Правові та організаційні засади залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, що виконуються під час запровадження трудової повинності (далі — суспільно корисні роботи), а також питання соціального захисту працездатних осіб, що залучаються до їх виконання визначені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» та Порядком залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2011 р. № 753 (далі — Порядок № 753).

Відповідно до п. 3 Порядку № 753, передбачено, що суспільно корисні роботи — види тимчасової трудової діяльності працездатних осіб в умовах воєнного стану, які провадяться для виконання робіт, що мають оборонний характер, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, що виникли в період воєнного стану, та їх наслідків, задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань і сил цивільного захисту, забезпечення функціонування національної економіки та системи забезпечення життєдіяльності населення, а також не можуть бути пов’язані з підприємництвом або іншою діяльністю, спрямованою на одержання прибутку, та до яких належать роботи і послуги, що не потребують, як правило, спеціальної професійної підготовки.

До суспільно корисних робіт залучаються працездатні особи, зокрема особи, що не підлягають призову на військову службу, які за віком і станом здоров’я не мають обмежень до роботи в умовах воєнного стану (крім працездатних осіб, що залучені до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення і заброньовані за підприємствами у період воєнного стану з метою виконання робіт, що мають оборонний характер, а також осіб, залучених до здійснення заходів національного спротиву), а саме:

• зареєстровані безробітні та інші незайняті особи, зокрема внутрішньо переміщені;
• працівники функціонуючих в умовах воєнного стану підприємств (за погодженням з їх керівниками), що не залучені до виконання мобілізаційних завдань (замовлень) та не зараховані до складу об’єктових формувань цивільного захисту, — у порядку переведення;
• особи, зайняті в особистому селянському господарстві;
• студенти вищих, учні та слухачі професійно-технічних навчальних закладів;
• особи, які забезпечують себе роботою самостійно.

Суспільно корисні роботи для безробітних запроваджено з метою залучення людей, які тимчасово втратили роботу, до відбудови країни шляхом виконання ними суспільно корисних робіт. Такі роботи під час воєнного стану покликані відновити функціонування інфраструктури. Варто звернути увагу, що види суспільно корисних робіт залежать від потреб конкретного регіону.

Наведемо загальні приклади робіт, що виконуються безробітними, спрямовані на забезпечення життєдіяльності населення, яке постраждало від наслідків війни:

• заготівля дров для опалювального сезону;
• плетіння маскувальних сіток;
• розвантаження та фасування гуманітарної допомоги;
• надання соціальних послуг уразливим верствам населення;
• комунальні роботи;
• ремонтні роботи;
• надання послуг в пунктах незламності;
• озеленення територій;
• роботи з підтримання у готовності захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням та їх експлуатації.

Чи може особа, зареєстрована як безробітна у центрі зайнятості, відмовитись від залучення до суспільно корисних робіт? Які наслідки?

Відповідно до п. 27 Порядку реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2023 р. № 446, передбачено, що під час воєнного стану у разі відсутності підходящої роботи зареєстровані безробітні направляються на громадські та інші роботи тимчасового характеру або на суспільно корисні роботи. Тобто у разі відсутності підходящої роботи для зареєстрованого безробітного, підходящою для нього роботою вважається участь у громадських роботах та суспільно корисних роботах. При цьому ч. 1 ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що реєстрація безробітного припиняється у разі дворазової відмови від пропонування підходящої роботи. Отже, безробітний може відмовитись від запропонованих суспільно корисних робіт, проте у разі відмови від 2-х пропозицій підходящої роботи, у тому числі щодо участі в громадських роботах та відмови від суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, реєстрація безробітного припиняється.

Яким чином відбувається оформлення суспільно корисних робіт?

На період участі у суспільно корисних роботах з безробітними особами укладається строковий трудовий договір. На таких осіб поширюються вимоги законодавства у сфері охорони праці та загальнообов’язкового державного соціального страхування. Обов’язковим є проведення з працівниками інструктажу на робочому місці, в тому числі з питань техніки безпеки, забезпечення таких осіб засобами індивідуального захисту та робочим інструментом.

Чи діє при укладанні таких строкових договорів норма ч. 1 ст. 31 Кодексу законів про працю України «Якщо після закінчення строку трудового договору трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк»?

Ні. Адже відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 31 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що з безробітними, які залучаються до виконання робіт тимчасового характеру, укладаються трудові договори на строк, що сумарно протягом року не може перевищувати 180 календарних днів. Тобто з працівником, може бути укладено як один, так і декілька строкових договорів протягом року, при цьому їх строк сумарно не може перевищувати 180 календарних днів.

Якщо особу, зареєстровану як безробітну у центрі зайнятості (отримує допомогу по безробіттю), залучили до суспільно корисних робіт, чи припиняються виплати допомоги по безробіттю?

Виплати допомоги по безробіттю призупиняються. Відповідно до ч. 5 ст. 31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що виплати допомоги по безробіттю призупиняються на період участі в громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру або в умовах воєнного стану — у суспільно корисних роботах.

Важливо! Виплата допомоги по безробіттю поновлюється після припинення участі безробітного в громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру або в умовах воєнного стану — у суспільно корисних роботах.

Чи зараховується до страхового стажу період участі безробітного у суспільно корисних роботах?

Так, зараховується. Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 31 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що оплата праці таких осіб здійснюється за фактично виконану роботу в розмірі, що не може бути меншим, ніж мінімальний розмір заробітної плати, та відповідно до положень угоди. Відповідно до заробітної плати здійснюється нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

При цьому ч. 1 ст. 21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що страховий стаж — період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню на випадок безробіття та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем страхові внески в сумі не менш як мінімальний страховий внесок. Отже, період участі безробітного у суспільно корисних роботах зараховується до страхового стажу.

Також це підтверджується п. 13 Порядку організації громадських та інших робіт тимчасового характеру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 р. № 175 передбачено, що період участі зареєстрованих безробітних у громадських роботах та/або інших роботах тимчасового характеру зараховується до страхового стажу в разі наступної їх реєстрації.

Згідно з п. 8 Порядку надання допомоги по безробіттю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 р. № 7358, страховий стаж, набутий безробітним у період реєстрації (участь в громадських роботах, суспільно корисних роботах під час воєнного стану, а також інших роботах тимчасового характеру, організації та проведенні виборчого процесу, виконанні програм підготовки у військовому резерві та інших випадках, не заборонених законодавством), включається до страхового стажу для наступних страхових випадків.

Вас може зацікавити
	Книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них Книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них розроблена у відповідності до типової форми № П-10, яку затверджено наказом Міністерства статистики України від 27 жовтня 1995 року № 277. ЇЇ ведення є обов’язковим на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності та у фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Придбати видання

Аліна Музиченко