Про наслідки неповідомлення ДФС про появу нового працівника та підстави для недопуску інспектора
Новини
23.05.2023
Про наслідки неповідомлення ДФС про появу нового працівника та підстави для недопуску інспектора
Трудові відносини під час воєнного стану пережили свої трансформації і на практиці, і у законодавчих нормах. Та дещо залишилось незмінним, наприклад, перевірки Держпраці та обов’язок роботодавця повідомити ДФС про прийняття на роботу працівника.
Послідовні відносини
Згідно вимог чинного законодавства, допустити працівника до роботи можна тільки після: укладення трудового договору, видачі наказу (розпорядження) роботодавця, повідомлення ДФС. Натомість, без такого повідомлення працівник оформлений «неповністю».
Бланк цього документу і правила його подачі можна знайти у відповідному порядку з постанови КМУ від 17.06.2015 р. № 413 (далі — Постанова № 413). Однак повідомлення в будь-якому разі слід подавати до початку працівником роботи. Таку вимогу містить ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю.
Такі повідомлення подають роботодавці (як юрособи, так і ФОП, а також резиденти «Дія City»).
По яких працівниках потрібно подавати повідомлення про прийняття на роботу:
основний працівник;
сумісник;
прийнятий на тимчасову чи сезонну роботу;
іноземець;
прийнятий за переведенням;
прийнятий за рішенням ОМС;
працівник у філіях/відокремлених підрозділах.
Про яких працівників не слід повідомляти:
з якими укладений цивільно-правовий договір;
практикантів;
за внутрішнім суміщенням (не внутрішнє сумісництво);
при поновленні на підстав судового рішення;
при поновленні через вихід з декрету.
Позиція Верховного Суду із зазначеного питання викладена у постанові від 17.03.2021 р. у справі № 804/2342/17. ВС зазначив, що відповідно до ст. 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом та розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адмініструванням єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабміном.
Постанова № 413 встановлює, що повідомлення до територіальних органів ДФС подається одним із таких способів:
засобами електронного зв’язку з використанням ЕЦП відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
на паперових носіях разом з носієм в електронній формі.
Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу/ укладення гіг-контракту, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.
Із усього зазначеного випливає, що повідомлення про прийняття на роботу подається роботодавцем перед фактичним допуском працівника до роботи. При цьому, факт оформлення трудового договору не означає допуску працівника до виконання роботи за таким договором у день його укладення. Відтак, направлення до територіального органу ДФС повідомлення про прийняття на роботу працівника у день його прийняття не може свідчити про наявність порушення вимог законодавства про працю, в тому числі ч. 4 ст. 24 КЗпП.
Однак варто врахувати, що відповідно до Постанови № 413 форма такого повідомлення передбачає необхідність зазначення дати укладення трудового договору та дати надсилання повідомлення про його укладення.
Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання такого повідомлення трактується як неоформлення трудових відносин (лист Держпраці від 29.04.2016 р. № 5043/4/4.1ДП-16). За таке порушення накладається штраф. Станом на 2023 рік його розмір становить 67 000 грн.
Перевірки Держпраці
Загалом питання проведення самих перевірок під час воєнного стану потребує врахування двох законодавчих змін.
По-перше, 1.07.2022 Верховною Радою було прийнято закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 р. № 2352-ІХ, положення якого набрали чинності з 19.07.2022. Цим законом було відновлено проведення перевірок з питань додержання законодавства про працю у період дії воєнного стану.
По-друге, на час дії воєнного стану цим законом відновлено лише позапланові перевірки з питань додержання законодавства про працю і лише з обмеженого переліку підстав, який визначено у новій ст. 16 закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-ІХ. У цій же статті визначено, що позапланові перевірки з питань додержання законодавства про працю на період воєнного стану мають здійснюватися у порядку, визначеному законом «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5.04.2007 р. № 877-V.
Однак, якщо в ході перевірки перевіряються інші факти, ніж ті, що зумовили її проведення, суб’єкт господарювання може вимагати припинення її проведення на підставі норм ст. 10 згаданого закону. Таку позицію висловив і Верховний Суд, зокрема у постановах від 20.09.2021 р. у справі № 2040/5544/18, від 17.03.2021 р. у справі № 500/2878/18.
Підстави для недопуску інспектора праці до проведення перевірки
Так, перед початком перевірки інспектор Держпраці повинен ознайомити роботодавця з підставою її проведення та надати копію відповідного посвідчення (направлення) на проведення перевірки, яке оформлюється на підставі відповідного наказу органу Держпраці, та підписується керівником органу Держпраці або його заступником і засвідчується печаткою, а також має пред’явити службове посвідчення, що засвідчує його особу.
Додатково інспектор має надати: погодження від центрального апарату Держпраці, якщо перевірка проводиться за заявою фізичної особи щодо порушення роботодавцем її трудових прав.
Необхідність отримання цього погодження у такому випадку і наявність підстав для недопуску інспектора Держпраці до проведення перевірки у разі його відсутності підтвердив ВС у постановах від 26.08.2021 р. у справі № 824/471/18-а, від 31.01.2019 р. у справі № 809/799/17.
Вас може зацікавити
Журнал реєстрації перевірок
Журнал реєстрації перевірок розроблений із урахуванням затвердженої форми (наказ Державного комітету України з питань розвитку підприємництва від 10 серпня 1998 року № 18). Хоч ведення Журналу реєстрації перевірок є добровільним, його наявність на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи — підприємця спростить початок проведення перевірки чи інспекційного відвідування та полегшить знайомство з представниками контролюючих органів.