Викладач зобов’язаний дотримуватись встановленого йому графіка робочого часу.
Щодо сумісництва в організації, яка є для працівника одночасно основним місцем роботи, такий сумісник є внутрішнім сумісником.
Визначення понять, що є роботою за сумісництвом, суміщенням, збільшенням обсягів виконуваної роботи, виконанням обов’язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи та роботою, яка не вважається сумісництвом, наведено в Положенні про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженому наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року № 43, в постанові Ради Міністрів СРСР «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» від 4 грудня 1981 року № 1145 (далі — Постанова № 1145), Інструкції Держкомпраці, Мінфіну СРСР і ВЦРПС щодо застосування Постанови № 1145 «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» від 14 травня 1982 року № 53-ВЛ.
Положення нормативних документів колишнього СРСР нині діють на підставі постанови Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України деяких актів законодавства Союзу РСР» від 12 вересня 1991 року № 1545-XII. Цією постановою встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на її території застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, не врегульованих законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.
Тож сумісництвом є виконання працівником, крім основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації.
Прийняття на роботу здійснюється на загальних підставах. Працівник подає заяву про прийняття на роботу. У ній він вказує посаду (професію), на яку працевлаштовується і умови роботи (робота за сумісництвом, графік роботи). Тож факт укладення трудового договору на умовах сумісництва має бути відображений і у заяві працівника та в наказі (розпорядженні) роботодавця, в якому зазначається обов’язковий графік роботи: з якого часу і до якого часу працюватиме (такий графік роботи може бути встановлений як перед початком роботи за основним місцем, так і після).
Працівника ознайомлюють з наказом під підпис. При цьому він працює як основний працівник, і як сумісник, але роботу за сумісництвом здійснює у вільний від основної роботи час. Головне, щоб цей час роботи за сумісництвом був відпрацьований поза межами основного робочого часу. Слід звернути увагу на те, що працівник не може одночасно (наприклад, з 9-ї до 18-ї год.) виконувати роботу за основним місцем роботи і за сумісництвом, оскільки це буде вважатися суміщенням професій.
Робота за сумісництвом відображається в табелі обліку робочого часу та оплачується пропорційно відпрацьованому часу.
Незалежно від виду трудового договору на всіх працівників заповнюється особова картка (типова форма № П-2, затверджена наказом Держкомстату і Міноборони України від 25 грудня 2009 року № 495/656).
Головний кадровий журнал України, який визначає стратегію професійного розвитку працівників кадрової служби. Видається щомісяця за підтримки Міністерства соціальної політики України. На сторінках журналу подано достовірні матеріали та професійна інформація для кадровиків з нормативно-правовою базою та безліччю практичних порад.
Ласкаво просимо
Реклама
Реклама