Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  HR-бібліотека
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Календар подій
  Книжкова полиця
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Про наслідки неповідомлення ДФС про появу нового працівника та підстави для недопуску інспектора
Новини
23.05.2023
Про наслідки неповідомлення ДФС про появу нового працівника та підстави для недопуску інспектора
 

Трудові відносини під час воєнного стану пережили свої трансформації і на практиці, і у законодавчих нормах. Та дещо залишилось незмінним, наприклад, перевірки Держпраці та обов’язок роботодавця повідомити ДФС про прийняття на роботу працівника.

Послідовні відносини

Згідно вимог чинного законодавства, допустити працівника до роботи можна тільки після: укладення трудового договору, видачі наказу (розпорядження) роботодавця, повідомлення ДФС. Натомість, без такого повідомлення працівник оформлений «неповністю».

Бланк цього документу і правила його подачі можна знайти у відповідному порядку з постанови КМУ від 17.06.2015 р. № 413 (далі — Постанова № 413). Однак повідомлення в будь-якому разі слід подавати до початку працівником роботи. Таку вимогу містить ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю.

Такі повідомлення подають роботодавці (як юрособи, так і ФОП, а також резиденти «Дія City»).

По яких працівниках потрібно подавати повідомлення про прийняття на роботу:

  • основний працівник;
  • сумісник;
  • прийнятий на тимчасову чи сезонну роботу;
  • іноземець;
  • прийнятий за переведенням;
  • прийнятий за рішенням ОМС;
  • працівник у філіях/відокремлених підрозділах.

Про яких працівників не слід повідомляти:

  • з якими укладений цивільно-правовий договір;
  • практикантів;
  • за внутрішнім суміщенням (не внутрішнє сумісництво);
  • при поновленні на підстав судового рішення;
  • при поновленні через вихід з декрету.

Позиція Верховного Суду із зазначеного питання викладена у постанові від 17.03.2021 р. у справі № 804/2342/17. ВС зазначив, що відповідно до ст. 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом та розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адмініструванням єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабміном.

Постанова № 413 встановлює, що повідомлення до територіальних органів ДФС подається одним із таких способів:

  • засобами електронного зв’язку з використанням ЕЦП відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
  • на паперових носіях разом з носієм в електронній формі.

Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу/ укладення гіг-контракту, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.

Із усього зазначеного випливає, що повідомлення про прийняття на роботу подається роботодавцем перед фактичним допуском працівника до роботи. При цьому, факт оформлення трудового договору не означає допуску працівника до виконання роботи за таким договором у день його укладення. Відтак, направлення до територіального органу ДФС повідомлення про прийняття на роботу працівника у день його прийняття не може свідчити про наявність порушення вимог законодавства про працю, в тому числі ч. 4 ст. 24 КЗпП.

Однак варто врахувати, що відповідно до Постанови № 413 форма такого повідомлення передбачає необхідність зазначення дати укладення трудового договору та дати надсилання повідомлення про його укладення.

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання такого повідомлення трактується як неоформлення трудових відносин (лист Держпраці від 29.04.2016 р. № 5043/4/4.1ДП-16). За таке порушення накладається штраф. Станом на 2023 рік його розмір становить 67 000 грн.

Перевірки Держпраці

Загалом питання проведення самих перевірок під час воєнного стану потребує врахування двох законодавчих змін.

По-перше, 1.07.2022 Верховною Радою було прийнято закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 р. № 2352-ІХ, положення якого набрали чинності з 19.07.2022. Цим законом було відновлено проведення перевірок з питань додержання законодавства про працю у період дії воєнного стану.

По-друге, на час дії воєнного стану цим законом відновлено лише позапланові перевірки з питань додержання законодавства про працю і лише з обмеженого переліку підстав, який визначено у новій ст. 16 закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-ІХ. У цій же статті визначено, що позапланові перевірки з питань додержання законодавства про працю на період воєнного стану мають здійснюватися у порядку, визначеному законом «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5.04.2007 р. № 877-V.

Однак, якщо в ході перевірки перевіряються інші факти, ніж ті, що зумовили її проведення, суб’єкт господарювання може вимагати припинення її проведення на підставі норм ст. 10 згаданого закону. Таку позицію висловив і Верховний Суд, зокрема у постановах від 20.09.2021 р. у справі № 2040/5544/18, від 17.03.2021 р. у справі № 500/2878/18.

Підстави для недопуску інспектора праці до проведення перевірки

Так, перед початком перевірки інспектор Держпраці повинен ознайомити роботодавця з підставою її проведення та надати копію відповідного посвідчення (направлення) на проведення перевірки, яке оформлюється на підставі відповідного наказу органу Держпраці, та підписується керівником органу Держпраці або його заступником і засвідчується печаткою, а також має пред’явити службове посвідчення, що засвідчує його особу.

Додатково інспектор має надати: погодження від центрального апарату Держпраці, якщо перевірка проводиться за заявою фізичної особи щодо порушення роботодавцем її трудових прав.

Необхідність отримання цього погодження у такому випадку і наявність підстав для недопуску інспектора Держпраці до проведення перевірки у разі його відсутності підтвердив ВС у постановах від 26.08.2021 р. у справі № 824/471/18-а, від 31.01.2019 р. у справі № 809/799/17.

Вас може зацікавити

Журнал реєстрації перевірок

Журнал реєстрації перевірок розроблений із урахуванням затвердженої форми (наказ Державного комітету України з питань розвитку підприємництва від 10 серпня 1998 року № 18).
Хоч ведення Журналу реєстрації перевірок є добровільним, його наявність на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи — підприємця спростить початок проведення перевірки чи інспекційного відвідування та полегшить знайомство з представниками контролюючих органів.

Придбати видання

 

Наталія Кайда, Дмитро Навроцький, Ігор Новіков

Закон і Бізнес

Переглядів: 1394 Версія для друку
 
Дивіться також:
Навчальна відпустка після хвороби: як розрахувати відпускні?
«Не платите — я не працюю»: чи стане це законним?
Чи може роботодавець заборонити працівникам йти в укриття?
Особливості надання відпустки у перший рік роботи
Чи може сумісник працювати на основному місці та за сумісництвом повний робочий день?
Які додаткові документи оцифрувати для підтвердження стажу?
Яка різниця між звірянням та перевіркою ТЦК?
Звіт про працевлаштування осіб з інвалідністю: затверджено форму
Відпустка при народженні дитини: чи надається після зміни місця роботи?
Нефіксований робочий час: як сьогодні і що в майбутньому?
Тотальний PR марафон 2026: як комунікації впливають на бізнес та репутацію
Практикант на підприємстві: нові вимоги до оформлення та оплати праці
Робота за посадою, якої немає у штатному розписі
7 помилок у наказі про призупинення трудового договору
Затримки на роботі: ненормований робочий день чи надурочна робота?
Працівник на місце мобілізованого: як правильно вказати строк у договорі?
Що насправді пропонує новий Трудовий кодекс: коментар профспілок
Чи може роботодавець передати ТЦК адресу та номер телефону працівника?
Гід по нестандартній зайнятості
Чи можна вважати месенджер офіційним каналом для вручення наказу про звільнення?
Роль профспілок під час війни: що змінилося і які функції збереглися?
Перехід із сумісництва на основну роботу: чому переведення тут не працює?
Скорочення: як роботодавцю довести, чому залишили саме цього працівника?
У ВОД військовозобов’язаного бракує даних: чи можна прийняти на роботу?
Що робити підприємствам, які не підтвердили критичність?
Як написати ідеальний супровідний лист?
Новий Трудовий кодекс: що зміниться для роботодавців і працівників
Дати у кадрових документах: чим небезпечне звільнення «з 1 числа»?
Табель робочого часу: 10 помилок, які кадровику краще не допускати
Поранення працівника під час обстрілу: дії роботодавця
Чи може дід отримати відпустку при народженні дитини?
Виконання розпорядження ТЦК, якщо працівник перебуває у відпустці
Як законно рахувати робочі години під час тривоги?
Навчальна відпустка: законні підстави для відмови
Верховна Рада отримала оновлений проєкт Трудового кодексу
Екстрені відключення світла: як забезпечити безпеку персоналу?
Звільнення під час відпустки за угодою сторін
Чи можна працювати на повну ставку за сумісництвом під час простою?
Оформлення працівника під час війни: що не можна ігнорувати?
Звільнення «за власним бажанням» під тиском
Розмір пенсії за віком
Автоматизація складських процесів: чи можна зменшити посадові оклади працівникам?
Відпустка 60 днів для звільнених зі служби: обов’язок чи право роботодавця?
Скорочення штату: чи впливає стаж на переважне право залишитися?
Перейменування вулиці: чи вимагати від працівника оновлений паспорт?
Навчальна відпустка: алгоритм надання
10 кадрових міфів про трудові відносини
Випробування та строковий договір для одинокої матері: правові тонкощі під час війни
Невикористана відпустка при переведенні: чи надасть її новий роботодавець?
Чи можна звільнити за відсутність на роботі під час повітряної тривоги?
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2026 © МЕДІА ГРУПП
2026 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2026 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: [email protected]. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: [email protected]