У деяких випадках, роботодавці бажають перевірити чи підходить особа на посаду, так би мовити «придивитись» до майбутнього працівника. Зазначаємо, прийняття працівника на стажування до оформлення з ним трудового договору — не є законним.

Законодавством передбачено стажування лише для певних категорій осіб — студентів вищих навчальних закладів та учнів професійно-технічних навчальних закладів, а також у випадках професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних.

В інших випадках, роботодавець не може прийняти особу саме на стажування, та допустити до роботи без укладання трудового договору.

Так, відповідно до статті 24 Кодексу законів про працю України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.

У разі якщо працівник приступить до роботи без оформлення трудового договору, на роботодавця (підприємство, установу, організацію, ФОП) може бути накладено штраф передбачений ст. 265 Кодексу законів про працю України, а на посадову особу роботодавця може бути накладено штраф згідно зі ст. 41 Кодекс України про адміністративні правопорушення.

Проте, роботодавець може прийняти працівника на роботу із випробувальним терміном (не більше 3 місяців, а для робітників — 1 місяць, щодо керівних посад — 6 місяців), про що обов’язково зазначається в наказі або розпорядженні про прийняття на роботу.

Статтею 28 Кодексу законів про працю України передбачено, що у разі встановлення власником або уповноваженим ним органом невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі він має право протягом строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за три дні.

У випадку випробувального терміну ви можете вимагати укладення трудового договору, де мають бути зафіксовані відповідні умови праці.

При цьому є й ті, для яких випробувальний термін встановлювати не мають права. Це:

• особи, яким немає 18-ти;
• молодь, що закінчила професійні навчально-виховні заклади;
• молоді спеціалісти після закінчення ВНЗ;
• звільнені у запас з військової служби;
• особи з інвалідністю;
• вагітні жінки.

Варто запам’ятати, якщо роботодавець годує обіцянками — спочатку менша зарплата за випробувальний термін, а потім більша — такі дії незаконні.

В такому разі слід домовитись про все відразу. А також назбирати доказів (наприклад, оголошення про вакансії, де вказаний розмір заробітної плати).

Роботодавець має право звільнити особу, коли порахує за потрібне. Проте про своє рішення повинен попередити — письмово та не пізніше, ніж за 3 дні до закінчення випробування. До того ж, має вказати причину звільнення.

При цьому, вихідну допомогу працівникові не виплачують.

При складнощах не слід боятись писати службові. Поряд з тим, вони можуть стати в нагоді, наприклад, якщо справа дійде до суду.