучення найбідніших громад в усіх регіонах України до визначення пріоритетних проблем та їх розв’язання із застосуванням механізмів соціального інвестування. Ця складова Проекту ставить на меті підвищити рівень обізнаності членів громад із питаннями місцевого врядування та розширити їхню участь у соціально-економічному розвитку регіонів шляхом розширення знань та розвитку навичок. Для представників найбідніших громад в рамках Проекту організовано серію навчальних програм, спрямованих на розвиток потенціалу.

Очікуваними результатами Проекту є:

  • Проект охопить своєю діяльністю не менш ніж 700 найбідніших громад в 24 областях України та АРК
  • Буде створено не менше ніж 400 організацій на рівні громад, які здійснюватимуть діяльність, спрямовану на досягнення сталості місцевої територіальної громади, зміцнення місцевого самоврядування
  • Організації з розвитку громади та органи місцевого самоврядування демонструватимуть очевидний потенціал з уміння керувати процесами економічного розвитку у своїх власних громадах та підтримують інші громади, щоб залучити їх до ініційованого процесу
  • Буде створено систему для забезпечення надання дорадчих послуг на рівні місцевої громади
  • Буде запроваджено нові принципи співпраці місцевої громади з органами місцевого самоврядування
  • Зросте рівень зайнятості завдяки реалізації мікропроектів з розвитку громади внаслідок створення постійних та тимчасових робочих місць
  • Поліпшиться якість надання послуг бідним громадам з високою часткою соціально-незахищеного населення, які мають змогу користуватися перевагами полегшеного доступу до послуг, розвитку навичок і нових можливостей
  • Буде сформовано мережу фахівців, що надаватимуть тренінгові послуги з розвитку місцевих громад.

Одним з найважливіших напрямів діяльності УФСІ є сприяння реформуванню системи соціальних послуг в Україні.

Це забезпечується шляхом розроблення та впровадження інноваційних моделей соціальних послуг для вразливих груп населення на рівні громади (які є альтернативою до послуг інтернатного типу, що все ще складають на сьогодні переважну більшість); запровадження таких моделей не лише надасть можливість отримувати якісні соціальні послуги, але й залишатися при цьому в сім’ях, в громаді, у звичному середовищі. Такі моделі соціальних послуг спрямовані на допомогу людям з проблемами фізичного та розумового розвитку, похилого віку, які потребують стороннього догляду, та інвалідам різних патологій. Запроваджуються також нові соціальні послуги для людей, які зазнали насильства, жертв торгівлі людьми, дітей-вулиці, дорослих безпритульних, осіб, які повернулися з місць позбавлення волі, невиліковно хворих — цільових груп, які з’явилися не так давно і по яких не напрацьовано достатньо досвіду щодо вирішення їх проблем.

Крім того, на сьогодні виникає потреба значно підвищити якість соціальних послуг, які вже надаються. Тож постає питання розробки стандартів якості соціальних послуг, наближення їх до міжнародних стандартів; (за сприяння Фонду розроблений і нині перебуває на погодженні в ключових міністерствах «Порядок розроблення та затвердження стандартів якості соціальних послуг» — який надасть можливість уніфікувати підходи до формування стандартів якості соціальних послуг різними міністерствами та відомствами). Ще один важливий документ, який нещодавно став центром уваги громадськості — Концепція реформування системи соціальних послуг в Україні — була презентована та обговорена на Міжнародній конференції 13 червня 2006 року.

За останні роки питома вага видатків на соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у загальному обсязі бюджетних коштів, що спрямовуються на ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи, зросла з 45% у 1993 році до більш як 90% у 2004-2005 роках.

На сьогодні всі бюджетні програми щодо соціального захисту населення, постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, головним розпорядником коштів за якими визначено Мінпраці, фінансуються практично у повному обсязі.

Прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 № 1293, якою починаючи з 1 січня 2006 року збільшено розміри пенсій, призначених згідно із статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи:

  • у 3,5 раза — пенсію по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році та пенсію у зв’язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи членам їх сімей;
  • у 2,5 раза — пенсію по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1990 роках, громадянам, евакуйованим у 1986 році із зони відчуження, та пенсію у зв’язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи членам їх сімей.

Невирішеним залишається питання щодо підвищення розмірів компенсаційних виплат і доплат постраждалим громадянам, оскільки це потребує виділення додаткових коштів із Державного бюджету в обсягах близько 7,5 млрд. гривень. Тому, Міністерство пропонує вирішення цієї проблеми шляхом поетапного внесення змін і доповнень до відповідних урядових рішень.
Прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 562, якою вже у 2005 році з урахуванням можливостей державного бюджету збільшено у 4-5 разів розміри щорічних грошових допомог на оздоровлення постраждалим громадянам.

Серед проблем необхідно зазначити також ситуацію із забезпеченням інвалідів-чорнобильців спецавтотранспортом.

Станом на 1.01.2006 року на обліку в місцевих органах праці та соціального захисту населення на черзі для забезпечення автомобілем перебуває 26 282 інваліда-чорнобильця.

Протягом останніх років у державному бюджеті на виконання зазначеної програми передбачались видатки на рівні 450-500 тис. грн., на які на рік можна було придбати лише 25-30 автомобілів, тобто практично по 1 автомобілю на регіон.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» на реалізацію програми «Забезпечення інвалідів та інвалідів-чорнобильців автомобілями» передбачено 84,4 млн. грн. Міністерством вже виділено майже 20 млн. грн. на забезпечення спецавтотранспортом інвалідів з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, на які закуплено 1098 автомобілів, та у березні поточного року поставлено в регіони 352 автомобіля.

З метою спрощення механізму проходження державних коштів від головного розпорядника до безпосереднього їх одержувача та здійснення контролю за використанням коштів на усіх стадіях бюджетного процесу постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 № 936 затверджено Порядок використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

З 1 січня 2006 року набув чинності Закон України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей».

Мінпраці разом з органами виконавчої влади на місцях на даний час розпочато утворення системи соціального захисту бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2006 № 404 затверджено Типове положення про центр обліку бездомних громадян.

Наказом Мінпраці від 14.02.2006 № 31 затверджено типові положення про заклади соціального захисту бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, а саме: про центр реінтеграції бездомних громадян, будинок нічного перебування та центр соціальної адаптації для звільнених.

Для організації роботи центрів обліку у частині здійснення реєстрації бездомних громадян та відновлення їх документів видано наказ Мінпраці від 07.04.2006 №114 «Про організацію роботи щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.2006 № 404».

На даний час вже діє 26 закладів для бездомних громадян, у тому числі 12 закладів, утворених громадськими, благодійними, релігійними організаціями.

Протягом 2005 року працівниками вищезазначених закладів більше як 4 тис. осіб було надано соціальних послуг — соціально-побутових, соціально-медичних, консультаційних, інформаційних, психологічних, послуг з працевлаштування, тощо. Завдяки наданим послугам тимчасове житло отримали 1634 осіб або 53,3% клієнтів, повернено (придбано) житло 23 особам, працевлаштовано 663 особи (16,2%), повернено у сім’ю 174 особи (4,3%).

Соціальну адаптацію осіб, звільнених з місць позбавлення волі, на сьогодні здійснюють 41 заклад, у тому числі 5 спеціальних будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів, 5 спеціальних відділень при інтернатних установах, 26 закладів, утворених громадськими, благодійними, релігійними організаціями.

Основною проблемою у вирішенні питання подолання бездомності є недостатнє фінансове забезпечення із місцевих бюджетів заходів, спрямованих як на профілактику цього явища, так і на реінтеграцію бездомних громадян та соціальну адаптацію звільнених, зокрема, на створення мережі закладів соціального захисту для цих категорій громадян. Зважаючи на це, Мінпраці та територіальні органи праці та соціального захисту населення на добровільних засадах залучають до співпраці недержавні організації.

 

Міністерство праці та соціальної політики України

Переглядів: 15791 Версія для друку
 
Дивіться також:
Списки працівників-призовників до ТЦК та СП: не забудьте подати до 1 грудня
Коли працівник може не повертати гроші за невідпрацьовані дні відпустки?
Нарахування та оплата «лікарняних» у 2024 році
Послуги для роботодавця на порталі ПФУ
Які є пільги та компенсації за роботу у шкідливих та важких умовах праці?
Списки працівників для медоглядів: як скласти та що потрібно встигнути зробити до 1 грудня?
Обов’язки роботодавця, який працевлаштовує осіб з інвалідністю
Оплата лікарняного працівнику, з яким призупинено дію трудового договору
Затримка розрахунку при звільненні
Правила внутрішнього трудового розпорядку: зразок складання
Звільнення за власним бажанням під час «лікарняного»
Деякі особливості укладення трудового договору в умовах воєнного стану
Матеріальна допомога на оздоровлення
Як вирізняються виплати у працюючих і непрацюючих пенсіонерів: чи вигідно продовжувати працювати?
Правила внутрішнього трудового розпорядку: вимоги та порядок прийняття
Мобілізація працівника одразу після відпустки
Кабмін оновив порядок бронювання працівників
Тривалість оплачуваного «лікарняного» планують збільшити
Розрахунок компенсації відпустки при звільненні
У якому випадку донору крові лікарняний оплачується в розмірі 100%?
Розбронювання працівників підприємства
Як дізнатись про результати оцифрування трудової книжки?
Чи повернуть сумісникам оплату за «лікарняними»?
Все, що потрібно знати про трудовий договір
«Лікарняні» у період мобілізації
Звільнення водія, який втік за кордон під час рейсу
Для яких категорій іноземців не потрібно отримувати дозвіл на працевлаштування?
Додаткова відпустка на дітей: всі правила надання
Оцифрування трудової книжки без електронного цифрового підпису
Чи можна не оплачувати «лікарняний» працівникові, якщо він в цей час працював?
Працівник-сумісник у відрядженні за основним місцем роботи: як оформити відсутність на роботі?
Ветеранська політика у трудових відносинах
Чи може працівник відкликати заяву про звільнення за згодою сторін?
Як впливає відпустка, отримана авансом, на відпустку наступного року?
Визначення посади у штатному розписі: які обмеження врахувати?
Хто має право на дострокову пенсію у зв’язку із скороченням штату?
Як підготуватися до перевірки підприємства ТЦК?
Кого не штрафують за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю?
Надання відпусток працівникам закладів освіти
Повноваження заступника у відсутність директора: чи достатньо посадової?
Як зараховується період отримання пенсії по інвалідності до страхового стажу для оплати «лікарняних»?
Що слід зробити у разі мобілізації працівника?
У яких випадках роботодавець зобов’язаний забезпечити працівників засобами індивідуального захисту?
Чи зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, період перебування в оплачуваній відпустці?
Як здійснюються виплати за листками непрацездатності?
Паперова трудова книжка: як виправити помилку в даті народження?
Як табелювати сумісника, який знаходиться у відрядженні за основним місцем роботи?
Нюанси виплати компенсації за дні невикористаної відпустки держслужбовцю
Чи може уповноважена особа вносити дані про зміни у трудових відносинах?
Оплата роботи працівнику у вихідний день
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2024 © МЕДІА-ПРО
2024 © HR Liga

Copyright © 2005–2024 HR Liga
Використання матеріалів із журналів Групи компаній «МЕДІА-ПРО» лише за погодженням з редакцією (адміністрацією) порталу.
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються.
Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі.
Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
З усіх питань пишіть на admin@hrliga.com