Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  Бібліотека статей
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Книжкова полиця
  Хто є хто
  Глосарій
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Як оплачувати роботу у вечірній та нічний час?
Новини
28.08.2019
Як оплачувати роботу у вечірній та нічний час?
 

Якщо на підприємстві для окремих працівників графіком передбачена робота у вечірній і нічний час, то в якому розмірі та як їх оплачувати?

Вечірній час — це час із 18:00 до 22:00, нічний — з 22:00 до 06:00 (ст. 54 КЗпП).

Якщо графіком виходу на роботу (графіком змінності) працівників передбачена робота в нічний час, то її тривалість включається до тривалості роботи (зміни) працівника. Компенсацією роботи в таких умовах є доплата за роботу в нічний час. При цьому така доплата здійснюється за фактично відпрацьовані години у нічний час.

Відповідно до ст. 108 КЗпП робота в нічний час оплачується в підвищеному розмірі, який установлюється генеральною, галузевими (регіональними) угодами та колективними договорами, але не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час.

Це мінімум, який установлений законодавством. Здійснювати оплату за роботу в нічний час нижче цієї межі або взагалі не оплачувати роботу в нічний час не можна. За порушення мінімальних трудових гарантій, до яких належить оплата за роботу в нічний час, ч. 4 ст. 265 КЗпП передбачений штраф у розмірі 10 мінзарплат за кожного працівника, щодо якого здійснено порушення.

Якщо на підприємство поширюється Генеральна угода, тоді розмір доплати за роботу в нічний час — 35% годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в цей час.

Також інші розміри доплати за роботу в нічний час встановлені й для деяких працівників бюджетної сфери. А саме: доплата за роботу в нічний час (за кожну годину роботи) складає:

  • працівникам з оплатою за ЄТС — до 40% (якщо законодавством не встановлений більший розмір) посадового окладу (ставки зарплати) (п.п. «б» п.п. 3 п. 3 постанови від 30.08.2002 № 1298);

  • працівникам закладів освіти — 40% посадового окладу (ставки зарплати) (п.п. «б» п.п. 3 п. 4 наказу від 26.09.2005 № 557);

  • працівникам закладів охорони (у тому числі водіям санітарних автомобілів, які є в штаті автотранспортних підприємств та інших організацій) здоров’я, які залучаються до роботи в нічний час, — 35% годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в нічний час. А працівникам, зайнятим наданням екстреної, швидкої та невідкладної меддопомоги (у тому числі водіям санітарних автомобілів швидкої, невідкладної медичної допомоги, у штаті автотранспортних підприємств та інших організацій), а також тим, хто працює у відділеннях (палатах) анестезіології та інтенсивної терапії для новонароджених дітей, у пологових (акушерських) відділеннях, — 50% годинної тарифної ставки (посадового окладу) (п.п. 3.2.1 та 3.2.2. Умов від 05.10.2005 № 308/519).

Доплату за нічний час проводимо за підсумками кожного місяця, незалежно від облікового періоду.

Слід зазначити, що на законодавчому рівні регулюється тільки робота в нічний час. Якихось норм щодо вечірнього часу КЗпП не містить. Але договірні норми щодо встановлення, зокрема, доплати за роботу у вечірній час визначені Генеральною і галузевими (регіональними) угодами. Так, наприклад, Генеральною угодою передбачена доплата за роботу у вечірній час при багатозмінному режимі у розмірі 20% годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в такий час.

Згідно зі ст. 58 КЗпП при змінних роботах працівники чергуються у змінах рівномірно в порядку, встановленому правилами внутрішнього трудового розпорядку. Перехід з однієї зміни в іншу, як правило, повинен відбуватися через кожен тиждень відповідно до графіка змінності. Крім того, ст. 59 КЗпП визначено, що має бути встановлена перерва між змінами тривалістю не менш подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (включаючи і час перерви на обід).

Наприклад, якщо на підприємстві використовується п’ятиденний 4-бригадний графік змінності, після 5 днів роботи в одній зміні бригада (працівник) отримує безперервний відпочинок і переходить в іншу зміну.

З урахуванням вищезаначеного робимо висновок: доплата за роботу у вечірні час, передбачену Генеральною угодою, не проводять, якщо режим роботи працівників:

  • не відноситься до багатозмінного режиму (наприклад, робота сторожей за відповідним графіком виходу на роботу);

  • є багатозмінною, але на підприємство не поширюється положення Генеральної угоди, і проведення такої доплати не передбачено колективним договором (іншими внутрішніми документами підприємства).

При погодинній оплаті праці зі встановленою годинною тарифною ставкою проблем з розрахунком доплати за роботу у вечірній/нічний час не буде — годинна ставка відома. Якщо працівникові встановлений оклад (місячна тарифна ставка) у цьому випадку розраховуємо годинну ставку. Для цього: оклад (місячну тарифну ставку) працівника ділимо на норму тривалості робочого часу, встановлену для нього графіком змінності (графіком виходу на роботу).

Вас може зацікавити

Газета «Кадри і зарплата»

Газета «Кадри і зарплата» — надійний помічник у роботі кадровика та бухгалтера. Наші передплатники двічі на місяць отримують оперативну інформацію про всі зміни в законодавстві, свіжі листи Міністерства соціальної політики України та Державної фіскальної служби України, з питань праці. Наше видання нагадає про строки звітності та сплату податків, надасть консультації з проблемних ситуацій, фахові відповіді досвідчених експертів на актуальні запитання з практичними прикладами та посиланнями на законодавчі акти.

Придбати видання

 

Людмила Філоненко

Управління Держпраці

Переглядів: 1880 Версія для друку
 
Дивіться також:
Законодавство про військовий облік: останні зміни та нововведення
Переведення працівника з п’ятиденки на змінний графік роботи
Чи можна ознайомлювати працівників з наказами онлайн?
Яким чином може бути припинено суміщення?
Чи зобов’язані роботодавці інформувати центр зайнятості про вакансії?
Розбронювання працівників: що варто знати роботодавцям?
Дистанційні працівники: відрядження й інші трудові новації
Оформлення відпустки за свій рахунок
Сумісництво: особливості оформлення та обмеження
Порядок зменшення посадового окладу працівнику
Виклик новоприйнятого працівника до ТЦК та СП: як оплатити день увільнення?
Чи можна надати щорічну відпустку без урахування вихідних днів?
Надання щорічної відпустки особам з інвалідністю: що слід урахувати роботодавцям?
Яку відповідальність несе роботодавець за порушення права на відпустку?
Обов’язки роботодавця з охорони праці при дистанційній роботі
Останні зміни щодо військового обліку та проведення призову
Зразок наказу про надання безоплатної відпустки як пенсіонеру за віком
Порядок звільнення з військової служби та повернення на роботу
Подання звітності: Держстат відповідає на запитання
За яких умов роботодавець може звільнити працівника за прогул?
Трудовий договір на паузі: правові ризики для роботодавця
Чи потрібно подавати Повідомлення про прийняття на роботу при переході з сумісництва на основне місце?
Оплата відрядження: як урахувати роботу у вихідний день?
Чи можуть обидва батьки бути у «дитячій» відпустці одночасно?
Чи потрібна нумерація у справах з військового обліку?
Контроль за виконанням колективного договору
Work-life balance vs Трудова дисципліна: як не перетнути законну межу?
Чи є порушенням звільнили працівника по месенджеру?
Умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах
Правила військового обліку: що змінилося з 31 липня 2025 року?
Чи потрібно продовжувати відпустку на час навчання?
Переведення працівника: як рахувати відпустку?
Чи можлива відпустка без збереження зарплати за двома підставами?
Як оформити скорочення тривалості робочого дня в спеку?
Як змінити дані в реєстрі застрахованих осіб на вебпорталі ПФУ?
Чи можливо звільнення під час випробування без пояснення причин?
Внесено зміни до правил військового обліку
Дві посади за сумісництвом у одного роботодавця: як надається допомога за «лікарняним»?
Відрядження при дистанційній роботі: Мінфін оновив інструкцію
Комунікація у воєнний час: хто і як має бути на зв’язку?
Як зараховується до страхового стажу період догляду за дитиною до 3-х років?
Про порядок вивільнення працівників
Скільки днів відпустки надати працівнику з двома дітьми, одна з яких знаходиться під опікою?
Чи може щорічна відпустка розпочинатись із вихідного дня працівника?
Повідомлення про зміну істотних умов праці
Компенсація роботодавцям за «чорнобильську» відпустку працівникам
Чи може працівник вимагати від роботодавця вести паперову трудову книжку?
Огляд останніх змін у трудових відносинах під час війни
Чи ділиться «дитяча» відпустка на частини?
Страховий та трудовий стаж, подання відомостей про трудові відносини
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2025 © МЕДІА ГРУПП
2025 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2025 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: pr_oppb@mediapro.ua. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: admin@hrliga.com