ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПРОМИСЛОВОЇ БЕЗПЕКИ, ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ГІРНИЧОГО НАГЛЯДУ

ЛИСТ

від 13 вересня 2010 р. № 1/02-3.1/6600

Щодо забезпечення працівників
спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту

Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду розглянув звернення щодо надання інформації стосовно Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затверджених Державним комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24.03.2008 р. № 53, та повідомляє.

У порушених питаннях щодо забезпечення працівників засобами індивідуального захисту у першому питанні зазначено, що: «бухгалтер, до обов’язків якого входить ведення складського обліку», разом з цим, далі по тексту зазначено про сумісництво. Тому незрозуміло, в яких правових відносинах перебуває працівник, оскільки відповідно до Кодексу законів про працю України сумісництво — це виконання, крім своєї основної, іншої роботи на умовах трудового договору на тому ж або на іншому підприємстві.

Враховуючи зазначене, якщо працівник виконує роботу за сумісництвом відповідно до пункту 4.13 Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Держгірпромнагляду від 24.03.2008 р. № 53 (далі — Положення), працівники повинні бути забезпечені спецодягом, крім засобів індивідуального захисту, які видаються їм за основною професією, оскільки постійно виконують суміщувані роботи, також повинні бути видані й інші види спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту (залежно від виконуваних робіт), передбачених чинними нормами для суміщуваної професії.

Пункт 5 розділу 1 додатка 8 «Типовых отраслевых норм бесплатной выдачи рабочим и служащим специальной одежды, специальной обуви и других средств индивидуальной защиты работникам государственной торговли, утвержденных постановлением Государственного комитета СССР по труду и социальным вопросам и Президиума Всесоюзного Центрального Совета Профессиольных Союзов от 20 февраля 1980 г. № 43/П-2» регулює питання щодо забезпечення засобами індивідуального захисту товарознавців.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону праці» працівники повинні забезпечуватись спецодягом, оскільки така робота пов’язана з забрудненням.

Також відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону праці» та пункту 1.6 зазначеного Положення, згідно з колективним договором, з врахуванням специфіки виробництва, вимог технологічних процесів і нормативних актів з охорони праці, за узгодженням з працівниками профспілкових органів, за рішенням трудового колективу підприємства, роботодавець може додатково, понад встановлені норми, видавати працівникові певні засоби індивідуального захисту, якщо фактичні умови праці цього працівника вимагають їх застосування.

Щодо другого питання, то згідно з вимогами чинного законодавства України з охорони праці роботодавцю не забороняється забезпечувати працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту, взявши їх в оренду в інших суб’єктів господарювання, слід враховувати вимоги пункту 3.1 Положення.

Отже, відповідно до пункту 4.1 Положення засоби індивідуального захисту видаються працівникам безоплатно, є власністю підприємства, обліковуються як інвентар і підлягають обов’язковому поверненню при: звільненні з підприємства, переведенні на тому ж підприємстві на іншу роботу або інше робоче місце, зміні виду робіт, уведенні нових технологій, уведенні нових або заміні наявних знарядь праці та в інших випадках, коли використання виданих ЗІЗ не є необхідним, а також по закінченні строків їх використання замість одержуваних нових ЗІЗ.