Вам сподобається, якщо під час роботи хтось стане за спиною і почне стежити за вашими діями або втупиться у ваш комп’ютер? А якщо за вами стежать за допомогою веб-камери весь робочий день і забороняють її вимикати?

Агенту з телефонних продажів з Голландії таке не сподобалося, і він камеру відключив, за що його звільнили. Він подав на роботодавця, американську компанію Chetu, до суду Нідерландів і… виграв! Йому присудили близько 75 тис. євро, причому представники Chetu на слухання навіть не з’явилися і жодних пояснювальних документів не подавали.

Фігурант справи працював у компанії Chetu з 2019 року. У серпні його попросили взяти участь у віртуальному класі Програми коригуючих дій, причому його веб-камера мала весь час бути включена. Як випливає із судових записів, чоловік відмовився, заявивши, що йому некомфортно, коли за ним 9 годин на день спостерігає камера.

«Це вторгнення в моє приватне життя, яке змушує мене відчувати дискомфорт, — пояснив він. — За моєю роботою і так можна стежити на комп’ютері, оскільки я відкрив доступ до свого екрану».

У відповідь компанія зазначила, що слідкувати за ним за допомогою камери — це те саме, що спостерігати за ним в офісі, і звільнила його за відмову працювати та непокору її вимогам.

Але суд з таким підходом не погодився, пославшись на рішення Європейського суду з прав людини, в якому йдеться про те, що відеоспостереження за співробітниками на робочому місці, чи то приховане, чи явне, має розглядатися як значне вторгнення в їхнє особисте життя.

У випадку з компанією Chetu, суд вважав, що вона не мала достатніх приводів для такого спостереження, і, відповідно, порушила права свого співробітника.

За даними дослідницької фірми Gartner, багато компаній використовують, скажімо так, нетрадиційні методи спостереження за своїми працівниками, включаючи перевірку електронної пошти, відстеження пересування людей офісом та моніторинг сайтів, які вони відвідують.

Приміром, газета Telegraph у 2016 році, після шуму, піднятого профспілкою журналістів, змушена була прибрати з офісів спеціальні сенсори, які визначають, чи хтось сидить за тим чи іншим столом. Керівництво запевняло, що сенсори були потрібні виключно для заощадження електроенергії в офісах, проте журналісти звинуватили газету у стеженні у стилі «Великого брата».

А кілька років тому банк Barclays зазнав жорсткої критики за те, що розробив систему, яка відстежує, скільки часу клерки проводять за робочим столом. Це було нібито зроблено для того, щоби співробітники не переробляли.