Скасування на час війни святкових і неробочих днів спричинило багато запитань у роботодавців. Як тепер порахувати стаж, який дає право на щорічну відпустку? А середню зарплату як рахувати? І що робити з тривалістю відпустки?

Відповімо на п’ять найпопулярніших питань щодо оплачуваних відпусток під час війни. І почнемо з найголовнішого.

Що змінилось?

Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX (далі — Закон № 2136-IX) встановив додаткові правила на час війни.

Зокрема, ч. 6 ст. 6 цього Закону № 2136-IX говорить: «У період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), частини першої статті 65, частин третьої-п’ятої статті 67 та статей 71–73 (святкові і неробочі дні) КЗпП України».

А це означає, що у період дії воєнного стану не діють вищезазначені статті КЗпП. Отже, немає офіційних святкових та неробочих днів.

Тому, як наголошує Мінекономіки, на період дії воєнного стану також не діють норми КЗпП щодо:

• скорочення роботи на одну годину як при п’ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні напередодні святкових і неробочих днів;
• тривалості робочого дня напередодні вихідних днів при шестиденному робочому тижні не більше 5 годин;
• перенесення вихідного дня на наступний після святкового або неробочого;
• перенесення вихідних та робочих днів відповідно до рекомендації КМУ;
• заборони залучення до робіт у вихідні, святкові і неробочі дні;
• компенсації за залучення до робіт у вихідні, святкові і неробочі дні.

Наприклад, за цими правилами під час війни працівники мають працювати в понеділок 25 квітня 2022 р. з оплатою праці як у звичайний (не святковий) робочий день. Відповідне роз’яснення від Держпраці наведено тут.

У цьому законі є і спеціальна стаття, присвячена саме відпусткам під час війни. Проте про неї ми поговоримо далі. А зараз розглянемо вплив скасування свят на відпустки.

Як вплине скасування свят на стаж, що дає право на відпустку?

Щодо більшості щорічних відпусток — ніяк. Адже, як правило, вони надаються незалежно від кількості відпрацьованих працівником календарних днів.

А от для щорічної основної відпустки визначальним фактором є стаж роботи. Про це говорить ст. 9 Закону про відпустки.

Як рахується цей стаж? Як не дивно, і досі немає нормативно визначеного порядку такого розрахунку. Маємо лише листи з роз’ясненнями, причому доволі старі. Проте в них є якщо не формула, то хоча б приклади розрахунків.

Наразі ми згадаємо про два таких листи Мінпраці від 24.06.2011 р. № 208/13/116-11 та Мінсоцполітики від 27.03.2013 р. № 321/13/84-13.

Зі ст. 9 Закону про відпустки ми бачимо лише періоди, які входять або не входять до стажу. Про святкові та неробочі дні в цій статті конкретно не зазначено.

Проте ми знаємо, що у звичайній ситуації до тривалості щорічної основної відпустки святкові та неробочі дні не входять. І вони не використовуються при розрахунку відпускних. Напевне, саме тому фахівці міністерства вирішили: до стажу, який дає право на щорічну основну відпустку, святкові та неробочі дні не включаються!

Так, в листі № 208/13/116-11 ми бачимо приклад розрахунку кількості днів заробленої працівником щорічної основної відпустки: визначаємо кількість днів щорічної відпустки, які припадають на один календарний день без врахування святкових і неробочих днів в цілому за рік (24 к. д. відпустки: (366 – 10) = 0,0674 к. д.). Потім одержаний результат множимо на кількість календарних днів без врахування святкових і неробочих днів, відпрацьованих працівником у робочому періоді з 05.05.2011 р. по 24.06.2011 р. включно.

Кількість днів щорічної відпустки в цьому випадку становитиме (з урахуванням правил округлення) 3 календарних дні (0,0674 к. д. х 49 днів = 3,3 к. д.).

Звісно, кількість святкових та неробочих днів зараз інша, але основний принцип нам зрозумілий. І він повторюється у листі № 321/13/84-13.

Святкові та неробочі дні до стажу, який дає право на щорічну основну відпустку, не включаються. Проте так було до війни. Під час війни — включаються! Після війни — знову перестануть включатися!

До такого висновку автор доходить лише тому, що фахівці міністерства не включали такі дні через те, що вони були неоплачуваними днями щорічної основної відпустки. І до війни, і після — так і буде. Проте під час війни свята скасували, і вони, припадаючи на період відпустки, раптом стали оплачуваними.

Втім, зрозуміло, що для більшої впевненості варто було б отримати роз’яснення від Мінекономіки.

Як вплинуло скасування свят на тривалість щорічної основної відпустки?

Напочатку нагадаємо про те, що в Законі № 2136-IX є спеціальна норма щодо тривалості щорічної відпустки (ч. 1 ст. 12): у період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні.

Одразу виникло питання: як бути з тими, кому закон встановлює більший розмір щорічної основної відпустки?

Мінекономіки, коментуючи цю норму, зазначило: з дати набрання чинності Законом і до закінчення дії воєнного стану максимальна тривалість щорічної основної відпустки становитиме 24 календарних дні. При цьому працівникові можуть бути надані щорічні додаткові відпустки, соціальні та інші відпустки відповідно до Закону «Про відпустки». Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, різниця днів відпустки не втрачається, а має бути надана після закінчення дії воєнного стану».

Йдемо далі. До війни в Законі про відпустки діяла норма (ст. 5): святкові та неробочі дні (ст. 73 КЗпП) при визначенні тривалості щорічних відпусток не враховуються. А що ж тепер?

А тепер (тобто під час війни) святкових і неробочих днів немає. Тому, хоча Мінекономіки про це і не зазначає, поки що у своїх опублікованих роз’ясненнях, на нашу думку, під час війни свята входять в тривалість щорічних відпусток, як звичайні дні.

Наприклад, якщо працівник хоче піти у щорічну основну відпустку з 11 квітня на 24 календарні дні, то період відпустки: 11.04–04.05. Так, і Пасха, і 1 травня будуть звичайними оплачуваними днями відпустки.

Аналогічне роз’яснення вже надало НАДС для держслужбовців.

Як порахувати відпускні під час війни?

Зазвичай ми застосовуємо правила, встановлені Порядком № 100. А саме: з розрахунку виключаються святкові та неробочі дні, встановлені законодавством (п. 7).

Оскільки під час війни свята скасували і вони стали оплачуваними днями щорічної відпустки, то виключати їх із розрахунку немає потреби.

Це, знову ж таки, позиція автора (адже до Порядку № 100 змін та уточнень на період війни не внесено), тому обережні роботодавці можуть почекати на роз’яснення від Мінекономіки.

Наприклад, базова формула розрахунку середньоденної зарплати для оплати щорічних відпусток виглядала приблизно так: (дохід за 12 місяців) / (кількість днів у цих 12 місяцях — свята).

Тож тепер ми виключаємо свята з цієї формули. І просто ділимо дохід працівника за певний розрахунковий період (12 місяців або менший) на кількість календарних днів такого періоду.

Рахуємо відпускні за новими правилами разом

Наприклад, якщо працівниця-переселенець була прийнята на роботу 27 лютого, а 7 квітня вона вирішила звільнитися за власним бажанням (через виїзд за кордон), то з оплатою щорічної відпустки в неї ось які справи.

Стаж роботи в неї з 27.02 по 07.04, тобто 40 календарних днів.

Заробленої, але не використаної відпустки в неї:
(24 х 40) / 365 = 3 календарні дні.

Розрахунковий період складатиметься лише з березня — єдиного місяця, який працівниця відпрацювала повністю. Тобто це 31 календарний день.

Умовно дохід працівниці у вигляді зарплати становить 8500 грн. Отже, середньоденна зарплата становитиме:
8500 / 31 = 274,19 грн.

А нарахована сума компенсації за невикористану відпустку:
3 х 274,19 = 822,57 грн.

І останнє запитання — коли ці зміни почали діяти?

Не дивуйтесь цьому запитанню. Закон № 2136-IX було прийнято вже під час війни і діяти він почав з дня, наступного після публікації, — 24 березня.

Проте у ньому весь час трапляється формулювання «у період дії воєнного стану». Воєнний стан у нас було проголошено ще 24 лютого. То що ж, перераховувати надані раніше відпускні наново? І як бути з 8 березня, було в цей день у 2022 році свято чи ні?

На нашу думку, оскільки закон зворотної дії не має, то діє він з дати набрання чинності. Про жодні зміни заднім числом у тексті закону не йдеться, жодні старі дати не згадуються. Тож, 8 березня 2022 року ще було святом, а надані до 24 березня під час війни оплачувані відпустки переоформляти або перераховувати не треба.

Не треба і перераховувати «перехідні» відпускні, які було пораховано і виплачено до 24 березня — принаймні наразі цього ніхто не вимагає. Тобто те, про що ми говорили вище, діє лише з 24 березня до кінця війни. Такою є наша позиція, а якщо з’являться роз’яснення від Мінекономіки щодо цього, ми про це обов’язково повідомимо!

Ганна Бикова