Якщо на підприємстві для окремих працівників графіком передбачена робота у вечірній і нічний час, то в якому розмірі та як їх оплачувати?
Вечірній час — це час із 18:00 до 22:00, нічний — з 22:00 до 06:00 (ст. 54 КЗпП).
Якщо графіком виходу на роботу (графіком змінності) працівників передбачена робота в нічний час, то її тривалість включається до тривалості роботи (зміни) працівника. Компенсацією роботи в таких умовах є доплата за роботу в нічний час. При цьому така доплата здійснюється за фактично відпрацьовані години у нічний час.
Відповідно до ст. 108 КЗпП робота в нічний час оплачується в підвищеному розмірі, який установлюється генеральною, галузевими (регіональними) угодами та колективними договорами, але не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час.
Це мінімум, який установлений законодавством. Здійснювати оплату за роботу в нічний час нижче цієї межі або взагалі не оплачувати роботу в нічний час не можна. За порушення мінімальних трудових гарантій, до яких належить оплата за роботу в нічний час, ч. 4 ст. 265 КЗпП передбачений штраф у розмірі 10 мінзарплат за кожного працівника, щодо якого здійснено порушення.
Якщо на підприємство поширюється Генеральна угода, тоді розмір доплати за роботу в нічний час — 35% годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в цей час.
Також інші розміри доплати за роботу в нічний час встановлені й для деяких працівників бюджетної сфери. А саме: доплата за роботу в нічний час (за кожну годину роботи) складає:
працівникам з оплатою за ЄТС — до 40% (якщо законодавством не встановлений більший розмір) посадового окладу (ставки зарплати) (п.п. «б» п.п. 3 п. 3 постанови від 30.08.2002 № 1298);
працівникам закладів освіти — 40% посадового окладу (ставки зарплати) (п.п. «б» п.п. 3 п. 4 наказу від 26.09.2005 № 557);
працівникам закладів охорони (у тому числі водіям санітарних автомобілів, які є в штаті автотранспортних підприємств та інших організацій) здоров’я, які залучаються до роботи в нічний час, — 35% годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в нічний час. А працівникам, зайнятим наданням екстреної, швидкої та невідкладної меддопомоги (у тому числі водіям санітарних автомобілів швидкої, невідкладної медичної допомоги, у штаті автотранспортних підприємств та інших організацій), а також тим, хто працює у відділеннях (палатах) анестезіології та інтенсивної терапії для новонароджених дітей, у пологових (акушерських) відділеннях, — 50% годинної тарифної ставки (посадового окладу) (п.п. 3.2.1 та 3.2.2. Умов від 05.10.2005 № 308/519).
Доплату за нічний час проводимо за підсумками кожного місяця, незалежно від облікового періоду.
Слід зазначити, що на законодавчому рівні регулюється тільки робота в нічний час. Якихось норм щодо вечірнього часу КЗпП не містить. Але договірні норми щодо встановлення, зокрема, доплати за роботу у вечірній час визначені Генеральною і галузевими (регіональними) угодами. Так, наприклад, Генеральною угодою передбачена доплата за роботу у вечірній час при багатозмінному режимі у розмірі 20% годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в такий час.
Згідно зі ст. 58 КЗпП при змінних роботах працівники чергуються у змінах рівномірно в порядку, встановленому правилами внутрішнього трудового розпорядку. Перехід з однієї зміни в іншу, як правило, повинен відбуватися через кожен тиждень відповідно до графіка змінності. Крім того, ст. 59 КЗпП визначено, що має бути встановлена перерва між змінами тривалістю не менш подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (включаючи і час перерви на обід).
Наприклад, якщо на підприємстві використовується п’ятиденний 4-бригадний графік змінності, після 5 днів роботи в одній зміні бригада (працівник) отримує безперервний відпочинок і переходить в іншу зміну.
З урахуванням вищезаначеного робимо висновок: доплата за роботу у вечірні час, передбачену Генеральною угодою, не проводять, якщо режим роботи працівників:
не відноситься до багатозмінного режиму (наприклад, робота сторожей за відповідним графіком виходу на роботу);
є багатозмінною, але на підприємство не поширюється положення Генеральної угоди, і проведення такої доплати не передбачено колективним договором (іншими внутрішніми документами підприємства).
При погодинній оплаті праці зі встановленою годинною тарифною ставкою проблем з розрахунком доплати за роботу у вечірній/нічний час не буде — годинна ставка відома. Якщо працівникові встановлений оклад (місячна тарифна ставка) у цьому випадку розраховуємо годинну ставку. Для цього: оклад (місячну тарифну ставку) працівника ділимо на норму тривалості робочого часу, встановлену для нього графіком змінності (графіком виходу на роботу).
Вас може зацікавити
Газета «Кадри і зарплата» — надійний помічник у роботі кадровика та бухгалтера. Наші передплатники двічі на місяць отримують оперативну інформацію про всі зміни в законодавстві, свіжі листи Міністерства соціальної політики України та Державної фіскальної служби України, з питань праці. Наше видання нагадає про строки звітності та сплату податків, надасть консультації з проблемних ситуацій, фахові відповіді досвідчених експертів на актуальні запитання з практичними прикладами та посиланнями на законодавчі акти.
Ласкаво просимо
Реклама
Реклама