З 1 січня 2026 року в Україні набудуть чинності суттєві зміни до трудового законодавства, які змінюють підхід до працевлаштування осіб з інвалідністю. Йдеться про Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю», який вже набрав чинності у березні 2025 року. Бізнесу варто заздалегідь підготуватись до нових вимог, аби уникнути штрафів і перетворити нові правила на точку зростання корпоративної соціальної відповідальності.

Штрафи скасовано, але з’явився внесок

Замість адміністративно-господарських санкцій за недотримання квоти на працевлаштування осіб з інвалідністю вводиться альтернативний механізм — внесок на підтримку працевлаштування таких осіб. Це не просто технічна зміна. Вона дає бізнесу більшу гнучкість та накладає нові обов’язки.

Як і раніше, компанії, де середньооблікова чисельність працівників за квартал становить 8 і більше осіб, зобов’язані дотримуватися нормативу щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю:

• від 8 до 25 працівників — мінімум одне робоче місце;
• понад 25 працівників — 4% від середньооблікової кількості (для медичних закладів та окремих інших — 2%).

Важливо зазначити, якщо компанія не забезпечує такий рівень зайнятості, вона має сплатити внесок у розмірі 40% середньої зарплати одного працівника за кожне «недоукомплектоване» місце. У період дії воєнного стану ставка буде зменшена на 50%. Тобто, компанія має вибір — працевлаштувати особу з інвалідністю або ж сплатити внесок.

Гнучкість, але з умовами

Деякі положення спрямовані на підтримку роботодавців, які активно впроваджують інклюзивність. Наприклад:

• норматив скорочується вдвічі, якщо працевлаштовано осіб з інвалідністю I групи або II групи з вадами зору чи психічними порушеннями;
• працевлаштування у формі стажування теж зараховується до виконання нормативу;
• роботодавці, які наймають людей на роботи з важкими або шкідливими умовами, можуть не враховувати ці місця в розрахунку.

Однак несвоєчасна або неповна сплата внеску карається фінансовими санкціями — пеня 0,1% за кожен день прострочення та штраф у розмірі 7–10% від несплаченої суми. І головне — строків давності для таких нарахувань не передбачено.

Нова роль соціального підприємництва

Закон також вводить нові категорії — підприємства трудової інтеграції осіб з інвалідністю та підприємства захищеного працевлаштування. Такі бізнеси матимуть право на податкові пільги, дотації, пільгові кредити, а також безповоротну фінансову допомогу від держави. Це може стати додатковою мотивацією для соціально відповідального бізнесу.

Робоче місце — під потреби людини

Нове законодавство також закріплює обов’язок роботодавця забезпечити так зване «розумне пристосування» робочого місця: гнучкий графік, скорочений робочий день, адаптоване обладнання чи облаштування офісу. Держава гарантує компенсацію витрат, якщо виконано умови.

Додаткові гарантії для працівників

Працівники, які набули інвалідності внаслідок умов праці або нещасного випадку, мають право на збереження місця роботи. Якщо цього не дотримано, роботодавець має виплатити компенсацію — в трикратному розмірі середньої зарплати, максимум за пів року.

У разі відмови у працевлаштуванні або просуванні осіб з інвалідністю, роботодавець зобов’язаний надати письмове пояснення причин.

Підсумок для бізнесу

Закон встановлює чіткі, але гнучкі правила гри. Він створює нові можливості для інтеграції осіб з інвалідністю в ринок праці та одночасно надає бізнесу інструменти для адаптації. Компанії, які заздалегідь врахують ці зміни в HR-стратегії, зможуть не тільки уникнути санкцій, а й посилити свій бренд як соціально відповідального роботодавця.

Вас може зацікавити Книга обліку наказів з персоналу   Придбати Журнал «КАДРОВИК.UA»   Придбати Книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них Придбати

Інеса Летич