Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  HR-бібліотека
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Календар подій
  Книжкова полиця
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Пенсійний вік хочуть підвищити: коли і на скільки років
Новини
18.02.2020
Пенсійний вік хочуть підвищити: коли і на скільки років
 

Влада України все частіше говорять про необхідність підвищення пенсійного віку. Головні причини — зменшення кількості працездатного населення і збільшення тривалості життя пенсіонерів. Поки це нібито плани нешвидкого майбутнього — через 5 років не раніше, дуже поступово і то не факт. Але експерти впевнені: все може статися набагато стрімкіше. Як може розвиватися ситуація вже в найближчі пару років?

Що вже підвищили

Нагадаємо, з 1 квітня 2020 року пенсійний вік українок буде підвищено з 59 років до 59 років і 6 місяців, а через 13,5 місяців — з 1 квітня 2021 року — пенсійний вік жінок і чоловіків в країні зрівняється — 60 років.

У 2020 році пенсію за віком призначать, якщо у працівника є не менше 27 років стажу. Цю норму збільшили на 10 років з 2018 року (тоді було 15 років) і щороку додають по одному року, поки в 2028 році не буде 35 стажу, що дає право виходу на пенсію за віком.

Що кажуть про нове підвищення пенсійного віку

Вперше про можливість підвищення пенсійного віку для чоловіків, який залишається незмінним з часів СРСР — 60 років, офіційно заявила глава комітету Верховної Ради з питань соціальної політики Галина Третьякова (раніше гендиректор Української федерації страхування та член правління Пенсійного фонду України).

Головна причина, за її словами, це неможливість вже через 10 років забезпечити за рахунок нинішньої солідарної системи (по-простому — «загальний котел») всіх пенсіонерів. У «загальному котлі» для цього виявиться замало грошей і доведеться знову перераховувати формулу призначення пенсії, в результаті у відсотках від заробітку працівника вона зменшиться.

На сьогодні середня трудова пенсія (3064 грн) становить 28% від середнього заробітку, з якого вона розраховується. До «осучаснення» пенсій у жовтні 2017 року було 36%. Мінімальна пенсія дорівнює 1638 грн, це 53% від середньої пенсії, або 15% від середнього заробітку. За рекомендаціями Міжнародної організації праці (МОП), для нормального життя пенсіонера його пенсія не повинна бути меншою за 40% його заробітку.

В Європі рекомендація МОП виконується: в країнах Балтії цей показник 46%, в Швейцарії найвищий — 80% заробітку. Але не за рахунок солідарної системи, а за рахунок того, що працівники все життя самі збирають собі на старість.

«Є дослідження Світового банку, за якими в 2030 році при параметрах нинішньої солідарної системи у нас пенсію за формулою отримуватимуть 40% пенсіонерів. Решта 60% отримають мінімальну пенсію. Підвищення пенсійного віку — неминучий процес», — сказала Галина Третьякова.

Зараз мінімальну пенсію отримують близько 5% українців.

Третьякова зазначила, що підвищення пенсійного віку має бути дуже плавним, наприклад, на один місяць на рік починаючи з 2023 або 2025 року. При цьому Третьякова додала, що поки йдуть дискусії, і якщо навіть подібний закон буде прийнятий, то президент Володимир Зеленський його може ветувати.

Раніше глава держави заявляв, що підтримує не підвищення пенсійного віку, а введення обов’язкових особистих накопичувальних пенсій за рахунок спільних відрахувань роботодавця і працівника. Але для цього не прийняті всі закони, хоча вони подані до Верховної Ради.

Чому говорять про нове підвищення

Здавалося б, питання підвищення пенсійного віку в Україні для чоловіків владі вдалося закрити в ході так званої «пенсійної реформи» 2017 року. Тоді, за словами незалежного пенсійного експерта Віктора Колбуна (екс-заступник голови Пенсфонду), частково вирішили проблеми нинішніх пенсіонерів, осучаснивши (підвищивши) їм пенсії, і додали проблем пенсіонерам майбутнім, збільшивши їм на 10 років мінімальний пенсійний стаж.

«Це було приховане підвищення пенсійного віку, адже багато хто з нинішніх 45–50 літніх до 2028 року не матимуть необхідних 35 років стажу і їм доведеться працювати до 63–65 років», — каже Віктор Колбун. — Але два роки по тому стало ясно: пенсії зростають набагато швидше, ніж зменшується кількість пенсіонерів. Тому знову заговорили про підвищення пенсійного віку».

Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин також упевнений, що українців поступово готують до підвищення пенсійного віку.

«Це вкрай непопулярний захід, згадайте протести у Франції, в РФ, — аналізує Пендзин. — Хоча об’єктивно, скоро не вистачить грошей на пенсії ні в Пенсійному фонді, ні в держбюджеті. Влада вкидає в соціум інформацію про можливе підвищення пенсійного віку і чекає реакції. Поки вона негативна, але ймовірність 100%, що цю тему будуть продовжувати».

У Мінсоцполітики вже порахували, що до 2028 року в Україні половина майбутніх 60-річних, яким зараз за 50 років (близько 2 млн осіб) не зможуть оформити пенсії, оскільки їм не вистачить страхового стажу.

Чого очікувати далі

Думки експертів розділилися. Олег Пендзин вважає, що заява Галини Третьякової про необхідність підвищення пенсійного віку була погоджена з президентською командою, Віктор Колбун — що не була. На його думку, Третьякова — досить самостійна політична фігура і фахівець високого рівня, щоб піднімати такі питання.

Сама Галина Третьякова впевнена, що замовчувати прийдешні проблеми з виплатою пенсій вже неможливо, треба вирішувати питання на найвищому рівні і швидше.

Віктор Колбун сподівається, що до 2023–2025 року пенсійний вік в Україні влада не підвищить, хоча говорити про це стануть все наполегливіше.

«Ефект від підвищення пенсійного віку можливий лише тоді, коли економіка України буде стійко розвиватися, з’являться нові робочі місця для молодого покоління, — аналізує Віктор Колбун. — Інакше ми отримаємо зростання безробіття або серед «передпенсіонерів», яких масово стануть звільняти достроково, або серед молодих, які, до речі, не зможуть в результаті заробити необхідного страхового стажу. Для вирішення цієї проблеми є ще років п’ять, але займатися як поліпшенням інвестиційного клімату, так і пенсійним реформуванням, перш за все введенням особистих накопичувальних пенсій, треба сьогодні».

Олег Пендзин більш песимістичний, за його прогнозами, за пенсіонерів влада візьметься, як тільки вирішить два більш важливі питання — прийме закон про продаж сільгоспземель і новий Трудовий кодекс (або його демоваріант — Закон «Про працю»). Експерт стверджує, що ці два закони будуть прийняті не пізніше першої половини 2020 року.

«Далі в пріоритеті влади — зміна системи оподаткування зарплат, що може спричинити за собою і одночасну зміну пенсійного законодавства, зокрема, підвищення пенсійного віку та введення особистих накопичувальних пенсій, — прогнозує Олег Пендзин. — Це вже буде справжня пенсійна реформа. Найімовірніше, підвищення пенсійного віку зроблять поступовим, причому не на місяць щороку, це мало, а на півроку. І підвищать з 60 до 62–63 років, а не до 65. Не виключено, що пенсійний вік підвищать не тільки для чоловіків, але й для жінок, оскільки з 2021 року він стане для всіх однаковим».

Олег Пендзин пояснив, що систему оподаткування зарплат в Україні можуть привести до західних стандартів, коли роботодавець виплачує «брутто»-зарплату, а вже сам працівник відраховує з неї податки в бюджет. У «брутто»-зарплату увійдуть єдиний соцвнесок (22% від зарплати), податок на доходи фізосіб (поки 18%, але при високих зарплатах його хочуть зробити вдвічі більшим), військовий податок (1,5%), всього 41,5%. До цього можуть додати внесок на особисті накопичувальні пенсійні рахунки (2–5% з роботодавця і не менше 1–2% з працівника). Але в перехідний період податковим агентом все ж залишать роботодавця, а на руки працівнику видадуть «нетто»-зарплату.

Втім, Олег Пендзин вважає, що такі радикальні зміни наберуть чинності не раніше 2022 року. Тобто у 58–59-річних чоловіків є дворічний запас часу, щоб оформити пенсію в 60 років. Якщо, звичайно, вони її встигнуть заробити.

Олександр Панченко

Сегодня

Переглядів: 2397 Версія для друку
 
Дивіться також:
Середньооблікова кількість працівників: порядок розрахунку для нормативу осіб з інвалідністю
Коли можна не оцифровувати трудову книжку працівника?
Особливості укладення строкового трудового договору
Які норми законодавства щодо робочого часу не діють під час війни?
Уряд оновив Порядок бронювання військовозобов’язаних
Бронювання працівників у разі збільшення кількості військовозобов’язаних: чи є обмеження?
Звітування про працевлаштування осіб з інвалідністю повертається
Порядок видачі листків непрацездатності зазнав змін
Пропонується повернути вихідні дні на свята
Затверджено показник середньої зарплати за грудень 2025 і за рік в  цілому
Соціальна відпустка на дітей: як компенсувати після «декретної» відпустки?
Новий Трудовий кодекс: аналіз проєкту
Вихідний день: запровадження, залучення до роботи, компенсація
Прийняття на роботу на визначений строк: зразки документів
В яких випадках працівнику виплачується вихідна допомога?
Норматив осіб з інвалідністю: як урахувати зовнішніх сумісників і мобілізованих працівників?
Перенесення посади до іншого підрозділу: як правильно внести зміни до штатного розпису?
Пільгові зміни для донорів крові з 26.01.2026
Чи можна у графіку відпусток не зазначати конкретну дату?
Як оцифрувати трудову книжку, перебуваючи за кордоном?
Позапланові перевірки Держпраці: кого і як перевіряють під час війни?
Діє Закон про зарахування страхового стажу під час вимушеного прогулу
Студентський трудовий договір: чи повідомляти ДПС?
Чи «згорить» стаж, якщо трудова книжка не оцифрована?
Спільні перевірки Держпраці й ТЦК та СП: які питання під контролем?
Ідеальний штатний розпис у 2026 році: на що звернути увагу?
Статзвітність-2026: затверджено табель (перелік) форм
Облаштування робочих місць для осіб з інвалідністю: нові правила з 01.01.2026
Чи може роботодавець зберігати паспорт працівника?
Пільги для працівників-донорів: що зміниться після 25 січня 2026 року
Зразок повідомлення до ТЦК про зміну облікових даних
Доплата до мінімальної зарплати: які виплати враховуються, а які ні?
Документи для призначення пенсії за віком
Як оформлювати працівників, які були залучені до суспільно корисних робіт?
Чи можна переслати трудову книжку поштою?
Військовий облік жінок та умови призову на службу
Чекліст для швидкої перевірки кадрових документів
Чи припиняються трудові відносини при передачі суб’єкта господарювання?
Як новий розмір мінімальної зарплати вплинув на лікарняні та декретні?
Мобілізація та трудові відносини
Новий Трудовий кодекс вже у Парламенті
Статзвітність-2026: затверджено календар подання форм
Майбутнє трудових даних в Україні
Компенсація за відпустку в разі погодинної оплати праці: як розрахувати середню зарплату?
Правопис і оформлення титулів, звань та посад у документах
Які відпустки надаються працівникам із сімейними обов’язками?
Чи можна працювати за сумісництвом, перебуваючи у «декретній» відпустці?
Хто може працювати на умовах неповної зайнятості?
Середня зарплата для бронювання працівників у січні 2026 року: як розрахувати?
Чи втратять донори право на день відпочинку після 26 січня?
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2026 © МЕДІА ГРУПП
2026 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2026 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: pr_oppb@mediapro.ua. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: admin@hrliga.com