На обговорення до СПО профспілок вже надійшов доопрацьований проект Закону «Про працю».

У пояснювальній записці зазначено, що реалізація проекту матиме позитивний вплив на ринок праці, а суб’єкти господарювання — роботодавці отримають змогу більш ефективно здійснювати кадрову політику та мінімізувати бюрократичні перешкоди пов’язані з організацією трудових відносин.

Так, проектом передбачена заборона будь-якої дискримінації у сфері трудових та пов’язаних з ними відносин, заборона примусової праці.

Облік трудової діяльності працівників здійснюватиметься в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб, але за домовленістю між працівником та роботодавцем інформація про трудову діяльність працівника може дублюватися в трудовій книжці, яка зберігається у працівника.

Профспілки, їх організації та об’єднання будуть представниками працівників, а у разі відсутності первинної профспілкової організації — вільно обрані працівниками представники, які обираються загальними зборами (конференцією) трудового колективу.

Підставою для виникнення трудових відносин є трудовий договір. До відносин, за якими робота виконувалась (послуги надавались) без укладення трудового договору, та які у встановленому порядку визнано трудовими, застосовуватимуться норми трудового законодавства. Трудовий договір можна буде укладати в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису.

Працівники зможуть укладати трудові договори з одним або одночасно з декількома роботодавцями, якщо інше не передбачене законодавством або трудовим договором. Проект передбачає 7 видів трудового договору: безстроковий, строковий, короткостроковий (до двох місяців), сезонний, з нефіксованим робочим часом, учнівський та договір з домашнім працівником.

Трудовий договір з нефіксованим робочим часом — це особлива форма трудового договору, відповідно до якого обов’язок працівника виконувати роботу виникає виключно за умови надання роботодавцем доступної роботи, без гарантій того, що така робота буде надаватися постійно. Кількість таких трудових договорів у одного роботодавця не може перевищувати 10%.

Запроваджується призупинення дії трудового договору. Тобто тимчасове звільнення роботодавця від обов’язку забезпечувати працівника роботою і тимчасове звільнення працівника від обов’язку виконувати роботу. Заробітна плата повністю або частково зберігається на період призупинення дії трудового договору, якщо це передбачено цим Законом, іншими законами, колективним чи трудовим договором. Договір можуть призупинити у разі відсутності працівника без причини, призову на строкову військову службу, законного страйку тощо.

Роботодавець має право з власної ініціативи розірвати трудовий договір з працівником у випадку його відмови від зміни істотних умов трудового договору, а також з причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру. Про таке рішення роботодавець повинен письмово повідомити працівника у строк:

• не менше ніж 15 днів — якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить не більше 6 місяців.
• не менше ніж 30 днів — якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить понад 6 місяців;
• не менше ніж за 60 днів — якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить понад 5 років;
• не менше ніж за 90 днів — якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить понад 10 років.

За домовленістю сторін строки попередження можуть бути замінені грошовою компенсацією у розмірі, визначеному трудовим договором, але не менше подвійного середньоденного заробітку працівника за кожен робочий день зменшення строку такого повідомлення.

Роботодавець має право без згоди працівника замінити строки попередження, передбачені частиною першою цієї статті, грошовою компенсацією у розмірі, визначеному трудовим договором, але не менше потрійного середньоденного заробітку за кожен робочий день зменшення строку такого попередження.

Нормальна тривалість робочого часу складає 40 годин протягом кожного семиденного періоду. Надурочними вважаються роботи понад встановлені у трудовому договорі тривалість роботи протягом дня (зміни). Середня тривалість робочого часу працівників не повинна перевищувати 48 годин протягом кожного семиденного періоду з урахуванням надурочних годин.

Сторони трудового договору можуть домовитися про виконання роботи дистанційно. Умови такої роботи встановлюються у трудовому договорі. Якщо домовленість про дистанційну (надомну) роботу досягнута під час дії трудового договору, укладеного у письмовій формі, така робота оформляється шляхом внесення до нього змін.

Щорічна основна оплачувана відпустка надаватиметься працівникам тривалістю не менш як 28 календарних днів за кожен відпрацьований робочий рік. Якщо інше не визначено трудовим договором та/або колективним договором, одна з частин щорічної оплачуваної відпустки, яка повинна бути надана протягом робочого року, має складатись щонайменше з 14 безперервних календарних днів.

За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та роботодавцем, але не більше 30 календарних днів на рік.

Розмір заробітної плати залежатиме від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці і максимальним розміром, крім випадків визначених законом, не обмежується. Роботодавці будуть зобов’язані сплатити працівникові пеню в розмірі 0,05 відсотка суми боргу за кожен день затримки заробітної плати.