Мінсоцполітики у листі від 09.10.2019 р. № 1463/0/206-19 пояснило процедуру за якої звільняють працівника, якого визнано непрацездатним.

Роботодавець може розірвати трудовий договір за власною ініціативою, якщо виявив невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи (п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП). У такому випадку працівника можна звільнити в разі його відмови від переведення на іншу роботу.

У той же час, роботодавець за власною ініціативою не може звільняти працівника в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП) чи у період відпустки.

Отже, останнім днем роботи, в такому разі, буде не останній день періоду тимчасової непрацездатності, а день розірвання трудового договору.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 44 КЗпП звільненому з вищезгаданих підстав працівнику необхідно виплатити вихідну допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Нагадаємо: укладати трудовий договір з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров’я роботодавцю забороняється (ст. 24 КЗпП).

Вас може зацікавити
	Посібник «Прийняття та звільнення: законодавство та практика» Цей практичний посібник стане у пригоді не лише кадровикам, а й роботодавцям. У виданні детально розглянуто, на що потрібно звернути увагу при прийнятті на роботу, розписано порядок звільнення працівників. Наведено низку порад і застережень, як уникнути судових спорів із працівниками щодо порушень норм законодавства при звільненні. Головне — дотримуватися всіх етапів прийняття та звільненні, грамотно оформлювати документи, і проблем не буде. Усі відповіді про прийняття та звільнення — у посібнику! Придбати видання