Відповідно до Рекомендації 2006(6) Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо внутрішньо переміщених осіб, Керівних принципів ООН з питань внутрішнього переміщення людину чи групу людей, які були змушені або зобов’язані покинути чи залишити свої будинки або місця звичайного проживання, зокрема внаслідок або щоб уникнути наслідків збройного конфлікту, проявів насильства, порушень прав людини, стихійних або створеною людиною лих і які не перетинали міжнародно визнаних державних кордонів, вважають внутрішньо переміщеними особами (далі — ВПО).
В 2014 році Україна вперше стикнулася з питанням захисту своїх громадян, які постраждали внаслідок подій в Криму, Севастополі, та окремих районах Донецької та Луганської областей та зіткнулася з найбільшим внутрішнім переміщенням у Європі з часів Другої світової війни. Станом на 6 липня 2021 року, за даними Єдиної інформаційної бази даних про ВПО, взято на облік 1 473 650 переселенці з тимчасово окупованих територій Криму, м. Севастополь, Донецької та Луганської областей. Але через те, що реєструвалися далеко не всі ті хто змінив своє місце проживання, а деякі одразу після фактичного переміщення змінили своє офіційне місце реєстрації, реальна кількість переселенців становила набагато більшу кількість.
20 жовтня 2014 року було прийнято Закон «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» № 1706-VII (далі — Закон № 1706-VII), згідно зі ст. 1 якого ВПО вважається громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
З 2014 року було прийнято велику кількість спеціальних законів та інших нормативно-правових актів, що стосуються захисту ВПО, але нажаль як само це законодавство так і практика його застосування виявились непослідовними, суперечливими та не забезпечили основоположних прав ВПО, які гарантовано Конституцією України та нормами міжнародного права, зокрема Європейською Конвенцією про права людини. Протягом майже восьмі років ВПО постійно стикалися з безліччю проблем, серед яких можна визначити обмеження в виборчому праві, проблеми з житлом, неможливість відкрити рахунки в банківських установах або отримати кредит, негативне ставлення до таких осіб з боку роботодавців та мешканців неокупованих територій та ін. Штамп в паспорті про постійне місце реєстрації на тимчасово окупованої території, навіть за наявності довідки ВПО, виглядав як вирок. Запроваджені державою житлові програми для переселенців «Доступне житло», «Кредит для ВПО та АТО (ООС) перестали фінансуватися державою після 2019 року, Проект розвитку Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», що фінансується спільно з Федеративною Республікою Німеччина через KfW наразі також виявився не досить ефективним.
Безперечно, протягом цих років дещо змінювалося на краще. Так відповідні зміни до законодавства дозволили ВПО голосувати на місцевих виборах; 01 липня 2021 року втратив чинність Закон України «Про створення вільної економічної зони «Крим» від 12.08.2014 р. № 1636-VII та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України», згідно з положеннями якого ВПО з АР Крим та м. Севастополь прирівнювалися з метою оподаткування до нерезидентів. Але ряд ключових питань щодо інтеграції ВПО вирішено не було.
В зв’язку з нападом росії на Україну з 24 лютого 2022 року понад 11 млн українців були змушені переселитися в безпечніші області країни чи виїхати за кордон. Тому наразі питання сприяння інтеграції ВПО через усунення перешкод у реалізації їх прав та основоположних свобод, забезпечення повного доступу до адміністративних, соціальних, культурних та інших послуг, а також створення умов для розвитку потенціалу та посилення спроможності внутрішньо переміщених осіб у приймаючих територіальних громадах є найбільш актуальним.
Отримання статусу ВПО
Одразу треба звернути увагу, що особи, які перетнули міжнародно визнані державні кордоні України не є ВПО тому отримати статус такої особи вони не можуть.
Наразі отримати статус ВПО можуть особи, які перемістилися з Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Запорізької, Київської, Луганської, Миколаївської, Одеської, Сумської, Харківської, Херсонської, Чернігівської областей та міста Києва в інші області України. Статус ВПО особа може отримати також, якщо переміщується в межах однієї області в іншу територіальну громаду, якщо в місце проживання такої особи йдуть активні бойові дії.
Для того, щоб отримати статус ВПО та довідку ВПО наразі існує декілька варіантів:
1) звернутися особисто до Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП);
2) звернутися до виконавчого органу місцевої ради;
3) звернутися до департаменту соціального захисту населення місцевої державної адміністрації;
4) скористуватися порталом та мобільним застосунком «Дія».
Для реєстрації особи в якості ВПО необхідно надати документ, що посвідчує особу (паспорт); довідку про отримання індивідуального податкового номеру (РНОКПП). Підтвердженням РНОКПП також може бути відповідний штамп в паспорті старого зразка (книжечка), або інформація, яка міститься в ID-картки. Фізична особа — платник податків також може подавати дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків, зокрема як внесені до е-паспорта, е-паспорта для виїзду за кордон, е-свідоцтва про народження, так і окремо, як електронну копію документа, що засвідчує реєстрацію такої особи в Державному реєстрі засобами Порталу Дія, у тому числі з використанням мобільного додатка Порталу Дія, за умови здійснення перевірки відповідності та підтвердження таких реєстраційних даних. У разі, якщо статус ВПО отримує дитина також необхідно надати свідоцтво про народження.
Також необхідно заповнити відповідну заяву де вказати персональні дані, останнє місце проживання/реєстрації та фактичне місце проживання на час подання заяви, а також номер банківського рахунку (єПідтримка, або для соціальних виплат) за стандартами IBAN.
Наразі більшість переміщених осіб вимушені особисто звертатися до відповідних органів в зв’язку з наступним:
- по-перше, не всі користуються додатком «Дія» з різних причин;
- по-друге, функція отримання статусу ВПО через додаток «Дія» доступна лише для громадян, які звертаються для отримання статусу внутрішньо переміщеної особи вперше та мають відомості про картку платника податків та ID-картку чи біометричний закордонний паспорт у «Дії».
Проблеми, з якими стикаються особи, які станом на 24.02.2022 року вже мали статус ВПО
Аналіз питань з якими стикаються особи, що змінили своє місце проживання в зв’язку зі збройною агресію росії, свідчать про те, що особи які станом на 24.02.2022 року вже мали статус ВПО, вимушені втрачати набагато більш часу на те, щоб отримати право на допомогу від державні в порівнянні з тими, хто такого статусу не мав. Так, вони не мають можливості подати заву на отримання допомоги через додаток Дія та повинні особисто звертатися до уповноважених органів, що по-перше, створює додаткове навантаження на ці органи, та створює черги, по-друге, це не завжди можливо зробити у зручний для таких осіб час та спосіб. В решті решт це призводить до того, що допомогу таки особи отримують пізніше.
Цікаво, що ця проблема стосується не тільки тих хто досі має постійне місце реєстрації на окупованих територіях АР Криму, м. Севастополя, окремих частинах Донецької та Луганської областей. Ті, хто після 2014 року отримав статус ВПО, а в подальшому зареєструвалися за постійним місцем проживання в інших областях, згідно з законодавством втратили статус ВПО. Але зараз виявляється, що інформація про те, що станом на 24.02.2022 року вони не є ВПО в офіційних базах даних відсутня, оскільки таки особи повинні були самостійно звертатися в орган що видав довідку ВПО з заявою про анулювання статусу ВПО. Звичайно, що мало хто здійснював таки дії, оскільки всі вважали, що під час оформлення постійного місяця реєстрації на підконтрольної території відбувається обмін інформацією між державними органами та статус ВПО втрачається автоматично.
Основні програми щодо підтримки ВПО
1. Допомога на проживання відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» від 20.03.2022 р. № 332
Допомога надається щомісячно з місяця звернення на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування на кожну ВПО, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб. Розмір допомоги складає: для осіб з інвалідністю та дітей — 3000 грн; для інших осіб — 2000 грн.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про підтримку окремих категорій населення, яке постраждало у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України» від 16.04.2022 р. № 457за березень та квітень 2022 р. зазначена допомога надається всім ВПО.
Але, починаючи з травня 2022 р. така допомога надається тільки тім ВПО, які перемістилися з території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також ВПО, у яких житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження і які подали заявку на відшкодування відповідних втрат, зокрема через Єдиний державний вебпортал електронних послуг. При цьому перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
Виплати скасовуються у разі повернення ВПО до зареєстрованого до 24.02.2022 року місця проживання.
2. Допомога від Агентства ООН у справах біженців
Сума допомоги становить 2220 грн. на кожну особу та надається протягом трьох місяців. додатково без подання окремого звернення переміщеною особою на підставі відомостей, що містяться в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб. Наразі таку допомогу можна отримати у Вінницькій, Дніпропетровській, Закарпатській, Львівській, Тернопільській, Хмельницькій областях.
3. Допомога для ВПО від Світової продовольчої програми ООН
Допомога надається ВПО незалежно від отримання такою особою інших видів допомоги, зокрема виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. Розмір допомоги складає 2200 грн на кожну особу. Виплата здійснюється щомісяця протягом трьох місяців додатково без подання окремого звернення переміщеною особою на підставі відомостей, що містяться в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб.
4. Компенсація за тимчасове розміщення ВПО
Також Урядом запроваджено гарантовану державну підтримку особам, які безкоштовно прихистили в себе ВПО. Розмір компенсації складає 14,77 грн на день за кожну особу та надається для компенсації витрат на комунальні послуги.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку компенсації витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб, які перемістилися у період воєнного стану» від 19.03.2022 р. № 333 отримати компенсацію можуть фізичні особи — громадяни України віком від 18 років, які є власниками житла або їх представниками, наймачами (орендарями) житла державної або комунальної власності, спадкоємцями, які прийняли спадщину та безоплатно прихистили у себе ВПО.
Виплата компенсації здійснюється незалежно від того отримують чи не отримують ВПО щомісячну адресну допомогу для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
На наш погляд, це дозволяє ВПО отримати прихисток безкоштовно та при цьому не відчувати провини за те, що вони доставляють зайвий клопіт власникам, не маючи можливості сплачувати за оренду житла та іноді навіть за їжу.
5. Компенсація роботодавцям витрат на зарплату ВПО
З метою забезпечення працевлаштування ВПО постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні» від 20.03.2022 р. № 331 запроваджено програму компенсації роботодавцям витрат на зарплату працевлаштованих ВПО, зокрема тих працівників, які отримали статус внутрішньо переміщеної особи після працевлаштування.
Компенсація надається роботодавцю у розмірі 6500 грн за кожного такого працівника протягом двох місяців з дня працевлаштування. Для участі в програмі підприємству потрібно укласти трудовий контракт з громадянином, який є ВПО і зареєструвати дані про працевлаштовану особу через Портал Дія або надати заяву до Державного центру зайнятості. Такий порядок діятиме під час воєнного стану та ще 30 календарних днів після його завершення.
Вважаємо, що перелічені заходи підтримки дозволять ВПО забезпечити себе житлом та роботою та допоможуть почувати себе більш впевнено в новому місці проживання. Також вважаємо, що це дозволить громадянам, які знаходяться в зоні бойових дій але не можуть прийняти рішення про евакуацію через побоювання залишитися без засобів існування, виїхати в більш безпечні області.
Марина Семенова