Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  Бібліотека статей
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Книжкова полиця
  Хто є хто
  Глосарій
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
ФОП чи найманий працівник: особливості працевлаштування
Новини
08.03.2024
ФОП чи найманий працівник: особливості працевлаштування
 

Які плюси та мінуси для осіб, котрі працевлаштовуються найманими працівниками та ФОПами? Чи повинні вести військовий облік фізичні особи-підприємці?

Найманий працівник та ФОП-працівник — у чому різниця?

Основна відмінність між найманим працівником та ФОП полягає в способі оформлення їх правовідносин з роботодавцем/замовником.

Так, з найманим працівником укладається трудовий договір, за умовами якого працівник зобов’язується виконувати певну роботу, а роботодавець — регулярно виплачувати погоджений розмір заробітної плати. Водночас на працівника за трудовим договором поширюються гарантії, встановлені трудовим законодавством (щодо охорони та умов праці, відпусток тощо).

З ФОП укладається цивільно-правовий договір, наприклад, договір про надання послуг, який передбачає забезпечення досягнення певного, наперед обумовленого сторонами, результату та відповідно оплату за надану послугу. Такий договір регулюється нормами цивільного законодавства.

ФОП чи найманий працівник: переваги та недоліки для підприємства та ФОПа

При укладенні трудового договору перевагами для працівника є:

  • отримання регулярно заробітної плати у встановленому розмірі;
  • отримання гарантій, передбачених трудовим законодавством.

Натомість недоліками є:

  • фіксований розмір заробітної плати;
  • підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку.

Перевагами для ФОП є:

  • отримання винагороди, пропорційно до витрачених зусиль, знань, навичок;
  • можливість самостійно регулювати обсяг своєї роботи та визначати робочий графік.

Недоліками для ФОП є:

  • необхідність самостійного пошуку замовлень;
  • самостійне декларування та сплата податків;
  • відсутність гарантій щодо мінімальної заробітної плати, вимог щодо дотримання графіка роботи, правил надання відпусток та лікарняних.

Перевагами для роботодавця, який укладає трудовий договір з працівником є:

  • оперування необхідною кількістю працівників та можливість розподілу й планування роботи.

Проте потрібно:

  • відповідати вимогам трудового законодавства (щодо забезпечення дотримання всіх гарантій, зокрема, щодо графіка роботи, оплати відряджень, надання відпусток);
  • дотримуватися процедури припинення трудових правовідносин, а також податкового законодавства (щодо сплати всіх необхідних податків, зборів, платежів тощо).

Переваги у випадку найму ФОПа:

  • зменшення податкового навантаження.

Недоліки:

  • необхідність постійного пошуку професійних виконавців тих чи інших завдань;
  • ризик накладення штрафу на роботодавця у випадку прихованих трудових відносин.

Оподаткування

Із заробітної плати кожного найманого працівника роботодавцем утримуються та сплачуються такі платежі:

  • податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) — 18%;
  • військовий збір — 1,5%;
  • єдиний соціальний внесок (ЄСВ) — 22%.

ФОП (зокрема, ІІІ групи) самостійно подає звітність та сплачує єдиний податок (ЄП) у розмірі 5% від своєї винагороди, а також 22% ЄСВ, що з 1 січня 2024 року становить 1562 грн на місяць, а з 1 квітня 2024 року — 1760 грн на місяць.

Роботодавець не наймає працівників, а реєструє їх ФОПами. Чи законно це?

Чинним законодавством не обмежено право роботодавця укладати договори з ФОПами для виконання робіт чи отримання певних послуг, проте забороняється оформляти фактичні трудові відносини договором з ФОП.

У разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, податкові органи можуть проводити фактичні перевірки відповідно до підпункту 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

За результатами такої перевірки податкові органи можуть встановити (і) наявність фактичних трудових відносин між роботодавцем та ФОП, вважаючи сторін працівником та роботодавцем, а також (іі) факт заниження сум податку на доходи фізичних осіб, військового збору тощо, внаслідок здійснення оплати робіт (послуг) за господарськими договорами, які за своєю суттю є трудовими обов’язками працівників.

У такому разі на підставі відповідно акта, складеного за результатами перевірки, може бути винесено відповідні податкові повідомлення-рішення, якими визначаються донарахування щодо податку на доходи фізичних осіб, військового збору тощо.

Державна податкова служба на постійній основі взаємодіє з Державною службою України з питань праці, та у разі виявлення в ході проведення перевірок порушень законодавства про працю, надсилає такі матеріали до останньої.

Інспектори праці також мають право проводити перевірки щодо правомірності оформлення працівників.

За результатами таких перевірок до юридичних осіб та ФОП, які використовують найману працю без оформлення трудових відносин, можуть застосовувати:

відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 71 000 грн з 1 січня 2024 року та 80 000 грн з 1 квітня 2024 року (ст. 265 Кодексу законів про працю);

адміністративну відповідальність у вигляді штрафу, який накладається на посадових осіб підприємств та ФОП, що використовують найману працю, в розмірі від 8500 грн до 17 000 грн (ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Чи можуть ФОП не вести військовий облік працівників?

Ведення військового обліку ФОПом не передбачено.

Військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів ведеться відповідно до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30 грудня 2022 року за № 1487 (далі — Порядок).

Пунктом 33 Порядку передбачено, що персональний облік призовників і військовозобов’язаних за місцем їх роботи ведуть державні органи, підприємства, установи та організації. Щодо ФОП такий обов’язок відсутній.

Водночас у листі Генерального штабу Збройних Сил України від 27 вересня 2017 року № 321/5989 та у листі Міністерства оборони України від 13 листопада 2017 року № 321/7065 у відповідь на питання «Чи дійсно фізичні особи-підприємці військовий облік не ведуть?», зазначено, що ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних за місцем роботи визначено на усіх підприємствах, незалежно від їх підпорядкування та форми власності. Водночас ці листи не є нормативно-правовими актами та носять лише інформаційний характер.

Як свідчить практика, Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки складають постанови про накладення адміністративного стягнення на ФОПів, які не ведуть військовий облік. Такі постанови можуть бути оскаржені у судовому порядку.

Вас може зацікавити

Телефонна консультація з кадрових питань
Консультації за телефоном від експертів «КАДРОВИК.UA» — це «швидка невідкладна допомога» для кадровика у багатьох випадках. А саме:

  • коли не маєте часу на пошук відповіді на кадрове запитання, а вирішити його потрібно негайно;
  • знайдені відповіді не задовольнили вас, тому що не містять норм законодавства;
  • ваша ситуація унікальна та потребує особистого радника;
  • хочете отримати швидку відповідь на кадрове запитання.

Придбати послугу

 

Ольга Городнюк, Ірина Плукар

Rabota.ua

Переглядів: 982 Версія для друку
 
Дивіться також:
Доплата за інтенсивність праці
Чи враховують «лікарняні» в зарплату заброньованих працівників?
Відпустка без збереження заробітної плати для батьків абітурієнтів
Внесено зміни до розрахунку середньої зарплати для «лікарняних» та «декретних»
Чи може працівник працювати за сумісництвом під час лікарняного за основним місцем роботи?
Відпустка «авансом»: чи утримувати кошти при звільненні?
Чи є обов’язковим впровадження правил поведінки на приватних підприємствах?
Працевлаштування осіб з інвалідністю: посібник для роботодавців
Форма звернення працівника про проведення остаточного розрахунку при звільненні
Звільнення з ініціативи роботодавця: у яких випадках можливо?
Доплата за суміщення професій чи посад
Спрощене регулювання трудових відносин: чи є право на відпустку?
Державна допомога при народженні дитини
З якої дати настає право у працівника з інвалідністю на збільшену тривалість відпустки?
Допуск працівника до роботи без оформлення: роз’яснення Держпраці з питань перевірок
Чи потрібен наказ про відпустку по вагітності та пологах?
Табелювання сумісника у відрядженні за основним місцем роботи
Чи виплачується компенсація за «дитячу» відпустку при призупиненні трудових відносин?
Оцифрування трудових книжок: як перевірити результат?
Держслужба зайнятості прокоментувала перехід України на 4-денний робочий тиждень
Чи має дистанційний працівник бути постійно на зв’язку?
Алгоритм укладення колективного договору
Чи може роботодавець відмовити у наданні відпустки?
Повітряна тривога: дії та відповідальність роботодавця
Як здійснюється оплата праці при дистанційній роботі?
Чи може роботодавець відкликати працівника із відпустки без збереження заробітної плати?
Кого не можна звільнити з ініціативи роботодавця?
11 категорій українців мають право на підтримку у працевлаштуванні
Зразок наказу про звільнення з виплатою вихідної допомоги
Чи підлягає поділу на частини відпустка при народженні дитини?
Працівника мобілізовано, але жодних документів не надано: як оформити його відсутність?
В який строк може бути застосоване дисциплінарне стягнення?
В Україні можуть запровадити 4-денний робочий тиждень
З 1 липня соцвиплати здійснює Пенсійний фонд: що зміниться для українців?
Як має оплачуватись працівникам час перебування в укритті під час повітряної тривоги?
Соціальна відпустка для батьків під час простою: хто має право?
Військовим компенсуватимуть невикористані відпустки: що змінилося?
Трудові відносини під час воєнного стану: дайджест судової практики
Чи може працівник вимагати запровадження для нього дистанційної роботи?
Як правильно залучити працівників до роботи у вихідні та святкові дні?
Електронна трудова книжна ФОПа
Чи можна включити до колдоговору обмеження для сумісників?
Про обов’язок роботодавця пропонувати вакантні посади при вивільненні
Під час повітряної тривоги працівник має право не працювати
Нова підстава позапланових перевірок Держпраці: діє Закон
Додаткова соціальна відпустка в рік народження дітей
Чи визнає Україна документи з окупованих територій?
Відпустка на дітей: відповіді на запитання
Чи має право працівник вимагати оголошення простою?
Чи потрібна заява від працівника на продовження відпустки через хворобу?
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2025 © МЕДІА ГРУПП
2025 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2025 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: pr_oppb@mediapro.ua. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: admin@hrliga.com