В кінці грудня в Раді був зареєстрований законопроект «Про працю» № 2708, який викликав резонанс як серед трудящих, так і серед роботодавців. Міжнародними організаціями було заявлено, що документ суттєво обмежує права працівників, але не дивлячись на це, проект все одно було включено до порядку денного Парламенту, хоч і з застереженнями про перевірки на відповідність директивам ЄС.
У зв’язку з цим було скликано Комітет Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, який надав висновок щодо законопроекту № 2708. Згідно з висновком, документ порушує як мінімум 13 директив і конвенцій і значно послаблює рівень охорони праці. У чому саме виявляються невідповідності міжнародним правовстановлюючим документам?
«Зрівняння прав» не зрівнює права
В проекті законотворці не зазначили про рівність прав працівників публічного та приватного сектору, а також порушили принцип рівноправності, оскільки документом охоплюються лише громадяни України, а іноземні працівники, що мають законне право працювати на території держави, просто не згадуються.
Зменшено кількість способів захиститись від дискримінації
Також проектом суттєво обмежується право захисту працівника від дискримінації, не дивлячись на те, що законотворці нібито «розширили» поняття дискримінації та навіть додали нове — «мобінг». В нормах зазначена можливість звернутись тільки до суду, натомість за чинним законодавством працівник має право звернутись зі скаргою до державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та/або до суду. Окрім того, за нормами проекту, працівник втрачає право залучення до участі у справі про дискримінацію представника, який би діяв від його імені або в його інтересах.
Відсутні гарантії для інвалідів
Законопроект не забезпечує конкретних гарантій розумного пристосування для осіб з інвалідністю, а також містить лише загальні положення щодо гарантій захисту життя і здоров’я в процесі трудової діяльності та прав на безпечні та нешкідливі для здоров’я умови праці, а спеціальні — ні.
Збільшено період роботу у нічний час
Відповідно до Директиви ЄС, працівником, який працює у нічний час, є будь-який працівник, який під час нічного часу при звичайному режимі виконує щонайменше три години свого щоденного робочого часу. Натомість, проектом пропонується змінити цю норму та збільшити час з 3 годин до 4, а також зазначити, що працівник має працювати в такому режимі не менше ніж чверть річної норми робочого часу.
Проектом дозволено роботу у нічний час жінкам, що мають дітей до 3 років, але не зазначено право на переведення таких жінок на роботу у денний час.
Законопроект передбачає меншу відпустку, ніж вона має бути
Відповідно до Директиви 2000/88/ЄС, тривалість щорічної оплачуваної відпустки має бути не менше ніж 28 календарних днів, але проект передбачає тільки 24 дні, як і чинне законодавство. Крім того, частина 2 статті 56 законопроекту не відповідає вимогам статей 4 і 5 Конвенції МОП № 132 про оплачувані відпустки.
Зменшено тривалість відпустки по догляду за дитиною
Статті законопроекту не містять виключень щодо прав працівників залежно від виду трудового договору, але і не передбачають прямо, що положення про відпустки для догляду за дитиною чи відпустки працівникам, які усиновили дитину, поширюються на працівників, які працюють на умовах неповного робочого дня та за строковими договорами. Також законопроект не визначає конкретного строку відпустки для догляду за дитиною, що не відповідає принципу правової визначеності.
Окрім цього, у статті 61 законопроекту передбачено надання одноразової оплачуваної відпустки у зв’язку з усиновленням дитини тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів — при усиновленні двох і більше дітей), що набагато менше, ніж чотири місяці, визначені Директивою Ради 2010/18/ЄС.
Крім того, законопроект не містить положень щодо: оцінки необхідності в додаткових заходах для задоволення особливих потреб батьків, які усиновили дитину; гарантій права повернення на ту саму роботу або, якщо це не є можливим, на рівнозначну або аналогічну роботу, яка відповідає трудовому договору або трудовим відносинам, та не визначає інших умов стосовно цього аспекту; можливості працівників після повернення з відпустки для догляду за дитиною чи відпустки працівників, які усиновили дитину, звертатися з проханням про зміну годин та/або режиму роботи на певний період часу.
Зменшено гарантії для вагітних жінок та жінок, що народили дитину
Законопроект не передбачає схеми виплат стосовно відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами або будь-якої іншої схеми на випадок хвороби чи лікування в умовах госпіталізації, як це зазначено у чинному законодавстві та статті 6 Конвенції МОП № 183, хоча й передбачає право на оплачувану відпустку у зв’язку із пологами.
Заборона на виконання робіт із важкими, шкідливими і небезпечними умовами праці, умовами підвищеного ризику для життя і здоров’я поширюється лише на неповнолітніх та не поширюється на вагітних жінок, а також жінок, які годують груддю.
Проект дозволяє безпідставне звільнення працівника та нівелює колективні договори
Частина 1 статті 35 законопроекту фактично дозволяє безпідставне звільнення працівника роботодавцем та не містить положень щодо обґрунтованості припинення трудових відносин.
Законопроект не міститься статей, які б визначали порядок та умови звільнення працівників з ініціативи роботодавця під час колективного звільнення, в тому числі при банкрутстві. Положення проекту Закону хоч і містять посилання на колективні договори та зазначають окремі повноваження представників працівників, але відсутня будь-яка бланкетна норма щодо джерел правового регулювання соціального діалогу та колективних трудових відносин.
Невизначені терміни та інші невідповідності
Також законопроект не містить визначення терміну «інформування» та «консультація», не зазначає, що роботодавець є сторону трудових правовідносин, не визначає особливостей поводження з конфіденційною інформацією або передачі конфіденційної інформації в трудових відносинах та інше.
У висновку Комітету зазначено, що законопроект № 2708 послаблює рівень охорони праці, звужує обсяг трудових прав та соціальних гарантій працівників у порівнянні з чинним національним законодавством, що суперечить зобов’язанням України відповідно до Угоди про асоціацію, та не відповідає праву ЄС.
Тим не менше, під час проведення Української Ради бізнесу Голова комітету Верховної Ради з питань соціальної політики Галина Третьякова зазначила, що цей законопроект, хоча й буде доопрацьовано, буде прийнято за основу для подальшого трудового законодавства.
Вікторія Губарева