Аби працівники нарешті вийшли з «тіні», потрібно небагато: змінити їх правосвідомість і правосвідомість роботодавців. У цьому може допомогти Трудовий кодекс і… інспектор праці.

На світлі краще?

Є кілька головних причин хиткості ринку праці: бізнес не довіряє державі та працівникам із низькою соціальною відповідальністю. Ще більш тривіальний привід не оформлювати робочу силу — дорого. Саме тому після анонсування появи проекту Трудового кодексу комітет Асоціації правників з трудового права зібрався для обговорення його потенційного змісту та впливу на теперішню ситуацію на ринку праці.

Адже ринок, по суті, простоює: працівники IT-компаній такими не вважаються, усі стають фізичними особами — підприємцями. Та що там цифрова сфера, цю схему використовують навіть офіціанти, які беруть в оренду столики в ресторанах.

Тіньові роботодавці серед свого арсеналу хитрощів часто обирають аутсорсинг або цивільно-правові договори. Адже знають: якщо раптом нагряне інспектор праці, йому паперів показувати не потрібно, бо це не його відання. Словом, усі обходять Кодекс законів про працю десятою дорогою, а чи стануть водночас довіряти демократичному ТК, яким його змальовують, не публікуючи, — невідомо.

Хоча КЗпП радянської давності й називають таким, що стає на бік працівників, нові ідеї підкидають у вогнище ще більше дров. Так, люди мають шанс отримати оплачувані вихідні, а молоді й зелені працевлаштовані не сплачуватимуть податку на доходи фізичних осіб, доки їм не виповниться 26 років.

Разом з тим працедавці, які скаржаться на тяганину з оформленням та звільненням, можливо, отримають від законодавця спрощений механізм таких процедур. Юристи нововведення схвалюють. Голова комітету Сергій Сільченко закликав авторів проекту зменшити паперовий обсяг при оформленні на роботу. А офіційне працевлаштування проводити через кілька днів після того, як прийнятий на роботу почне виконувати покладені на нього обов’язки.

Крім цього, роботодавці, котрі добросовісно виконують усі вимоги закону, мають отримувати від держави якусь відзнаку. Є багато речей, які дійсно здатні їх мотивувати. С. Сільченко жартома припустив, що такою відзнакою може бути страхування на 5 років від візиту інспекції.

На практиці без такої моделі страждають передусім роботодавці, точніше, та їх частина, що додержується букви закону. Працівника оформлюють і чекають його в понеділок о 9:00, а його немає. Таке підставляння коштує грошей і нервів, а також частково відповідає на запитання, чому людина працює без запису в трудовій книжці.

Ще одним ворогом представники малого та середнього бізнесу вважають непроханих гостей — інспекторів праці. Останні поводять себе так, неначе їм усе дозволено. Проте їхня роль, за новим кодексом, не зменшиться, а навпаки, збільшиться.

Контролери, яких люблять

Представників держави, які перевіряють дотримання КЗпП, бізнесмени недолюблюють передусім тому, що не довіряють їй. Утім, директор департаменту з питань праці Держпраці Ігор Дегнера вважає, що інспекція має розцінюватись як безкоштовний аудит і насправді бути такою. І хоч оновлене трудове законодавство буде рушати під ліберальним прапором, повноваження інспекції мають бути посилені.

Відомі випадки, які підтверджують повну відсутність авторитету таких ревізорів. Траплялося навіть, що до них застосовували фізичне насилля.

У комфортному та дієвому правовому полі і роботодавці, і працівники мають розуміти, що порушувати трудове законодавство їм невигідно. Для цього повинна існувати реальна санкція, навіть сама наявність якої матиме превентивний характер.

Утім, найголовнішим мусить стати те, що інспектор, приходячи на підприємство, оцінюватиме наявність трудових відносин. Хоч вони й розкидані по кодексу, як відмітив І. Дегнера, їх консолідацію юристи не схвалюють.

У сукупності трудові новели, які можуть втілитись у законі, наразі не мають однозначної підтримки. Проте правники з обережним оптимізмом покладають надії на докторів наук із трудового права, які потрапили в парламент і працюватимуть над новим зведенням правил у трудових відносинах.

Анна Линдіна