Працівник повідомив адміністрацію телефоном, що пішов на самоізоляцію, оскільки перебував у контакті з родичем, який захворів на коронавірус. Як оформити відсутність працівника? Як оплачувати цей час? Що ставити в табелі?
Варіантів може бути кілька: дистанційна робота, відпустка за власний рахунок, щорічна відпустка, лікарняний. Залежно від обраного варіанта заповнюємо табель та визначаємося з оплатою.
Листок непрацездатності. На сьогодні існує можливість оформити листок непрацездатності на час самоізоляції особи, яка контактувала з хворим на COVID-19, навіть якщо контактна людина не захворіла (п. 51 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105-XIV № 1105; далі — Закон № 1105).
Враховуйте, що такий лікарняний всім, окрім медиків, оплачують у розмірі 50% від середнього заробітку незалежно від стажу (ч. 2 ст. 24 Закону № 1105)! Тривалість самоізоляції під меднаглядом — 14 днів. Перші 5 днів оплачує працедавець, а з 6-го — витрати лягають на Фонд соцстрахування. Якщо хвороба омине колегу, за два тижні він візьметься до праці й надасть вам лікарняний. А поки його немає, є резон табелювати працівника як відсутнього з нез’ясованих причин («НЗ» або «28»), бо трапляється, що лікарняний так і не доходить до роботодавця. У такому разі після надання лікарняного табель потрібно відкоригувати.
Зверніть увагу, що ФССУ листом від 21.05.2020 р. № 316-03-1 повідомляв про необхідність формування окремих заяв-розрахунків для отримання фінансування за лікарняними з причиною непрацездатності «ізоляція від COVID-19 — 11».
Дистанційна робота. Якщо в колеги немає бажання звертатися до лікаря і він добре почувається, тоді лікарняний не оформлюють. У такому разі, якщо умови дозволяють, він може перейти на дистанційну роботу, себто продовжувати працювати, залишаючись вдома.
Перевести працівника на дистанційну роботу можна на підставі його заяви або, якщо немає змоги передати до офісу заяву, — без неї. Рішення керівника цілком може бути обґрунтовано поточною ситуацією з пандемією коронавірусу. Тимчасовий перехід на віддалену роботу у зв’язку з пандемією не є зміною режиму праці, тож не потребує попередження працівника за 2 місяці.
Про письмову форму трудового договору теж не хвилюйтеся — ч. 2 нової редакції ст. 60 КЗпП надає можливість переходити на віддаленку на час загрози поширення епідемії або пандемії за рішенням керівника без укладання письмового трудового договору.
У наказі можна встановити період, протягом якого працівник працюватиме вдома. Зміст такого наказу слід терміново довести до відома працівника — засобами телефонного зв’язку, за допомогою Skype тощо. Оригінал наказу можна надіслати працівнику поштою з адресною доставкою або почекати його повернення до офісу та вже тоді отримати «живий» підпис про ознайомлення.
Відпустка. На бажання працівника і за згоди роботодавця колезі можна надати відпустку на час, який потрібно провести вдома. Утім, майте на увазі: якщо щорічна відпустка надається поза графіком, тоді для її оформлення потрібний оригінал заяви від працівника. За умови, що він перебуває на самоізоляції, він може передати заяву кур’єром або кимось із родичів. Але якщо такої можливості немає, надавати відпустку на підставі копії заяви не можна. Так само оригінал заяви потрібний для надання відпустки без збереження зарплати.
У разі надання відпустки питання із заповненням табеля відпадають.
Відсутність не оформлена. Так, таке теж може бути. Працівник може повідомити телефоном про необхідність самоізоляції та більш не виходити на зв’язок. Проте таку відсутність не можна розцінювати як прогул. У табелі час відсутності відмічаємо як неявки з нез’ясованих причин («НЗ» або «28»). Коли працівник повернеться до офісу, слід отримати від нього пояснення про причини відсутності в офісі. Якщо керівник причини відсутності визнав поважними, підстав для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності немає. Час такої відсутності працівника на роботі не оплачують (по аналогії з прогулом).
Вас може зацікавити
Обов’язок роботодавця вести Журнал реєстрації листків непрацездатності передбачений статтею 739 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5.
Ласкаво просимо
Реклама
Реклама