Українським трудовим законодавством наразі не передбачено окремої нової підстави для припинення трудових відносин через воєнний стан/воєнні дії (однак вже є деякі законодавчі ініціативи щодо цього питання).

Розбираємось, які права має співробітник у разі звільнення або скорочення під час дії воєнного стану.

Яка ситуація наразі?

Наразі за потреби припинити трудові відносини роботодавець та працівник можуть оформити їх за загальними підставами — наприклад, за угодою сторін. Деякі з працедавців схиляються і до варіанту скорочення персоналу.

Варто зазначити, що наразі продовжують діяти всі «довоєнні» правила щодо звільнення та гарантій для співробітників, передбачені КЗпП та іншими нормами законодавства. Тобто, працівники користуються всіма тими ж правами та гарантіями і тим же рівнем захисту, що і раніше, — такі права практично не обмежуються в умовах воєнного стану.

Законодавчі нововведення

Винятком щодо змін є лише такі два нові правила, що були впроваджені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX:

• під час воєнного стану не діють норми ст. 43 КЗпП, які передбачають необхідність отримати згоду на звільнення члена профспілки (виняток — звільнення членів виборних органів профспілки). Тобто, звільнення за ініціативою працедавця звичайних членів профспілки (при тому ж скороченні) погоджувати із профспілкою не потрібно;
  
  
• під час воєнного стану можливе звільнення співробітників з ініціативи працедавця, якщо вони на лікарняному чи у відпустці (виняток — відпустка у зв’язку вагітністю та пологами та відпустка для догляду за дитиною). Дата звільнення у такому разі — перший робочий день після закінчення лікарняного/відпустки. По суті, остання судова практика і йшла таким чином, тому тут суттєвих змін саме для працівників немає.

Новий законопроект № 7251 «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин» пропонує додати нову підставу для звільнення співробітників за ініціативою працедавця — якщо працедавець не має можливості забезпечити працівникам умови праці, внаслідок того, що необхідні для виконання роботи зазначені співробітниками виробничі, організаційні, технічні потужності, засоби виробництва або майно власника знищені в результаті бойових дій.

Процедура цього звільнення буде схожою до скорочення (правила щодо масового вивільнення, вихідної допомоги у розмірі не менше однієї місячної середньої зарплати, заборони звільнення деяких категорій співробітників тощо), однак строк повідомлення про наступне звільнення коротший — він складає не менше 10 к. д. Тому рекомендуємо співробітникам звертати увагу на ці правила в разі звільнення за такою новою підставою.

Цікавим є також те, що законопроект № 7251 пропонує також забезпечити звільнених за цією підставою працівників переважним правом на прийняття на роботу при наборі працедавцем у майбутньому (коли ситуація покращиться) персоналу за тією ж кваліфікацією протягом року після звільнення.

Також за новими правилами працедавець має проінформувати профспілку про звільнення її членів щонайменше за 10 к. д., проконсультувати профспілки про заходи, які запобігатимуть звільненню чи зменшуватимуть їх кількість або пом’якшуватимуть несприятливі наслідки будь-яких звільнень. Тому співробітникам та профспілкам при звільненні за новою підставою варто слідкувати за виконанням працедавцями такої вимоги.

Гарантії для співробітників-військовослужбовців та добровольців

Окремо варто додати, що під час воєнного стану і надалі зберігаються гарантії для наших захисників. Відтак мобілізовані співробітники (та інші військовослужбовці, що захищають нашу країну в лавах ЗСУ), відповідно до ст. 119 КЗпП, мають додатковий захист від звільнення у період їх служби та проходження медогляду і військових зборів — працедавець має зберігати за ними місце роботи, посаду, а також виплачувати їм середню зарплату.

Такі ж гарантії поширюються і на добровольців за контрактом у складі тероборони — «на час, коли виконуються державні/громадські обов’язки, якщо згідно з чинним законодавством вони можуть виконуватися у робочий час, за співробітником зберігається місце роботи (посада) і середня зарплата».

Тобто в умовах війни дійсно обсяг прав і гарантій працівників при звільненні за ініціативою працедавця суттєво не змінився, а нові законодавчі ініціативи пропонують такий механізм звільнення за новою додатковою підставою, який дозволить захищати не лише інтереси бізнесу, а й самих вивільнюваних працівників.

Алеся Павлинська, Ксенія Лотош