В умовах воєнного стану можуть застосовуватись всі підстави для звільнення, передбачені трудовим законодавством (за ініціативою працівника, за угодою сторін, за ініціативою роботодавця, наприклад, у зв’язку зі скороченням чисельності або штату працівників). Особливості звільнення під час війни встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Для роботодавця важливо чітко дотримувати процедури звільнення з метою мінімізації негативних наслідків, адже помилка у процедурі звільнення може призвести до:
Поновлення працівника на роботі в судовому порядку.
Стягнення з роботодавця заробітку за час вимушеного прогулу в судовому порядку.
Стягнення з роботодавця моральної шкоди в судовому порядку.
Перевірки Держпраці та можливі штрафи.
Адміністративної відповідальності посадових осіб.
Репутаційних втрат як компанії, так і працівника.
Окремі підстави для звільнення:
за бажанням працівника:
п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП (за угодою сторін);
ст. 38 КЗпП (з ініціативи працівника);
з ініціативи роботодавця (статті 40, 41 КЗпП):
зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;
дисциплінарні звільнення (прогул, невиконання працівником без поважних причин трудових обов’язків, поява на роботі в нетверезому стані);
одноразове грубе порушення трудових обов’язків керівником;
припинення повноважень посадових осіб тощо.
Особливості звільнення під час воєнного стану:
Працівника можна звільнити за його ініціативою «день у день», якщо в районі розташування роботодавця ведуться бойові дії та є загроза для життя і здоров’я працівника (не стосується роботи на об’єктах критичної інфраструктури).
Не потрібна згода профспілки на звільнення у зв’язку зі скороченням, систематичним невиконанням трудових обов’язків, прогулом (крім випадків звільнення працівників, обраних до профспілкових органів).
Можна звільняти під час відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) та лікарняного. У такому разі днем звільнення є перший робочий день після закінчення лікарняного або відпустки.
Нові підстави для звільнення під час воєнного стану:
неможливість забезпечити працівника роботою у зв’язку зі знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій;
смерть роботодавця — фізичної особи;
смерть працівника, визнання його судом безвісно відсутнім або оголошення померлим;
відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль.
Роботодавець зобов’язаний у день звільнення:
видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення;
видати письмове повідомлення про нараховані та виплачені суми при звільненні;
провести розрахунок з працівником;
на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Строки звернення до суду для вирішення трудових спорів:
Строк звернення до суду із заявою про вирішення трудового спору: три місяці з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
У справах про звільнення: один місяць з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.
У справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні: три місяці з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Вас може зацікавити
Курс підвищення кваліфікації «Кадрова справа для професіонала»
Свідоцтво державного зразка.
Підтримка експерта протягом навчання.
Супровід експертом протягом 2-х тижнів після закінчення курсів.
Доступ до Живого журналу «КАДРОВИК.UA» на 3 місяці.