З введенням воєнного стану та оголошенням загальної мобілізації в Україні чимало підприємств усвідомили необхідність збереження власного персоналу на робочих місцях для продовження функціонування бізнесу. Така можливість гарантована законом і передбачає, що окремі підприємства можуть закріпити (забронювати) певних працівників на строк до 6 місяців, які не будуть мобілізовані та продовжать роботу. Цим держава намагається зберегти баланс між захистом держави та продовженням функціонування бізнесу під час війни.

Бронювання військовозобов’язаних не є новелою законодавства, але на практиці бронювання у таких широких масштабах стало актуальним з моменту початку бойових дій у 2022 році. З цим пов’язано і постійні зміни в порядку бронювання, а також інколи й різні підходи органів влади до розгляду заяв на бронювання.

Наразі процедура бронювання, вимоги до підприємств та працівників, які можуть бути заброньовані чітко визначені, хоч і не закріплені в одному нормативному акті, а містяться у різних листах чи роз’ясненнях органів влади. При цьому, виділено окремі категорії військовозобов’язаних, для яких можливість бронювання обмежена.

Хто може забронювати працівників?

Правові засади бронювання визначені у розділі V Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі — «Закон про мобілізацію»), який зазначає, що бронювання працівників допускається підприємством, якому встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), що доводяться до нього на підставі мобілізаційних планів та договорів. Очевидно, що станом на 24 лютого 2022 року переважна більшість компаній не укладали відповідні договори та не мали мобілізаційних замовлень з боку держави.

З цих чи інших причин, з введенням воєнного стану Кабінет Міністрів України ухвалив постанову від 3 березня 2022 року № 194 «Про деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану» (далі — Постанова), яка значно спрощує вимоги до підприємств в процедурі бронювання.

Постанова здебільшого стосується порядку бронювання, однак також вказує на основний критерій — бронювати працівників можуть лише ті організації, які задовольняють потреби Збройних Сил, інших військових формувань, населення. Тобто, Постановою не пов’язується процедура бронювання із мобілізаційними завданнями, що значно збільшує коло бізнесу, які можуть скористатись бронюванням.

Кого можна забронювати?

До працівників висувається державою ряд вимог, при відповідності яким особа може бути заброньованою.

По-перше, бронюванню підлягають лише військовозобов’язані особи. Наприклад, чоловік, який виключений із військового обліку у зв’язку із непридатністю, не може вважатись військовозобов’язаним. Подібно до цього, такими не є жінки, які не перебувають на військовому обліку. Такі критерії для бронювання видаються логічними, адже особи, які не є військовозобов’язаними не будуть мобілізовані, а тому відсутня потреба у їх бронюванні.

По-друге, до бронювання допускаються лише наймані працівники. Так, на сьогодні, механізм бронювання не допускає бронювати фізичних осіб-підприємців. Тому, забронювати вдасться лише осіб, які працюють у компанії на підставі трудового договору або контракту.

По-третє, забронювати зможуть лише осіб, які раніше проходили військову службу. Про таке йдеться мова в окремих листах Міноборони, яке обґрунтовувало відмову від погодження списків на бронювання з цієї підстави. Втім, офіційного рішення Міноборони щодо такого критерію наразі не опубліковано.

По-четверте, не погоджуються для бронювання також ті військовозобов’язані, які мають дефіцитні військово-облікові спеціальності. Такий критерій був сформований Міноборони у листі від 11 березня 2022 року № 220/1469. Так, забронювати не вдасться осіб, які мають певні ракетні, артилерійські, танкові, радіотехнічні, мінні та протимінні чи інші спеціальності.

Конкретну військово-облікову спеціальність, яку присвоєно працівнику, слід шукати у військовому квитку. При цьому, в з’ясуванні під яким номером обліковується спеціальність працівника або в розшифруванні її номеру допоможе Перелік військово-облікових спеціальностей рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, затверджений наказом Міноборони від 7 вересня 2020 року № 317.

По-п’яте, як слідує із листа Мінекономіки від 8 березня 2022 року № 2714-20/9420-03 (далі — Лист Мінекономіки), особи, які мають відстрочку від призову на час мобілізації та воєнний час також не можуть бути заброньовані. Таким чином запобігається задвоєння відстрочки, наприклад, одночасно на підставах бронювання та за медичними показаннями.

Процедура бронювання

Процедура бронювання є багатоетапною, втім для підприємства порядок дій чітко визначений. Як показує практика бронювання та що не заперечується державними органами, основне завдання підприємства — чітко слідувати затвердженим формам документів та вказівкам певних регуляторів. Нижче пропонуємо з’ясувати ці вказівки та детальні кроки бронювання працівників.

І етап — складення пропозицій щодо бронювання

Перш за все, компанії слід сформувати список осіб, які компанія бажає запропонувати до бронювання (далі — Пропозиції). Такий список повинен чітко відповідати формі, яка затверджена Постановою, зокрема містити наступну інформацію:

• найменування органу, якому подаються Пропозиції;
• персональні дані працівника (ПІБ, дата народження);
• посада;
• військове звання та військово-облікова спеціальність працівника;
• назва та місцезнаходження компанії;
• назва територіального центру комплектації та соціальної підтримки (військкомату) за місцезнаходженням роботодавця і місцем військового обліку працівника.

При підготовці Пропозицій підприємству необхідно визначити коло осіб, які пропонуються до бронювання з урахуванням необхідності виконання таким підприємством завдань із задоволення потреб Збройних Сил, військових формувань чи населення. Такими, на думку державних органів, можуть бути визначальні посади, які є критичними для компанії, галузі та дефіцитними на ринку. Так, останніми рішеннями Міноборони не погодило Пропозиції щодо бронювання сторожів, охоронців, різноробочих, вантажників, прибиральників, підсобників тощо. Таким чином, бронювати слід працівників, без роботи яких функціонування підприємства буде неможливим або значно ускладненим. Наприклад, наказ від 27 лютого 2022 року № 93 Міненерго визначив конкретний перелік посад, за якими допускається бронювання на об’єктах паливно-енергетичного комплексу.

При цьому, слід звернути увагу, що форма Пропозицій, яка була затверджена разом із Постановою ще 3 березня 2022 року, наразі не актуальна. Так, 7 березня 2022 року до Постанови внесли зміни, які затверджують форму Пропозиції у новій редакції, зокрема було відредаговано об’єм відомостей, які слід вказувати при бронюванні.

Як свідчить практика, органи влади доволі скрупульозно підходять до опрацювання Пропозицій, перевіряючи дотримання підприємствами усіх формальних вимог щодо їх змісту. Зокрема, у Листі Мінекономіки зазначено, що не розглядатимуться Пропозиції, які не відповідають формі згідно Постанови, а також за відсутності даних у відповідних графах Пропозицій.

ІІ етап — направлення пропозицій уповноваженим органам

Підготовлені Пропозиції доповнюються супровідним листом довільної форми, в якому слід належно обґрунтувати виконання підприємством завдань із задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, населення з відповідним підтвердженням. Як свідчить Лист Мінекономіки, таким підтвердженням може бути рішення Кабінету Міністрів України чи певних військових адміністрацій, укладений договір тощо. Втім, на практиці у разі відсутності таких рішень чи договорів, доказами також можуть слугувати й листи від державних адміністрацій про участь підприємства у задоволенні потреб населення чи військових формувань.

При цьому, певні підприємства, хоч можуть і не мати вказаних вище доказів, однак сама діяльність такого підприємства може свідчити залежність добробуту населення від їх роботи (наприклад, це може мати місце для банків, рітейлу, продовольчих магазинів, сільсько-господарських підприємств, об’єктів критичної інфраструктури тощо). В будь-якому разі до супровідного листа слід включити детальне обґрунтування діяльності компанії та її важливість у період воєнного стану.

Вказані Пропозиції та лист направляються електронною поштою органам державної влади, іншим державним органам за відповідною сферою управління для аналізу та подальшого узагальнення. Тобто, якщо мова йде про банк, то органом управління такого підприємства є Національний банк України, якщо ж Пропозиції подаються ІТ-компанією, то їх обробка відноситься до Мінцифри тощо.

Попри це, непоодинокими є випадки, коли Пропозиції із листом слід направляти військовим адміністраціям на місцях, які у свою чергу здійснюють подальше направлення таких документів профільним органам. Враховуючи це, перед направленням пакету документів, рекомендуємо уточнювати у військових адміністрацій за місцезнаходженням підприємства інформацію щодо необхідності погодження із ними Пропозицій.

ІІІ етап — схвалення Пропозицій рядом державних органів

Узгодження та схвалення Пропозицій здійснюється низкою державних органів. Спершу таким є військова адміністрація (якщо така практика підтверджена у конкретній області), яка в подальшому надсилає Пропозиції профільному регулятору. Відповідний орган погоджує Пропозиції із Міноборони. Зрештою, кінцевим органом погодження є Мінекономіки, яке ухвалює остаточне рішення.

IV етап — ухвалення рішення про відстрочку

Рішення про відстрочку ухвалюється Мінекономіки протягом одного робочого дня, про що повідомляється Міноборони та інші органи у ланцюжку погодження шляхом направлення копії такого рішення.

Саме ухвалене рішення Мінекономіки, зокрема витяг із відповідного наказу, є підтвердженням надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час строком до 6 місяців.

Ірина Шапошнікова