Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  Бібліотека статей
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Книжкова полиця
  Хто є хто
  Глосарій
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Нестандартні форми зайнятості в Україні: регулювати чи дерегулювати?
Новини
11.03.2021
Нестандартні форми зайнятості в Україні: регулювати чи дерегулювати?
 

25 лютого Уряд подав до парламенту проект закону № 5161 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання деяких нестандартних форм зайнятості».

Проект розроблений Міністерством економіки та має на меті врегулювати питання нестандартних форм зайнятості для осіб, які виконують роботу на непостійній основі, зокрема фрілансерів, забезпечити гнучкість у виборі організації трудових відносин, посилити мобільність працівників при реалізації права на працю.

Проектом пропонується запровадити новий особливий вид трудового договору, а саме трудовий договір з нефіксованим робочим часом. Оскільки чинний КЗпП таким поняттям не оперує, то робимо висновок, що йдеться саме про впровадження т. зв. «нульових договорів», про міжнародну практику введення яких йтиметься нижче.

Отже, трудовий договір з нефіксованим робочим часом — це особливий вид трудового договору, умовами якого заздалегідь не встановлено конкретний час виконання роботи, обов’язок працівника виконувати яку виникає виключно у разі надання роботодавцем передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно.

Кількість таких трудових договорів у одного роботодавця не може перевищувати 10 відсотків загальної кількості трудових договорів. Якщо ж роботодавець використовує найману працю менше ніж 10 працівників, то може укладатися лише 1 договір з нефіксованим робочим часом.

До новацій варто віднести ще й наступні:

  • Обов’язкова письмова форма трудового договору.

  • Типова форма договору затверджується Мінекономіки.

  • Роботодавець самостійно визначає необхідність та час залучення працівника до роботи, обсяг роботи та в передбачений трудовим договором строк погоджує з працівником режим роботи та тривалість робочого часу. При цьому повинні бути дотримані загальні вимоги законодавства щодо тривалості робочого часу та часу відпочинку.

  • Істотні умови договору: спосіб та мінімальний строк повідомлення працівника про початок виконання роботи; спосіб та максимальний строк повідомлення від працівника про готовність приступити до роботи або відмовитися від її виконання; інтервали, в які від працівника можуть вимагати працювати (базові години та дні).

  • Мінімальна тривалість робочого часу протягом календарного місяця становить 32 години. Якщо працівник протягом календарного місяця виконував роботу менше 32 годин, йому повинна бути виплачена заробітна плата не менше ніж за 32 години робочого часу відповідно до умов оплати праці, визначених трудовим договором.

  • Кількість базових годин, у які від працівника можуть вимагати працювати, не може перевищувати 40 годин на тиждень, а кількість базових днів не може перевищувати 6 днів на тиждень.

  • Працівник має право відмовитися від виконання роботи, якщо роботодавець вимагає виконання роботи поза межами базових днів та годин або якщо йому було повідомлено про наявність роботи із порушенням мінімальних строків, визначених трудовим договором з нефіксованим робочим часом.

  • Відмова працівника від виконання роботи у базові дні та години є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, крім випадків відмови у зв’язку з хворобою та деякими іншими обставинами.

  • Заробітна плата виплачується за фактично відпрацьований час.

  • У трудовому договорі з нефіксованим робочим часом можуть встановлюватися додаткові підстави для його припинення.

  • Роботодавець не може забороняти або перешкоджати працівникові виконувати роботу за іншими трудовими договорами.

  • Виконання роботи на умовах нефіксованого робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

  • Працівник, який працює за таким договором відповідно сплачує ПДФО та військовий збір. ЄСВ, який сплачує роботодавець, становить 22%. При цьому 22% нараховується від фактичного розміру заробітної плати (а не з «мінімалки» як при неповному робочому часі).

  • Перевищення допустимої кількості трудових договорів з нефіксованим робочим часом або ведення недостовірного обліку робочого часу працівника, який працює за таким договором, відносно фактично виконуваної ним роботи передбачає накладення штрафу у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.

Власне, за допомогою таких договорів уряд планує стимулювати офіційне працевлаштування. Такі зміни в законодавство можуть бути корисними для тієї частини населення, яка має непостійну зайнятість або ж надає послуги/виконує роботу за цивільно-правовими договорами (ремонтні послуги, перекладацькі, домашні працівники тощо).

У разі переходу на трудові договори з нефіксованим робочим часом працівник зможе отримати більше захисту та соціальних гарантій, порівняно із тим же цивільно-правовим договором (розмір податків та зборів при цьому буде однаковий). Проте задля уникнення зловживань, на нашу думку, варто визначити конкретні сфери, де такі договори з нефіксованим робочим часом можуть застосуватися (до прикладу, фотографи, дизайнери, клінінгові послуги тощо).

Потенційну небезпеку становить можливість зловживань та проекції «нульових договорів» на традиційні сфери зайнятості, а також перевищення дозволених 10% від кількості співробітників, з якими може бути укладено подібний договір, адже якщо уявити підприємство, на якому працює 10 тисяч осіб, то в разі інспекції потрібно буде перевірити 10 тисяч трудових договорів, аби визначити чи справді роботодавець не перевищив граничний поріг «нульових договорів».

Проте, якщо на працівників з нефіксованим робочим часом поширюються всі гарантії законодавства про працю, то залишаються невизначеними ряд питань, як-от встановлення випробування, процедура скорочення, виплата вихідної допомоги та лікарняних тощо.

До того ж, наразі для тих працівників, яких роботодавець не може забезпечити роботою постійно або ж за бажанням працівника законодавством України вже передбачається можливість забезпечення роботою неповний робочий день/тиждень (ст. 56 КЗпП).

Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників та може розглядатися як вже існуюча альтернатива «нульовим договорам».

Сучасна європейська практика зосереджується на використанні саме part-time договорів із чітко визначеними робочими годинами, оскільки договори з нефіксованим робочим часом створюють високий ризик вразливості та соціальної незахищеності працівників, а також ілюзії зайнятості та офіційного працевлаштування.

Міжнародна практика

Договори з нефіксованим робочим часом не нове явище в світовій практиці. Найбільше вони розповсюджені у Великобританії і відомі під назвою «zero-hour contract» або «on-call work». За останніми підрахунками, у Великобританії майже 3% економічно активного населення працюють саме за zero-hour контрактами. Жодного фіксованого робочого часу, жодної впевненості у завтрашньому дні. І проблема в тому, що вони вважаються за законодавством працевлаштованими і відповідно офіційний рівень безробіття у Великобританії залишається низьким — близько 4%.

У Новій Зеландії в 2016 році прийняли спеціальний закон, який забороняє використання zero-hour contract.

У Нідерландах zero-hour договори передбачені законодавством проте, стають не дуже привабливими в застосуванні через прийняття в 2019 році закону Balanced Labour Market Act, який набув чинності 1 січня 2020 року.

Згідно з новими правилами працівники повинні бути попереджені за 4 дні до дня виконання роботи (раніше такої вимоги не було в голландському законодавстві). Цей 4-денний період може бути зменшений до 1 дня, якщо це передбачено в колективному договорі. Якщо роботодавець скасовує завдання протягом цього періоду, то працівнику виплачується компенсація. Якщо робота за zero-hour договором триває більше року, то роботодавець зобов’язаний протягом 1 місяця запропонувати працівнику працювати середню кількість робочих годин за останні 12 місяців.

В 2019 році в Ірландії набули чинності зміни до законодавства (The Employment (Miscellaneous Provisions) Act 2018), які забороняють використання zero-hour контракти, за виключенням надзвичайної ситуації та тимчасовості роботи.

Вас може зацікавити

Книга обліку
наказів з персоналу
 

Придбати

Журнал
«КАДРОВИК.UA»
 

Придбати

Книга обліку
руху трудових книжок
і вкладишів до них

Придбати

 

Інна Кудінська та Георгій Сандул

Трудові ініціативи

Переглядів: 1533 Версія для друку
 
Дивіться також:
Законодавство про військовий облік: останні зміни та нововведення
Переведення працівника з п’ятиденки на змінний графік роботи
Чи можна ознайомлювати працівників з наказами онлайн?
Яким чином може бути припинено суміщення?
Чи зобов’язані роботодавці інформувати центр зайнятості про вакансії?
Розбронювання працівників: що варто знати роботодавцям?
Дистанційні працівники: відрядження й інші трудові новації
Оформлення відпустки за свій рахунок
Сумісництво: особливості оформлення та обмеження
Порядок зменшення посадового окладу працівнику
Виклик новоприйнятого працівника до ТЦК та СП: як оплатити день увільнення?
Чи можна надати щорічну відпустку без урахування вихідних днів?
Надання щорічної відпустки особам з інвалідністю: що слід урахувати роботодавцям?
Яку відповідальність несе роботодавець за порушення права на відпустку?
Обов’язки роботодавця з охорони праці при дистанційній роботі
Останні зміни щодо військового обліку та проведення призову
Зразок наказу про надання безоплатної відпустки як пенсіонеру за віком
Порядок звільнення з військової служби та повернення на роботу
Подання звітності: Держстат відповідає на запитання
За яких умов роботодавець може звільнити працівника за прогул?
Трудовий договір на паузі: правові ризики для роботодавця
Чи потрібно подавати Повідомлення про прийняття на роботу при переході з сумісництва на основне місце?
Оплата відрядження: як урахувати роботу у вихідний день?
Чи можуть обидва батьки бути у «дитячій» відпустці одночасно?
Чи потрібна нумерація у справах з військового обліку?
Контроль за виконанням колективного договору
Work-life balance vs Трудова дисципліна: як не перетнути законну межу?
Чи є порушенням звільнили працівника по месенджеру?
Умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах
Правила військового обліку: що змінилося з 31 липня 2025 року?
Чи потрібно продовжувати відпустку на час навчання?
Переведення працівника: як рахувати відпустку?
Чи можлива відпустка без збереження зарплати за двома підставами?
Як оформити скорочення тривалості робочого дня в спеку?
Як змінити дані в реєстрі застрахованих осіб на вебпорталі ПФУ?
Чи можливо звільнення під час випробування без пояснення причин?
Внесено зміни до правил військового обліку
Дві посади за сумісництвом у одного роботодавця: як надається допомога за «лікарняним»?
Відрядження при дистанційній роботі: Мінфін оновив інструкцію
Комунікація у воєнний час: хто і як має бути на зв’язку?
Як зараховується до страхового стажу період догляду за дитиною до 3-х років?
Про порядок вивільнення працівників
Скільки днів відпустки надати працівнику з двома дітьми, одна з яких знаходиться під опікою?
Чи може щорічна відпустка розпочинатись із вихідного дня працівника?
Повідомлення про зміну істотних умов праці
Компенсація роботодавцям за «чорнобильську» відпустку працівникам
Чи може працівник вимагати від роботодавця вести паперову трудову книжку?
Огляд останніх змін у трудових відносинах під час війни
Чи ділиться «дитяча» відпустка на частини?
Страховий та трудовий стаж, подання відомостей про трудові відносини
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2025 © МЕДІА ГРУПП
2025 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2025 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: pr_oppb@mediapro.ua. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: admin@hrliga.com