Кабмін затвердив постанову від 26.04.2022 р. № 486 (далі — Постанова № 486), якою вніс зміни до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100 (далі — Порядок № 100). А за цим Порядком, як відомо, рахується середня зарплата для оплати відпускних, компенсації за невикористані відпускні, відряджень, для мобілізованих тощо. Що ж саме змінилося?

Одразу зазначимо, що змін небагато. І спричинені вони тим, що під час війни у працівників часто «випадають» дні або й цілі місяці — в них працівники не звільнені, тобто, робоче місце зберігається, але зарплати вони не отримують. Часто це буває через бойові дії, які відбуваються у певних регіонах, і під які може потрапити будь-яке підприємство і будь-який працівник.

Якщо вас не табелювали і даних про вашу роботу/зарплату немає

У випадку, якщо відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану, такий період виключається з розрахункового періоду.

Це перша зміна, яка передбачена коментованою Постановою № 486.

Тобто, якщо потім на підприємстві ситуація більш-менш владнається, і бухгалтерія або буде обраховувати відпустки працівників, або компенсацію за невикористані відпустки при звільненні тощо, буде два варіанти.

Варіант перший — відновлення обліку. Як зазначено у ст. 7 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX, у період дії воєнного стану порядок організації кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів у районах активних бойових дій визначається роботодавцем самостійно.

Тобто, якщо ваше місто окуповане або в ньому відбуваються бої, тут вже не до кадрового обліку, це розуміють навіть законодавці. І Мінекономіки, і Держпраці обережно натякають, що в таких випадках роботодавцю, можливо, було б варто взагалі знищити кадрову документацію. Щоб якщо ворог таки захопить адміністративну будівлю, він не знайшов персоніфікованих даних.

Але, водночас, право самостійно вирішувати, що буде з кадровим обліком, поєднається з умовою забезпечення ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та обліку витрат на оплату праці. Як із цим бути? Так само, виходячи з реальних можливостей та із захистом своїх працівників. Якщо це небезпечно — навіть цей мінімум ви виконувати не будете. Бо війна — це форс-мажор, і порушення законів під час активних бойових дій, заради безпеки працівників, це правильно.

А ось після закінчення активних бойових дій і повернення до мирного життя, роботодавцям та їх кадровикам доведеться відновлювати облік. Зокрема, і кадровий. Звісно, якщо це можливо.

Після відновлення можна буде порахувати середній заробіток за звичайними правилами.

Варіант другий — облік не відновлено. Що ж, може бути і так. Нажаль, в умовах війни не лише документи, а і люди гинуть, пропадають, переміщуються. І знайти потрібну інформацію для відновлення обліку буває неможливо.

Ось для такого варіанта прописано нову норму. Такі «прогалини» та «білі плями» просто не враховуватимуться при розрахунку середньої зарплати.

Звісно, що такі безоплатні періоди матимуть й інші негативні для працівників наслідки — відсутність страхового стажу та стажу для щорічних основних відпусток, як приклад. Тому, якщо є можливість, не залишайте такі періоди без відновлення обліку. Тим більше, що після війни і так буде багато трудових спорів та суперечок із Держпраці.

Приклад 1. Працівник бажає піти у відпустку у вересні 2022 року.

Базовий розрахунковий період — це 12 місяців перед місяцем надання відпустки. Тобто, це вересень 2021 року – серпень 2022 року.

Якщо в цьому періоді у працівника є період, у якому даних про нараховану працівнику зарплату (і взагалі про його виходи чи невиходи на роботу) немає, скажімо, з 5 квітня по 27 червня 2022 року. То цей період, тобто, саме ці дні із розрахунку взагалі виключаються.

На розрахунок середньої зарплати це вплине лише позитивно, адже в ці дні працівник доходів не отримував. Виключенням цих днів Кабмін уникнув штучного заниження середньоденної зарплати.

Врахування премій, якщо місяць відпрацьовано частково

Цій ситуації присвячено другу зміну, внесену до Порядку № 100 Постановою № 486.

Якщо період, за який нараховано премію чи іншу заохочувальну виплату, працівником відпрацьовано частково, під час обчислення середньої заробітної плати враховується сума у розмірі не більше фактично нарахованої суми премії чи іншої заохочувальної виплати.

Чому було внесено саме цю зміну?

Пам’ятаєте, як ми в минулому та позаминулому роках аналізували зміни, внесені до Порядку № 100 щодо врахування премій та інших заохочувальних виплат (як місячних, так і кількамісячних) в розрахунку середньої зарплати?

Одне з питань, яке тоді виникало, стосувалося, певної «несправедливості». Продемонструємо її на прикладі.

Приклад 2. Розрахунок середньої зарплати для мобілізованих та врахування премії за місяць.

Працівника мобілізували у березні 2022 року.

У січні 2022 року нарахована премія за грудень у сумі 500,00 грн.
У лютому 2022 року нарахована премія за січень у сумі 3200,00 грн.
У січні працівник відпрацював 21 день, у грудні та у лютому — по 22 дні (умовно).

Розрахунковий період — січень-лютий 2022 р.

До заробітку січня включається премія за грудень, а до заробітку лютого — премія за січень. Проте, у якому розмірі?

Розрахуємо суму премії, яка належить до заробітку кожного з місяців зазначеного періоду:

• січень — 500 грн: 22 відпрацьованих дні у грудні х 21 відпрацьований день у січні = 477,27 грн;
• лютий — 3200,00 грн: 21 відпрацьований день у січні х 22 відпрацьовані дні лютого = 3352,38 грн.

Уважно розглянувши приклад, видно всю недосконалість змін, внесених до Порядку № 100. Премії зазнають певних «метаморфоз»: премія в нарахованому розмірі 3200,00 грн перетворилася на 3352,38 грн. Тобто при розрахунку середньої зарплати буде враховано премію у більшому розмірі, ніж вона була нарахована! Премія ж розміром 500 грн навпаки до розрахунку потрапить у меншому розмірі 477,27 грн.

І все це через невідповідність днів, за які премію було нараховано, кількості відпрацьованих днів у місяці, в якому премію додають до розрахунку середньої зарплати!

А що як відпрацював не весь місяць?

Наприклад, працівника мобілізували у травні 2022 року. У березні 2022 року він був у відпустці без збереження зарплати. Як це вплине на розрахунок розміру премії, яку включаємо до розрахунку середньої зарплати мобілізованого?

Розрахунковий період — березень-квітень 2022 р.

У квітні 2022 року нарахована премія за березень у сумі 2500,00 грн.
У березні працівник відпрацював 11 днів, у квітні — 22 дні (умовно).

До заробітку квітня включається премія за березень. Проте, у якому розмірі?

Розрахуємо суму премії, яка належить до заробітку березня.

До змін це було так: 2500,00 грн: 11 відпрацьованих днів у березні х 22 відпрацьовані дні квітня = 5000,00 грн.

Після змін: до розрахунку можна взяти лише 2500,00 грн. — не більше фактичної суми!

З якої дати діють зміни?

Прокоментовані зміни діють з 29.04.2022.

Ганна Бикова