Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  HR-бібліотека
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Календар подій
  Книжкова полиця
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Трудові відносини в умовах воєнного стану: ризики роботодавців та працівників
Новини
02.09.2024
Трудові відносини в умовах воєнного стану: ризики роботодавців та працівників
 

Війна та воєнний стан очевидно вплинули практично на всі сфери життя в Україні. Проте в цьому матеріалі ми змістимо акцент саме на трудові відносини в умовах війни. Представникам усіх бізнесів України довелося адаптуватися до актуальних випробувань, серед яких трудові відносини, оцінка працівників та забезпечення ефективного функціонування підприємств. Законодавець намагається полегшити життя українського бізнесу і подекуди у нього це вдається. Зокрема, трудове законодавство в умовах воєнного стану покликане забезпечити баланс між інтересами роботодавців, працівників та потребами держави.

Актуальні проблеми та ризики

Очевидно, що в умовах війни та постійних обстрілів території України головним ризиком є безпека працівників підприємств. Таким чином, на плечі власника бізнесу покладається непроста місія по збереженню життя і здоров’я працівників. Керівник повинен вчинити всі необхідні дії, що є важливими для безпеки працівників із пріоритетом захисту від ракетних та бомбових ударів, обстрілів дронами тощо.

Звісно, варто також брати до уваги специфіку самого бізнесу, виробництва та інших особливостей роботи, а також близькості до зон бойових дій. Менше з тим, обов’язковим атрибутом будь-якого сучасного підприємства є наявність розташованого поруч та якісно обладнаного укриття. Крім того, з кожним працівником має бути проведена роз’яснювальна робота із наданням правильно розробленої і зрозумілої інструкції про його дії під час повітряної тривоги.

Нестача кадрів

Актуальним та доволі критичним на сьогоднішній день наслідком війни в Україні є тотальна нестача кваліфікованих кадрів. З цією проблемою стикаються практично всі власники бізнесів. Нині чимала частка чоловічого населення України мобілізована, а багато жінок виїхали за межі України і повертатися поки не планують. Унаслідок чого власники бізнесів нерідко змушені приділяти значні зусилля пошуку персоналу. З огляду на практику, це потребує більше ресурсів ніж до війни. Дехто вирішив покладати окремі процеси на плечі підрядників, проте це доволі часто призводить до зниження ефективності роботи.

Мобілізація

Власникам бізнесів, у штаті яких є чоловіки, складно спрогнозувати подальшу діяльність бізнесу, що пов’язано з можливістю мобілізації цих працівників. Військовозобов’язані працівники можуть бути вилучені з роботи у будь-який момент, що може подекуди важко вдарити по виробничим процесам.

Законодавець розробив декілька механізмів бронювання працівників підприємств, що повинно дещо полегшити цю проблему. Проте квота становить лише 50% від військовозобов’язаних працівників (за виключення певних стратегічно важливих галузей) та й далеко не всі компанії можуть претендувати на бронювання. Більше того ФОПи взагалі виключені з даного процесу.

Зрештою дуже багато зусиль і ресурсів потребує налагодження доволі складної системи військового обліку на підприємствах, звітності, взаємодії із ТЦК та СП тощо.

Віддалена робота

Після початку пандемії COVID-19 багато бізнесів навчилися працювати у віддаленому режимі. З початком повномасштабного вторгнення переналаштування процесів на віддалену роботу суттєво посилилося. Це особливо стосується процесів оформлення документів, комунікацій, передачі засобів праці тощо. Проте це, напевне, найменша проблема з огляду на сучасні ефективні способи комунікацій, цифрові підписи тощо.

В групі ризику також знаходяться автомобілі, переважна більшість яких може бути вилучена для цілей армії у будь-який момент. На цей аспект також варто зважати при організації трудових відносин.

Очевидно, що війна не полегшує життя вітчизняних бізнесів. На жаль, проблеми, які описані вище, є об’єктивно та нерідко виправданими. Звісно ж, це навіть не варто порівнювати з тими складнощами, що переживають наші військові на фронті. Проте бізнесам важливо адаптуватися до нових викликів, адже це умова їх виживання. Зі свого боку функціонуючий бізнес це працююча економіка, а сьогодні це життєво важливо і для хлопців на фронті також.

Вас може зацікавити

Авторський дистанційний курс підвищення кваліфікації кадровиків від Вікторії Ліпчанської. Вищий рівень

Курс передбачає всебічний розгляд питань кадрового законодавства: від укладання трудового договору до його розірвання.
За результатами успішного проходження навчання: Свідоцтво державного зразка!
Термін навчання — 3 місяці.
Протягом всього періоду навчання всі учасники можуть ставити запитання, які виникають у них під час опанування лекційного матеріалу або під час професійної діяльності.

Придбати курс

 

Дмитро Сирота

ЛІГА:Бізнес

Переглядів: 882 Версія для друку
 
Дивіться також:
Втрата кадрової документації внаслідок бойових дій: правові підстави та порядок
Два «основних» місць роботи: чи можна виправити запис іншого роботодавця?
«Інвалідний» норматив: які посади виключають із розрахунку?
Особливості надання відпустки наперед
Пастка дисциплінарного стягнення
Військовий облік по-новому: змінені правила для роботодавців
Назва посади не відповідає Класифікатору: як виправити помилку?
Працівник не з’являється на роботі 5 місяців: чи можна його звільнити?
Відпустка одразу після працевлаштування: відповіді на запитання
Умови зарахування до стажу часу по догляду за малолітньою дитиною
Вихідні на державні свята можуть повернути
Розрахунок компенсації відпустки при звільненні за минулі роки
Щорічна основна відпустка для новоприйнятого працівника
Як розрахувати внесок за невиконання «інвалідного» нормативу?
Чи потрібно зберігати паперову трудову книжку після оцифрування?
Щорічна відпустка сумісника: як надати новоприйнятому працівнику?
Надання пільг для донорів у 2026 році
Статус учасника бойових дій: трудові пільги та гарантії
Гнучкий графік чи нефіксований робочий час: у чому різниця?
Розмір ЄСВ для зарахування страхового стажу працівнику
Класифікатор професій, професійні стандарти та трудові функції працівника
Кабмін оновив правила для електронних трудових книжок
Нові правила підтвердження стажу: що зміниться для ВПО?
Довідки ОК-5 чи ОК-7: яку обрати та в чому різниця?
Неповнолітній навчається і працює: який вид трудового договору обрати?
Особливості бронювання працівників підприємств
Звільнення за прогул: захисна стратегія роботодавця
Чи згорає відпустка за роботу на комп’ютері за минулі роки?
Звіряння військового обліку: на що звернути увагу?
Чи може працівниця перенести дату початку «декретної» відпустки?
Що робити роботодавцю і працівнику після оцифрування?
Відпустки «за свій рахунок» щоп’ятниці: як кадровику не порушити закон?
Трудовий і страховий стаж: у чому різниця?
Чи потрібно подавати повідомлення до ДПС на директора?
Облік неповнолітніх працівників
Суміщення чи сумісництво: у чому різниця?
Як легально та безпечно залучити іноземця до роботи в Україні?
Чи завжди потрібна згода на обробку персональних даних?
Щорічна відпустка до або після декрету: коли надати?
Проєкт Трудового кодексу: позиція Федерації роботодавців
Розширення повноважень Держпраці: нові фокуси контролю для роботодавців
Мінімальна зарплата і посадові оклади: прогнозні показники від Мінфіну
Пастка звітності: мобілізований чи у відпустці?
Звільнення через невідповідність: коли підстава незаконна?
Чи потрібно керівнику затверджувати табель робочого часу?
Донорський день: 5 помилок, яких кадровику варто уникати
Які відпустки не компенсуються при звільненні?
Електронна трудова книжка: відповіді на актуальні запитання
Конфлікт із керівником: коли це — порушення трудового законодавства?
Нові правила критичності та бронювання: 5 головних запитань
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2026 © МЕДІА ГРУПП
2026 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2026 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: pr_oppb@mediapro.ua. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: admin@hrliga.com