Внаслідок масованих ракетних атак ворогом по об’єктах критичної та цивільної інфраструктури українці стикнулись з відключенням електроенергії, внаслідок чого виникають питання щодо організації робочого процесу на підприємстві.

Отже, як організувати роботу, коли відключають електроенергію?

Звісно Кодекс законів про працю України не дає цілком відповіді на дане питання, але ми можемо розглянути варіанти дій як для працівників, так і для роботодавців щодо можливих способів організації робочого процесу.

1. Оголошення простою (не з вини працівника) через відсутність електроенергії

Простій — це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (ст. 34 КЗпП України). Простій може запроваджуватися щодо всього підприємства, або відділу, або конкретного працівника.

Важливо! Простій може тривати без обмеження часу доки існують обставини, на підстави яких його запроваджено. Отже, сам факт, що робота підприємства, установи, організації періодично призупиняється внаслідок відключень електроенергії дозволяє визнати такий період простоєм.

Чи оплачується працівнику час простою (не з вини працівника) через відсутність електроенергії?

Так, час простою не з вини працівника, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). У колективному договорі можна передбачити оплату простою у вищому розмірі (лист Мінпраці «Щодо організації роботи під час простою на підприємстві» від 23.10.2007 р. № 257/06/187-07), проте у відключеннях електроенергії вина роботодавця відсутня, тому доцільно здійснювати оплату не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Також варто звернути увагу, що за час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.

Хто є ініціатором щодо запровадження простою через відсутність електроенергії?

Роботодавець.

Які документи необхідні для оформлення простою не з вини працівника?

• Акт простою (фіксуються причини, які зумовили призупинення роботи).
• Видати наказ про оголошення простою (не з вини працівника) в якому зазначити: період запровадження або обставину, з якою пов’язуватиметься припинення простою; категорії працівників для яких запроваджується простій; визначити розмір заробітної плати, яка виплачуватиметься працівникам, а також відповідальну особу за доведення до відома цього наказу іншим працівникам).

Рекомендуємо в наказі прописати організацію робочого процесу (саме щодо дій працівників) в разі відключення електроенергії.

Практична ситуація

Режим роботи підприємства згідно правил внутрішнього трудового розпорядку з 8:00 до 17:00, з перервою на обід з 13:00 до 14:00.
Яким чином організувати роботу підприємства у разі відключення світла: якщо роботодавець оголосив простій (не з вини працівника)?

У такому разі в наказі про простій (не з вини працівника) слід зазначити необхідність чи відсутність обов’язку перебування працівника на робочому місці, для прикладу — якщо відключення відбулись на початку та в середині робочого дня — присутність працівника на робочому місці обов’язкова; відключення відбулись в кінці робочого дня (доцільно вказувати час) — працівник може завершити роботу за дві години до кінця робочого дня.

2. Запровадження гнучкого режиму роботи для працівника

Гнучкий режим робочого часу — це форма організації праці, за якою допускається встановлення іншого режиму роботи, ніж визначений правилами внутрішнього трудового розпорядку. При цьому має бути дотримана норма тривалості робочого часу.

За письмовим погодженням між працівником і роботодавцем може бути встановлено гнучкий режим робочого часу для працівника, що передбачає саморегулювання працівником часу початку, закінчення роботи та тривалості робочого часу упродовж робочого дня, на визначений строк або безстроково, під час прийняття на роботу або пізніше (ч. 1 ст. 60 КЗпП України).

Гнучкий режим робочого часу передбачає:

• фіксований час, протягом якого працівник обов’язково повинен бути присутнім на робочому місці та виконувати свої посадові обов’язки. При цьому може передбачатися поділ робочого дня на частини. Тобто, фіксований час може бути встановлений з урахуванням чинних графіків відключення електроенергії (якщо графіки постійні), тобто працівник буде присутній на робочому місці в ті години, коли є електроенергія (світло, зв’язок, інтернет);
  
  
• змінний час, протягом якого працівник на власний розсуд визначає періоди роботи в межах встановленої норми тривалості робочого часу. При встановленні змінного часу також можна брати до уваги графік погодинних відключень, а саме ті відключення світла, що не були підтверджені в цей день і час, тобто де є можливість відключення;
  
  
• час перерви для відпочинку і харчування.

Як запровадити гнучкий режим?

Ініціатива працівника (у разі наявності домовленостей з роботодавцем) — працівник подає до роботодавця заяву з проханням встановити йому гнучкий режим. Роботодавець на підставі заяви видає відповідний наказ, в якому фіксує конкретні строки та умови застосування гнучкого режиму. Працівник обов’язково має бути ознайомлений з таким наказом під підпис.

Ініціатива роботодавця — на час загрози поширення епідемії, пандемії та (або) у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру. З таким наказом роботодавця ознайомлює працівника протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження гнучкого режиму робочого часу.

Чи впливає запровадження гнучкого режиму робочого часу на оплату праці працівнику?

Ні, це не тягне за собою змін у нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.

3. Запровадження однієї із форм віддаленої роботи для працівника (дистанційна чи надомна режими роботи)

Для початку слід зазначити, що запровадження віддаленої роботи, а саме дистанційної чи надомної роботи залежить від специфіки роботи підприємства. Надомна робота характерна для працівників, яким властива праця з використанням технічних засобів (інструменту, приладів, інвентарю), необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт. У свою чергу дистанційна робота це, як правило, праця з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Відмінності щодо надомної та дистанційної роботи

	Надомна робота	Дистанційна робота
Робоче місце	Фіксоване, як правило, за місцем проживання й не може бути змінено без поважних причин та без згоди роботодавця	Працівник визначає його самостійно, немає прив’язки до конкретного приміщення
		Може поєднуватися дистанційна робота з виконанням на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця
	Наявність закріпленої зони робочого місця, тобто за вказаною в договорі адресою
Засоби праці	Засоби виробництва, матеріали та інструменти	Інформаційно-комунікаційні технології
Забезпечення засобами виробництва	Як правило, надає роботодавець	Забезпечення технічними засобами передбачається умовами договору, може бути визначено як роботодавцем, так і працівником
Робочий час	Загальний режим роботи	Працівник розподіляє робочий час на власний розсуд
Перерва для відпочинку та харчування	Згідно загального режиму роботи підприємства.	Гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення), який визначається в трудовому договорі
Правила внутрішнього трудового розпорядку	На працівника поширюється загальний режим роботи підприємства, установи, організації, якщо інше не передбачено трудовим договором	На працівника не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором
Контроль за виконанням роботи	Встановлюється роботодавцем	Працівник подає звіти про виконану роботу

Як перевестись на надомну чи дистанційну роботу?

Ініціатива працівника (у разі наявності домовленостей з роботодавцем) — працівник може самостійно звернутися до роботодавця з проханням встановити йому дистанційну чи надомну роботу, подавши відповідну заяву. Далі роботодавець на підставі отриманої заяви має видати наказ на переведення на дистанційну чи надомну роботу. А також обов’язково ознайомити працівника з таким наказом під підпис.

Ініціатива роботодавця — на час загрози поширення епідемії, пандемії та (або) у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру. З таким наказом роботодавця ознайомлює працівника протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної чи надомної роботи.

Чи впливає запровадження надомної чи дистанційної режимів роботи на оплату праці працівнику?

Ні, це не тягне за собою змін у нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників

Чи зобов’язаний роботодавець при дистанційній роботі забезпечувати працівників технічним обладнанням (акумуляторами, генераторами і т. д.) для того, щоб вони могли працювати в період відключення світла?

Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу дистанційно, необхідним для виконання ними роботи обладнанням чи виплати їм компенсацій за використання ними власного чи орендованого обладнання визначаються трудовим договором про дистанційну роботу.

А якщо між працівником та роботодавцем був укладений трудовий договір про дистанційну роботу, але пункт щодо забезпечення працівника необхідним обладнанням відсутній?

У разі відсутності у трудовому договорі положення про забезпечення працівників необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, таке забезпечення покладається на роботодавця, який організовує встановлення та технічне обслуговування відповідних засобів, а також оплачує витрати, пов’язані з цим.

Важливо розуміти, що ми перелічили можливі (які є найбільш доцільними) варіанти дій, адже законодавством не визначеного конкретного механізму щодо дій працівника та роботодавця при відключеннях електроенергії на робочому місці. Менш поширеними варіантами є встановлення неповного робочого часу, зсуву початку робочого дня і т. д. Тому у кожному випадку потрібно діяти із урахуванням особливостей виробництва або ж специфіки діяльності конкретного підприємства чи установи.

Вас може зацікавити
	Посібник «Все про дії персоналу підприємства під час відключення електроенергії» Через перебоїв з постачанням електроенергії, відключення зв’язку, світла в цілих областях, районах, містах та селищах країни багато підприємств недієздатні функціонувати в ефективному режимі, тож зупиняються виробничі лінії, перериваються процесні ланцюги, порушуються технологічні цикли, колектив залишається без можливості виконувати поставлені завдання. На всі питання, як діяти персоналу, відповіді у посібнику. Придбати видання

Аліна Антоненко, Катерина Швець