Напередодні від’їзду працівників у відрядження підприємство оплачує їм проїзд і проживання в готелі, але не видає добові. Добові виплачуються працівникам уже після отримання бухгалтерією авансового звіту. Чи обов’язково видавати добові перед відрядженням і чи можуть підприємство оштрафувати, якщо добові виплачуються працівникам після повернення з відрядження?

Згідно зі ст. 121 КЗпП роботодавець зобов’язаний видати працівникові аванс на відрядження. Слово «аванс» говорить само за себе: ці гроші працівник повинен отримати до від’їзду у відрядження.

Зокрема, працівникам, які прямують у відрядження, виплачуються:

• добові за час перебування у відрядженні;
• вартість проїзду до місця призначення і назад;
• витрати на наймання житла.

Як бачите, до суми авансу на відрядження входять у т. ч. і добові. Тобто, згідно зі ст. 121 КЗпП, роботодавець повинен до початку відрядження не тільки оплатити працівникові проїзд туди-назад і проживання там, але й виплатити добові.

Отже, якщо підприємство не виплачує добові вчасно, це є порушенням.

На замітку! Аванс видається до початку відрядження, але не раніше дати видання наказу про направлення у відрядження (лист Мінсоцполітики від 07.11.2013 р. № 998/13/155-13, далі — Лист № 998).

А якщо підприємство не виплачує добові заздалегідь, тому що відшкодовує працівникові фактичні витрати, підтверджені документально?

Це безглузде пояснення. По-перше, як ми вже сказали, добові входять до складу авансу на відрядження. А по-друге, добові витрати не потрібно підтверджувати документально.

Нагадаємо, що добові видаються у фіксованій сумі, їх конкретний розмір визначається на кожному підприємстві і закріплюється у внутрішніх документах (у наказі, положенні про службові відрядження, колективному договорі). Для різних відряджень (наприклад, у різні регіони) підприємство може встановлювати різні розміри добових.

У пп. 170.9.1 Податкового кодексу (далі — ПК) передбачено тільки максимальний розмір добових для комерційних підприємств, що не обкладаються ПДФО. Тобто підприємство може виплатити добові і в більшому розмірі, якщо так передбачено у внутрішньому документі, але тоді суму перевищення доведеться обкласти податком.

Після повернення з відрядження працівник зобов’язаний відзвітувати за суми, видані йому авансом. Для цього він подає до бухгалтерії авансовий звіт за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 28.09.2015 р. № 841, і документи, що підтверджують здійснені витрати (крім добових).

Не забудьте! За відрядженими працівниками зберігається місце роботи (посада) і середній заробіток протягом усього часу відрядження (ч. 3, 4 ст. 121 КЗпП).

А якщо роботодавець виплатив добові після відрядження на підставі заяви співробітника, чи буде це порушенням?

Так, це в будь-якому випадку порушення. Згідно зі ст. 9 КЗпП умови трудових договорів, що погіршують становище працівників порівняно із законодавством про працю, є недійсними. Тому заява від співробітника з проханням виплатити йому добові після відрядження не врятує роботодавця від штрафних санкцій.

Фінансові санкції

За невиплату добових на підприємство можуть накласти штраф на підставі абзацу четвертого ч. 2 ст. 265 КЗпП — за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці. Розмір штрафу — 10 мінімальних зарплат (далі — МЗП) виходячи з розміру МЗП, установленого на момент виявлення порушення. Зараз 10 МЗП — це 41 730 грн. Причому штраф у такому розмірі потрібно заплатити за кожного співробітника, якому перед відрядженням не були виплачені добові!

Як ідуть справи на практиці?

Мінсоцполітики у своєму листі від 21.12.2016 р. № 1732/0/101-16/28 зазначає: згідно зі ст. 12 Закону від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР гарантії та компенсації працівникам у разі службових відряджень є мінімальними державними гарантіями в оплаті праці. І як показує судова практика, суди теж дотримуються думки, що невиплата добових кваліфікується як недотримання мінімальних держгарантій в оплаті праці, а значить, органи Держпраці правомірно накладають штраф у розмірі 10 МЗП згідно з абзацом четвертим ч. 2 ст. 265 КЗпП (див., наприклад, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.07.2018 р., ЄДРСР, реєстр. № 78072743).

Не все так погано! Припустимо, факт недотримання мінімальних держгарантій в оплаті праці буде виявлений органом Держпраці в ході інспекційних відвідувань. У цьому випадку штраф у розмірі 10 МЗП застосовується, тільки якщо роботодавець не усуне порушення у строк, установлений розпорядженням (п. 28 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 21.08.2019 р. № 823, далі — Порядок № 823). Виняток: фінансові санкції накладаються одночасно з винесенням розпорядження тільки за використання праці неоформлених співробітників (п. 29 Порядку № 823).

Чи можуть оштрафувати підприємство на 10 МЗП, якщо добові були виплачені співробітникові після відрядження?

Ні, штраф у розмірі 10 МЗП накладається на підприємство у випадку, якщо добові взагалі не були виплачені на момент перевірки.

Якщо ж добові були виплачені із запізненням, то роботодавця можуть оштрафувати на підставі абзацу восьмого ч. 2 ст. 265 КЗпП (порушення інших вимог трудового законодавства). Штраф у такому разі становитиме 1 МЗП (зараз це 4173 грн) за всі випадки несвоєчасної невиплати добових.

Важливий нюанс! Штраф у розмірі 1 МЗП накладається не за кожного працівника, стосовно якого допущено порушення, а за сам факт порушення.

Адміністративна відповідальність

Як роз’яснює Мінсоцполітики у своєму Листі № 998, у разі невиплати добових до початку відрядження до посадових осіб підприємства (директора, головного бухгалтера) може бути застосований адміністративний штраф на підставі ч. 1 ст. 41 КУпАП у розмірі від 30 до 100 НМДГ (від 510 до 1700 грн).

На замітку! Держпраці не може оштрафувати за зазначене порушення, оскільки це прерогатива суду. Проте орган Держпраці має право скласти протокол про адміністративне порушення (ст. 255 КУпАП).

Для застосування адмінштрафів ст. 38 КУпАП установлено строк давності: за разовими порушеннями — 3 місяці з моменту їх скоєння, за тими, що тривають, — 3 місяці з моменту їх виявлення.

Завважимо, що в законодавстві немає чіткого визначення поняття «триваюче правопорушення». Але в листі Мін’юсту від 01.12.2003 р. № 22-34-1465 можна знайти пояснення.

Ми вважаємо, що невиплата добових належить до правопорушень, що тривають. Це порушення припиняє бути таким, що триває, тільки після того як роботодавець виплатить співробітникові добові в повному обсязі. Тоді це буде несвоєчасною виплатою добових (разове порушення).

Висновки

Роботодавець зобов’язаний видати працівникові аванс на відрядження (у т. ч. і добові) до початку відрядження. Якщо цього не зробити, то на підприємство можуть накласти фінансові санкції:

• за невиплату добових — у розмірі 10 МЗП за кожного працівника, чиї добові підприємство не виплатило, згідно з абзацом четвертим ч. 2 ст. 265 КЗпП (недотримання мінімальних держгарантій в оплаті праці);
  
  
• за виплату добових із запізненням — у розмірі 1 МЗП за всі випадки такого запізнення, згідно з абзацом восьмим ч. 2 ст. 265 КЗпП (порушення інших вимог трудового законодавства).

Посадових осіб підприємства або роботодавця-підприємця можуть притягти до адміністративної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 41 КУпАП.

Вас може зацікавити
	Посібник «Оформлення та облік відряджень» У посібнику описано, які бувають відрядження, чим вони відрізняються від тимчасового переведення на іншу роботу. Подається порядок оформлення службового відрядження в межах України та за кордон. Порушуються питання оплати праці працівника, направленого у відрядження. Придбати видання

Маргарита Майоренко