ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА
ЛИСТ
від 7 травня 2010 р. № 5782
Щодо назви роботи, професії (посади), на яку прийнято працівника
Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув лист щодо надання роз’яснень стосовно того, чи може посада власника приватного підприємства, який працює на цьому підприємстві на засадах трудового договору і здійснює контроль за цим підприємством, іменуватись не «директор», а іншим чином, та в межах компетенції повідомляє таке.
Частиною третьою 64 Господарського кодексу України визначено, що підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.
Проте згідно зі статтею 48 Кодексу законів про працю України основним документом про трудову діяльність працівника є трудова книжка.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п’ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню.
Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, записи в трудову книжку про назву роботи, професії (посади), на яку прийнятий працівник, виконуються відповідно до професійних назв робіт, зазначених у Класифікаторі професій. Вказане правило є обов’язковим для всіх підприємств, установ та організацій. Назва власника підприємства має відповідати професійній назві роботи.
Класифікатором професій ДК 003:2005, затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 26 грудня 2005 року № 375, передбачені такі посади, як Директор (начальник, інший керівник) підприємства (код Класифікатора 1210.1), Генеральний директор (голова, президент, інший керівник) об’єднання підприємств (асоціації, корпорації, концерну, радіокомпанії, телекомпанії, телерадіокомпанії, телерадіо-, інформаційного агентства і т. ін.) (код Класифікатора 1210.1).
Одночасно повідомляємо, що листи Держкомпідприємництва не є нормативно-правовими актами, а носять інформаційний характер.
Головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері зайнятості та трудової міграції, соціального захисту населення, загальнообов’язкового державного соціального страхування, соціально-трудових відносин та здійснення нагляду за додержанням законодавства про працю, оплати, нормування та стимулювання праці, професійної класифікації робіт і професій, умов праці, пенсійного забезпечення, соціального обслуговування населення, колективно-договірного регулювання соціально-економічних інтересів працівників і роботодавців, розвитку соціального діалогу є Міністерство праці та соціальної політики України (згідно з Положенням про Міністерство праці та соціальної політики України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 року № 1543). Зокрема, згідно з підпунктом 45 пункту 4 зазначеного Положення, до повноважень Мінпраці відноситься надання практичної і методичної допомоги підприємствам, установам та організаціям, проведення інформаційно-роз’яснювальної, консультаційної роботи з питань, що належать до його компетенції.
Перший заступник Голови |
В. ЗАГОРОДНІЙ |
|