МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 31 грудня 2015 р. № 618/014/91-15

Щодо чисельності працівників територіальних центрів соціального обслуговування, кошторису бюджетної установи, відрахувань із заробітної плати у разі звільнення працівника до закінчення робочого року та посадових окладів фахівців із соціальної роботи

Управлінням у справах людей похилого віку та надання соціальних послуг спільно з Департаментом заробітної плати та умов праці розглянуто лист <…> щодо низки питань і повідомляється.

До питання 1.

Чисельність працівників територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг) визначено наказом Мінсоцполітики від 30.03.2015 р. № 342 «Про затвердження Типових штатних нормативів чисельності працівників територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг)».

Водночас в примітці вищевказаного наказу вказано, що інші назви посад (професій) та їх кількість вводяться залежно від конкретних умов обслуговування за рішенням органу, що утворив територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (далі — територіальний центр).

Варто зазначити, що Урядом прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 23.12.2015 р. № 1093 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2009 р. № 1417», зокрема в частині діяльності структурних підрозділів територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг). Наразі готується нова редакція штатних нормативів чисельності працівників територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг).

Зважаючи на викладене, пропозиції <…> буде опрацьовано при внесенні змін до наказу Мінсоцполітики від 30.03.2015 р. № 342 «Про затвердження Типових штатних нормативів чисельності працівників територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг)».

До питання 2.

Кошторис бюджетної установи має дві складові:

загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією на виконання бюджетною установою чи організацією основних функцій;

спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією видатків на здійснення видатків спеціального призначення, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов’язаних з виконанням установою основних функцій.

Згідно з нормами Бюджетного кодексу України надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх функціональними повноваженнями, використовуються на покриття витрат, пов’язаних з організацією та наданням цих послуг. Такими витратами перш за все є забезпечення необхідними матеріалами, обладнанням, технікою, інвентарем, виготовленням бланків тощо.

Що стосується видатків на заробітну плату, то вони обчислюються та плануються у складі спеціального фонду залежно від обсягу діяльності, що провадиться за рахунок цих коштів, із застосуванням встановлених законодавством норм.

У разі коли роботи виконуються госпрозрахунковими структурними підрозділами бюджетної установи або працівниками, зайнятими наданням цих послуг понад норми їх робочого часу, і відповідно підлягають оплаті за відпрацьований час, то за штатним розписом мають бути затверджені відповідні посади, які утримуються за рахунок спеціального фонду.

При виконанні таких робіт у межах норм робочого часу штатними працівниками, які утримуються за рахунок загального фонду, у спеціальному фонді можуть плануватися лише кошти на встановлення надбавок за складність та напруженість і на преміювання цих працівників відповідно до спільного наказу Мінпраці та МОЗ від 05.10.2005 р. № 308/519 «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення».

При плануванні видатків на преміювання вищезазначених працівників мають бути враховані положення пункту 23 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 228), відповідно до яких видатки спеціального фонду плануються у такій послідовності:

за встановленими напрямами використання;

погашення заборгованості установи з бюджетних зобов’язань за спеціальним та загальним фондом кошторису;

проведення заходів, пов’язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду.

При цьому розпорядник бюджетних коштів здійснює коригування обсягів узятих бюджетних зобов’язань за загальним фондом кошторису для проведення видатків з цих зобов’язань із спеціального фонду кошторису відповідно до бюджетного законодавства.

Також варто врахувати, що тарифи на платні соціальні послуги встановлюються територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2005 р. № 268 «Про затвердження Порядку регулювання тарифів на платні соціальні послуги».

Відповідно до пункту 3 вищевказаної постанови тариф на платну соціальну послугу обчислюється з урахуванням собівартості послуги, адміністративних витрат і податку на додану вартість.

До собівартості платної соціальної послуги включаються:

прямі матеріальні витрати;

загальновиробничі витрати;

прямі витрати на оплату праці;

інші прямі витрати.

Адміністративні витрати включаються до тарифу на платну соціальну послугу в розмірі не більш як 15 відсотків витрат на оплату праці, визначених за нормами обслуговування для надання цієї послуги працівником (працівниками).

Наказом Мінсоцполітики від 07.12.2015 р. № 1186 затверджено Методичні рекомендації розрахунку вартості соціальних послуг, де вказано, що до прямих витрат рекомендується включати заробітну плату працівників, які безпосередньо залучені до процесу надання соціальних послуг.

До питання 3.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про відпустки» та статті 127 Кодексу законів про працю України у разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості власник або уповноважений ним орган провадить відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року.

Оплата часу щорічних відпусток здійснюється у розмірі середньої заробітної плати, яка обчислюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

Законодавством не передбачено відрахування суми допомоги на оздоровлення разом із заробітною платою за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року, у випадку звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості.

До питання 4.

Пунктом 4 наказу Мінсоцполітики від 18.05.2015 р. № 526 «Про умови оплати праці працівників закладів соціального захисту дітей і закладів соціального обслуговування» (зі змінами) передбачено, що посадові оклади (ставки заробітної плати, тарифні ставки) та умови оплати праці керівникам, фахівцям, службовцям, робітникам структурних підрозділів й окремим працівникам закладів соціального захисту дітей і закладів соціального обслуговування, посади (професії) яких не передбачені цим наказом, установлюються у розмірах, установлених для аналогічних категорій працівників бюджетних установ, закладів та організацій відповідних галузей.

Зокрема, посадові оклади фахівців із соціальної роботи визначаються згідно з пунктом 2.2.12 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, затверджених наказом Мінпраці і МОЗ від 05.10.2005 р. № 308/519, за 9–12 тарифними розрядами Єдиної тарифної сітки.