Кого можна притягнути до матеріальної відповідальності?

Матеріальна відповідальність — це інститут трудового права. Це означає, що до неї можна притягнути тільки людей, які працюють за трудовим договором з підприємством. Якщо касир в магазині не закрив касу і пішов на обід, а з каси пропали гроші — його можна притягнути до матеріальної відповідальності.

Працівник компенсує збитки роботодавцю, який він завдав, порушивши свої трудові обов’язки.

Якщо підприємство уклало цивільно-правовий договір з ФОП або іншою людиною, до матеріальної відповідальності за КЗпП його притягнути не можна, тому що між підприємством і ФОП немає трудових відносин. Людей, які працюють з підприємством за цивільно-правовими договорами, можна залучити до цивільно-правової відповідальності та стягнути збитки, але це не буде трудовим спором і не буде регламентуватися КЗпП. Якщо ваш бухгалтер — позаштатний співробітник, з яким ви уклали договір про бухгалтерське обслуговування, його не вийде притягнути до матеріальної відповідальності за КЗпП, якщо він раптом виплатить зайві премії співробітникам, але з нього можна стягнути збитки в цивільному спорі.

Хто може притягнути до матеріальної відповідальності?

До матеріальної відповідальності співробітника може притягнути тільки роботодавець: власник або директор підприємства або фізична особа, наприклад, ФОП, який наймає працівників.

Види матеріальної відповідальності працівника перед роботодавцем

• Обмежена матеріальна відповідальність

Кожен працівник, навіть неповнолітній, несе обмежену матеріальну відповідальність.

Матеріальна відповідальність працівника перед роботодавцем обмежується середньомісячним розміром заробітної плати співробітника. Це означає, що якщо співробітник зламав деталь за 20 000 гривень, але його зарплата — 10 000 гривень, він компенсує підприємству 10 000 гривень, а не повну вартість деталі.

Важливо: договір про матеріальну відповідальність не завжди захистить інтереси підприємства в суді. Далі розповідаю чому.

Хто несе обмежену матеріальну відповідальність:

• працівник, якщо він зламав або зіпсував майно підприємства;
• директор, його заступник, начальник відділу, якщо підприємству завдано збитків зайвими грошовими виплатами працівникам, неправильним веденням обліку або неприйняттям заходів для запобігання простою.
  
• Повна матеріальна відповідальність працівника

У КЗпП описані 9 випадків, коли працівники несуть повну матеріальну відповідальність:

1. Підприємство і працівник уклали договір про повну матеріальну відповідальність.
   Для того, щоб такий договір мав юридичну силу, посада працівника повинна бути в Переліку 1977 року, і він повинен виконувати відповідні обов’язки. Наприклад, в переліку немає посади торгового представника. Якщо підприємство укладе з торговим представником договір про повну матеріальну відповідальність, договір не матиме юридичної сили. Підприємство не зможе посилатися на цей договір для захисту своїх інтересів в суді.
   Перелік посад з повною матеріальною відповідальністю розробили майже півстоліття тому, і з тих пір він доповнювався тільки один раз в 1981 році. Багатьох сучасних професій там просто немає.
   
   
2. Працівник отримав майно або інші цінності під звіт за дорученням або за накладною, рахунком-фактурою або іншим разовим документом.
   Наприклад, на підприємстві працює водій, який розвозить товар зі складу в магазини. Якщо у водія вкрали машину з товаром, він зобов’язаний компенсувати повну вартість вкраденого товару. Але підприємство навряд чи стягне з водія повну вартість вкраденого автомобіля. За збереження автомобіля водій несе обмежену відповідальність — одну свою зарплату, і за умови, що він порушив свої трудові обов’язки.
   
   
3. У діях працівника є ознаки кримінального злочину.
   Якщо працівник не був притягнутий до кримінальної відповідальності, наприклад, через термін давності, але в його діях є склад кримінального правопорушення, він теж несе повну матеріальну відповідальність.
   
   
4. Працівник був п’яний, коли завдав шкоди.
   Для залучення до повної матеріальної відповідальності факт алкогольного сп’яніння працівника потрібно довести. Найкраще доводити медичним висновком, але, якщо його немає, підійдуть і показання свідків або складені акти.
   
   
5. Працівник зобов’язаний відшкодувати роботодавцю всі збитки, якщо він спеціально щось зламав, зіпсував або вкрав.
   
   
6. Якщо є закон, який розширює відповідальність працівника за заподіяну шкоду.
   Наприклад, є постанова Ради Міністрів СРСР, в якій зазначено, що за перевитрату палива понад затверджені норми з вини працівників з них утримується 100% вартості перевитрати палива.
   
   
7. Працівник завдав шкоди, коли не виконувалися трудові обов’язки.
   Якщо водій підприємства розбив службову машину не в робочий час, а коли їхав до друзів на дачу, він зобов’язаний компенсувати всі збитки, а не одну свою зарплату.
   
   
8. Директор незаконно звільнив працівника або незаконно перевів його на іншу роботу.
   Якщо директор незаконно звільнив працівника, а працівник звернувся в суд і стягнув гроші з підприємства — це збитки, нанесені підприємству його директором.
   
   
9. Якщо з вини керівника підприємства працівнику не виплатили заробітну плату і суд зобов’язав підприємство виплатити компенсацію.
   Якщо директор звільнив працівника, але не виплатив йому зарплату, працівник має право подати на компанію до суду і стягнути зарплату за весь період до повного розрахунку з ним. Такі збитки підприємство зможе стягнути зі свого директора, якщо доведе, що зі співробітником не розрахувалися з вини керівника.

Колективна матеріальна відповідальність працівника (види робіт обмежені)

Директор або власник підприємства може встановити колективну (бригадну) матеріальну відповідальність. Вона застосовується, коли не можна розмежувати відповідальність працівників окремо.

Договір можна укласти тільки з співробітниками, які виконують роботи з Переліку робіт, при виконанні яких може запроваджуватися колективна (бригадна) відповідальність.

Як встановити колективну відповідальність описано в ч. 2 ст. 135² КЗпП.

За що ще відповідає керівник підприємства?

Важливо: крім матеріальної відповідальності, визначеної КЗпП, керівник підприємства несе і інші визначені законом види відповідальності, при цьому межі відповідальності, встановлені КЗпП, не застосовуються.

Керівник несе:

• адміністративну відповідальність (наприклад, за допуск співробітника без укладення трудового договору);
• кримінальну відповідальність (наприклад стаття 212 ККУ);
• субсидіарну відповідальність у разі банкрутства підприємства;
• відповідальність за збитки, завдані підприємству з його вини (ст. 40 ЗУ «Про ТОВ»).

За що працівника можна притягнути до матеріальної відповідальності?

Є три умови, які повинні дотримуватися:

• прямі дійсні збитки;
• протиправна поведінка працівника і його вина;
• прямий причинно-наслідковий зв’язок між діями працівника і завданою шкодою.

Пряма дійсна шкода — це шкода, яку можна виміряти в грошах. Найчастіше до неї відносять втрату або псування товару, поломку майна компанії, зайві виплати, які підприємству довелося зробити.

Збитки в кожному випадку визначаються окремо. Ось найпоширеніші види збитків:

• недостача товару під час інвентаризації;
• зникнення товару або обладнання;
• знищення товару або обладнання, наприклад коли з вини співробітника на складі сталася пожежа і товар згорів;
• пошкодження обладнання, наприклад, якщо співробітник зламав верстат або установку;
• працівник прийняв від постачальника товари за накладною, але не перерахував їх, а потім виявилася нестача за умови, що вартість цього товару не можна стягнути з постачальника;
• продаж товару за заниженою ціною за умови, що різницю не можна стягнути з покупця;
• зайві виплати зарплат і премій співробітникам, якщо їх не можна повернути. Наприклад, якщо бухгалтер виплатила зайві премії всьому відділу і підприємство не зможе повернути ці гроші, бухгалтер несе матеріальну відповідальність;
• необгрунтовані виплати за цивільно-правовими договорами, якщо ці гроші не можна стягнути з контрагента (перевели більшу суму ніж домовлялися за контрактом, замовили товар дешевше ніж той, за який заплатили).

Протиправна поведінка працівника — коли працівник не виконав або погано виконав взяті на себе трудові обов’язки, які передбачені законом, трудовим договором або внутрішніми розпорядженнями підприємства. Форми протиправної поведінки — протиправна дія або бездіяльність.

Вина працівника є тоді, коли він заподіяв шкоду навмисно або з необережності.

Коли охоронець заводу спеціально пустив злодіїв, щоб вони вкрали верстат — це навмисна шкода. Якщо охоронець заснув, і злодії самі потрапили на завод — це необережність. Охоронець несе відповідальність в обох випадках, але, в залежності від характеру вини настає різна матеріальна відповідальність. Трудове право диференціює межі відповідальності: якщо продавець в магазині випадково розбив вітрину, він буде нести обмежену матеріальну відповідальність не більше його середньої зарплати. Якщо продавець розіб’є вітрину магазину навмисно — настане повна матеріальна відповідальність і він зобов’язаний компенсувати повну вартість вітрини (або ремонту).

Причинно-наслідковий зв’язок між діями працівника і збитками

Тут за аналогією з цивільно-правовою відповідальністю. Працівник несе відповідальність тільки тоді, коли між діями і шкодою є прямий причинно-наслідковий зв’язок. Наприклад, якщо продавець в магазині прийняв товар, але забув покласти його в холодильник і товар зіпсувався, продавець несе матеріальну відповідальність. Але якщо холодильник в магазині не працював, продавець не відповідає за те, що товар зіпсувався. Тут є виняток, якщо холодильник не працював з вини продавця — тоді продавець відповідає і за товар, і за холодильник.

Як залучити працівника до матеріальної відповідальності?

1. Якщо працівник згоден добровільно відшкодувати збитки.

Оформіть домовленість в письмовій формі: зафіксуйте розмір збитків і суму, яку працівник компенсує.

2. Утримувати частину з зарплати працівника.

Розмір збитку і його причини потрібно зафіксувати в акті або іншому внутрішньому документі підприємства. Після цього у підприємства є два тижні з моменту виявлення збитків, щоб видати розпорядження про утримання частини зарплати з співробітника.

За КЗпП розмір відрахувань з зарплати повинен бути не більше 20% в місяць. Це означає, що працівнику потрібно пропрацювати більше п’яти місяців, щоб підприємство компенсувало свої збитки в розмірі середньомісячної зарплати.

При цьому, якщо, наприклад, розпорядження підприємство видало 1 березня, почати утримувати гроші можна через 7 днів після того, як про це повідомили працівникові — тобто з 8 березня, таким чином, за перший календарний місяць підприємство утримає не 20%, а близько 15% від зарплати.

3. Звернутися до суду.

Якщо працівник не згоден з розміром збитків, звільнився або повністю відмовився виплачувати збитки, роботодавець має право подати до суду.

У підприємства є рік з моменту виявлення шкоди, щоб звернутися до суду з позовом про стягнення з працівника матеріальної шкоди (ст. 233 КЗпП).

Позови про стягнення збитків можна подати за місцем заподіяння шкоди або за місцем знаходження відповідача. Наприклад, якщо співробітник працював в київському офісі, але прописаний в Маріуполі, компанія сама може обрати, в який суд звернутися — в київський, за місцем заподіяння шкоди, або в маріупольський, за місцем знаходження відповідача.

Якщо компанія подасть позов до суду за місцем заподіяння шкоди, в позовній заяві обов’язково потрібно обґрунтувати вибір підсудності, інакше суд може не розібратися і передати позов до суду за місцем знаходження відповідача.

Для відшкодування збитків підприємству в Україні компанія повинна обґрунтувати в суді розмір цієї шкоди і довести зв’язок між шкодою і діями працівника.

Коли суд може відмовити?

Найчастіше суди відмовляють у таких випадках:

• підприємство не обгрунтувало розмір заявленої шкоди;
• підприємство не довело, що шкоди завдано з вини працівника;
• підприємство посилається на укладений договір матеріальної відповідальності з співробітником, який суд вважатиме недійсним в силу положень ст.135¹ КЗпП;
• якщо працівник доведе, що він заподіяв збиток через вимушену необхідність;
• доказів підприємства недостатньо. Важливо подавати в суд всі докази, на які посилається підприємство: договір з працівником про матеріальну відповідальність, докази отримання працівником товару під звіт, матеріали інвентаризації, акти ревізії, які підтверджують розмір збитку тощо.

Судова практика

Коли суд визначає розмір стягнення з працівника, він визначає ступінь його вини і причину, з якої працівник завдав шкоди. Якщо збитки завдано не тільки через дії працівника, а й тому, що компанія не створила умов, щоб запобігти збиткам, суд може зменшити розмір відшкодування шкоди підприємству або відмовити в позові.

Якщо компанія уклала зі співробітником договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, це ще не означає, що він працює автоматично. Суд може визнати його недійсним і не враховувати.

Суд може зменшити розмір відповідальності працівника, якщо вважатиме, що у працівника важке матеріальне становище, за винятком, якщо шкода заподіяна злочинними діями працівника.

Вас може зацікавити Газета «Кадри і зарплата» Придбати Книга обліку наказів з персоналу Придбати Журнал «Діловодство» Придбати

Анатолій Задніпряний