В умовах повномасштабної війни, дефіциту кадрів, ускладнення виробничих умов кожен український бізнес бажає отримати можливість бронювати найбільш важливих і значущих працівників.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані, що заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами та організаціями в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку.

Відповідно до ст. 24 цього Закону бронювання військовозобов’язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.

Порядок бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час, а також Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 р. № 76 (далі — Постанова № 76).

Саме зазначена постанова КМУ є тим центральним нормативно-правовим актом, який визначає процедуру та критерії, за якими підприємство може отримати статус критично важливого, та визначає порядок бронювання військовозобов’язаних працівників.

Насамперед підприємство, що бажає отримати або поновити статус критично важливого на новий період, стикається з потребою знайти необхідні критерії, яким таке підприємство відповідає та які є достатніми для надання підприємству статусу критичного.

Постанова № 76 установлює вісім загальних критеріїв. При цьому за загальним правилом підставою для прийняття рішення про визначення підприємства критично важливим є його відповідність трьом або більше критеріям.

Водночас із трьох необхідних критеріїв для більшості підприємств два критерії є обов’язковими та не можуть бути замінені на інші, а саме:

1) критерій щодо розміру середньої заробітної плати по підприємству (т. зв. «зарплатний критерій»);

2) критерій щодо відсутності заборгованості зі сплати податків та зборів (т. зв. «податковий критерій»).

Третім критерієм у більшості випадків підприємства обирають критерій № 4 — важливе значення для галузі національної економіки чи забезпечення потреб територіальної громади, тобто відповідність так званим «регіональним критеріям», що затверджують обласні адміністрації, або «галузевим критеріям», що затверджують органи виконавчої влади — міністерства та інші державні органи.

Основні посилення якраз таки й стосуються таких регіональних і галузевих критеріїв. Оскільки базові вісім критеріїв, затверджених Постановою № 76, залишаються практично незмінними протягом усього періоду, регіональні та галузеві критерії вкрай часто піддаються перегляду. Зокрема, протягом періоду починаючи з 2023 року до всіх критеріїв, затверджених обласними адміністраціями та міністерствами неодноразово вносили зміни, більшість з яких була націлена на ускладнення та посилення критеріїв, що визначалось у збільшенні фінансових показників, яким має відповідати підприємство, унесення змін або повне виключення частини критеріїв, за якими підприємства могли отримати статус критично важливого раніше, тощо.

З огляду на такі зміни виникають непоодинокі випадки, коли підприємства, що отримали статус критично важливого за раніше чинними критеріями, не можуть підтвердити такий статус на наступний період, унаслідок чого або втрачають свою критичність, або вимушені шукати інші способи.

З іншого боку, бувають і позитивні зміни. Наприклад, Мінекономіки останнім наказом від 22.12.2025 р. № 3650 внесло зміни до наказу від 18.12.2024 р. № 28003 та доповнило його новими критеріями щодо розміру нарахованої середньої заробітної плати по підприємству. Хоча варто також зазначити, що такий критерій уже був раніше, після чого у 2025 році через незрозумілі обставини його було виключено, а зараз його знову повернули.

Таким чином, радимо всім підприємствам, які бажають отримати або підтвердити статус критично важливого, постійно тримати руку на пульсі та стежити за всіма змінами до критеріїв критичності, щоб бути готовими заздалегідь і мати можливість визначити порядок наступних дій.

Що стосується змін до порядку бронювання, то так само, варто зазначити як про позитивні, так і негативні зміни. Позитивними змінами явно було встановлення періоду до 01 лютого 2026 року, протягом якого бронювання працівників здійснювали без застосування обмежень щодо опрацювання поданих списків протягом 72 годин, а також анулювання бронювання здійснювали без обмежень. Такі зміни допомогли підприємствам, які підтвердили статус критичних на новий період, швидко й безболісно перебронювати працівників на новий період.

Серед негативних змін потрібно зазначити покладення на керівників підприємств обов’язку вживати заходів до недопущення перевищення встановлених обмежень щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню. Отже, незрозуміло, яких саме заходів потрібно вживати і в які терміни. Оскільки заходами щодо недопущення перевищення може бути як наймання нових військовозобов’язаних працівників, так і анулювання бронювання комусь із заброньованих працівників. Очевидно, що пошук та наймання нового працівника потребує більше часу, однак розбронювання інших працівників є більш категоричним заходом і може значно впливати на можливість функціонування підприємства.

Іншою важливою зміною залишається затвердження можливості бронювання працівників на 45 днів.

По-перше, варто наголосити, що попри поширену думку в суспільстві таке бронювання доступне не для всіх критично важливих підприємств, а тільки для тих, що визначені критично важливими для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань або критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період виключно у сфері оборонно-промислового комплексу, а не в будь-якій сфері економіки.

По-друге, попри прийняті законодавчі зміни технічну можливість бронювання працівників, які мають порушення військового обліку, не уточнили вчасно персональні дані тощо, досі не було реалізовано, що своєю чергою унеможливлює бронювання таких працівників.

Підсумовуючи, стає очевидним, що процедура визначення підприємства критичним та подальшого бронювання перетворилась на динамічний марафон із перешкодами, де правила гри змінюються безпосередньо під час дистанції. Законодавче поле, яке регулює статус критично важливих підприємств, демонструє яскраво виражену дуалістичну природу: з одного боку, держава намагається спростити бюрократичні процедури та забезпечити безперервність бізнес-процесів через тимчасові послаблення, а з іншого — посилює контроль та підвищує планку вимог, реагуючи на виклики затяжної війни.

Висновок

Ключовим висновком для бізнесу є те, що стратегія «отримав статус і забув» остаточно втратила свою актуальність. В умовах, коли регіональні та галузеві критерії зазнають перманентних змін, а на керівників покладається додаткова відповідальність без чітких алгоритмів дій, запорукою збереження кадрового потенціалу стає проактивна позиція. Тож бізнесу необхідно бути готовими до миттєвої адаптації. Тільки такий підхід дасть змогу зберегти критично важливих фахівців і забезпечити стабільне функціонування підприємства в умовах непередбачуваного правового ландшафту особливого періоду.

Вас може зацікавити
	Курс «Підвищення кваліфікації з військового обліку» Програму затверджено Генштабом ЗСУ Навчанням передбачено: Зустрічі з лекторами в ZOOM, згідно навчального графіка Групові та індивідуальні консультації Відповіді на запитання учасників курсу Свідоцтво державного зразка КНЕУ Залишити заявку

Даніл Сербін