В умовах воєнного стану сигнали повітряної тривоги стали частиною щоденного життя мільйонів українців. Їх оголошення впливає не лише на безпекову ситуацію, а й на різні сфери повсякденного життя. У зв’язку з цим Мін’юст відповів на типові запитання.

Зокрема, роз’яснено, що відповідно до законодавства про охорону праці, жоден роботодавець не має права вимагати від працівника продовжувати роботу в умовах, що створюють загрозу для життя чи здоров’я. Працівник має право припинити роботу й пройти в укриття.

Така відсутність вважається поважною причиною. Хоча чинне законодавство не містить вичерпного переліку поважних причин для відсутності на роботі, їх оцінка має ґрунтуватися на істотності обставин — тобто на тому, що такі обставини об’єктивно перешкоджають явці на роботу і не можуть бути усунені самим працівником.

Відтак, відсутність працівника на робочому місці під час повітряної тривоги вважається поважною причиною, якщо вона збігається з періодом дії повітряної тривоги, а також включає час, необхідний для переміщення до укриття та повернення з нього. За можливості працівник має повідомити керівника про причину своєї відсутності. Крім того, така відсутність є обґрунтованою, якщо на підприємстві відсутнє обладнане укриття, у якому працівник може безпечно продовжувати виконання трудових обов’язків.

Якщо працівник не може виконувати свою роботу в укритті, цей період вважається простоєм не з вини працівника. В такому випадку за ним зберігається середній заробіток. Якщо ж працівник має можливість працювати дистанційно навіть під час повітряної тривоги — зарплата нараховується як за звичайний робочий час.

Роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи в умовах, що становлять небезпеку для його життя чи здоров’я. Вимога залишатися на робочому місці під час повітряної тривоги без можливості перейти в укриття є незаконною.

До посадових осіб роботодавця може бути застосовано адміністративну (за ст. 41 КУпАП — порушення законодавства про охорону праці) та навіть кримінальну відповідальність (за ст. 271 КК — порушення вимог законодавства про охорону праці), якщо роботодавець не вживав заходів щодо забезпечення безпеки працівників, зокрема заходів реагування у випадку повітряної тривоги, та це призвело до завдання шкоди життю та здоров’ю працівників чи інших осіб.

Вас може зацікавити
	Посібник «Все про дії персоналу підприємства під час відключення електроенергії» Через перебоїв з постачанням електроенергії, відключення зв’язку, світла в цілих областях, районах, містах та селищах країни багато підприємств недієздатні функціонувати в ефективному режимі, тож зупиняються виробничі лінії, перериваються процесні ланцюги, порушуються технологічні цикли, колектив залишається без можливості виконувати поставлені завдання. На всі питання, як діяти персоналу, відповіді у посібнику. Придбати видання