У Національній асоціації адвокатів України з ініціативи Комітету з трудового права відбувся круглий стіл «Держпраці як «арбітр» у трудовому спорі за скаргами працівників». Було відзначено, що під час карантину почастішали випадки, коли або звільняють працівників, або з’ясовується, що працівники не були оформлені правильно, тому вони для захисту своїх прав звертаються до органів Держпраці.

Якщо говорити про звернення працівників та неоформлених осіб як про підставу перевірки Держпраці, то згідно з законодавством підставою для відвідування інспекторів є звернення працівника (або його уповноваженого представника), а також звернення фізичної особи, щодо якої порушено правила оформлення трудових відносин.

Можлива усна форма звернення від громадян до Держпраці — зі слів громадянина посадова особа записує його суть під час особистого прийому. Письмові звернення оформлюються відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян» та повинні включати такі відомості, як ПІБ працівника, його місце проживання, прохання чи вимоги, підпис особи із зазначенням дати звернення. Не підлягають розгляду анонімні звернення. Так, згідно з постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2019 р. у справі № 857/1955/19 анонімне повідомлення не є підставою для перевірки.

До числа найбільш поширених факторів, що можуть стати підставою для проведення перевірки Держпрацею, належать наступні:

• ненадання щорічної відпустки протягом робочого року працівникам віком до 18 років або зайнятим на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, з особливим характером роботи;
• ненадання працівникам щорічної відпустки повної тривалості протягом двох років поспіль;
• відкликання працівника зі щорічної відпустки без законодавчих підстав або без його згоди.

Також слід звернути увагу на поняття «безпечні умови праці». Воно охоплює низку умов, які мають бути дотримані роботодавцем. Відповідно до ст. 88 КЗпП такі умови передбачають додержання правил і норм з техніки безпеки, необхідне освітлення, опалення, вентиляцію, усунення шкідливих наслідків шуму, випромінювань, вібрації та інших факторів, які негативно впливають на здоров’я робітників, тощо.

Слід пам’ятати про обов’язки власника у питаннях гарантування безпечних умов праці. Окрім обов’язку впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що закріплено у ст. 153 КЗпП, минулого року було запроваджено ще один обов’язок. Так, роботодавець зобов’язаний створювати умови праці, які дозволяли б жінкам і чоловікам провадити трудову діяльність на рівній основі. При цьому можна орієнтуватися на ст. 17 Методичних рекомендацій № 33.

Також слід зважати, що витрати на охорону праці мають становити не менш як 0,5% від фонду оплати праці за попередній рік. За відсутність відповідних витрат передбачена відповідальність: штраф становить 25% від різниці між розрахунковою мінімальною сумою витрат на охорону праці у звітному періоді та фактичною сумою цих витрат. А несплата (неповна сплата) роботодавцем штрафу тягне за собою нарахування пені на несплачену суму штрафу (його частини) з розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ, що діяла в період такої несплати. Але особливістю у цьому контексті є те, що фактично механізм стягнення з роботодавця відсутній (лист Держгірпромгляду від 17.11.2011 р. № 1/02-9.1-9/8.2/8761). Однак для застосування штрафів за порушення охорони праці строків давності не існує (лист Держпраці від 29.12.2017 р. № 12291/4/4.1-ДП17).

Якщо ж порушення законодавства про охорону праці призвело до негативних наслідків для здоров’я або життя працівників, то посадових осіб або фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю, можуть притягнути до кримінальної відповідальності відповідно до ст. 271 ККУ.

Додатково варто сфокусувати увагу на питаннях погодження перевірки й акту інспекційного відвідування. Бо Порядок від 21.08.2019 р. № 823 не відповідає ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», оскільки:

• або в інспектора відсутній обов’язок надавати копію звернення, яке стало підставою для інспекційного відвідування,
• або нормативно не врегульованою є ситуація, коли особа, указана як заявник, після отримання погодження та на більш пізніх етапах спростовує чи заперечує факт звернення зі скаргою на роботодавця,
• або на інспекційному порталі відсутні скановані погодження міністерства,
• або у відкритому доступі немає порядку отримання погоджень на інспекційне відвідування Держпраці,
• або у відкритому доступі відсутня форма погодження.

Також у ході круглого столу йшлося про переваги, недоліки й ризики, що можуть виникнути в роботодавця при укладенні цивільно-правового договору. Адже ключова різниця між трудовим та цивільно-правовим договором полягає в тому, що виконавець за ЦПД самостійно та на власний розсуд організовує свою роботу, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, на нього не розповсюджуються гарантії на відпустку, лікарняні тощо.

Вас може зацікавити
	Журнал реєстрації перевірок Журнал реєстрації перевірок розроблений із урахуванням затвердженої форми (наказ Державного комітету України з питань розвитку підприємництва від 10 серпня 1998 року № 18). Хоч ведення Журналу реєстрації перевірок є добровільним, його наявність на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи — підприємця спростить початок проведення перевірки чи інспекційного відвідування та полегшить знайомство з представниками контролюючих органів. Придбати видання