Постанова Верховного Суду від 27.08.2024 р. у справі № 521/1892/22

Суть справи

У зв’язку зі скороченням посади внаслідок об’єднання структурних підрозділів позивача переведено на іншу посаду без зміни оплати праці. Позивач відмовилась працювати на посаді, на яку її було переведено, тому її звільнено на підставі пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП України (відмова від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці).

Позивач просила суд визнати незаконним та скасувати наказ в частині її переведення на іншу посаду, визнати незаконним та скасувати наказ про її звільнення, поновити її на попередній посаді та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Правова позиція Суду

Факт скорочення посади сам по собі виключає звільнення за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України, оскільки відсутні передбачені частиною третьою статті 32 КЗпП України обставини. Про визначену частиною третьою статті 32 КЗпП України зміну істотних умов праці та, відповідно, припинення трудового договору за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України можливо говорити тоді, коли посада працівника не скорочується, а лише змінюються істотні умови праці за цією посадою.

Зміна істотних умов праці відбувається за тією самою посадою, у тій самій установі, де працівник працював до такої зміни. Пропозиція обійняти інші посади не є зміною істотних умов праці.