Відносини стажування врегульовуються Законами України «Про зайнятість населення», «Про вищу освіту», «Про освіту».

Студенти вищих та учні професійно-технічних навчальних закладів, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, мають право проходити стажування за професією (спеціальністю), за якою здобувається освіта, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, на умовах, визначених договором про стажування у вільний від навчання час.

Метою стажування є набуття досвіду з виконання професійних завдань та обов’язків, удосконалення професійних знань, умінь та навичок, вивчення та засвоєння нових технологій, техніки, набуття додаткових компетенцій.

Порядок укладення договору про стажування та типову форму договору затверджує Кабінет Міністрів України. Термін стажування за договором не може перевищувати шести місяців, запис про проходження стажування вноситься до трудової книжки. У договорі обумовлюється режим та місце стажування.

Стажування проводиться за індивідуальною програмою під керівництвом працівника підприємства, установи, організації, який має стаж роботи за відповідною професією не менш як три роки.

Якщо в період стажування особа виконує професійні роботи — підприємство, організація, установа здійснює виплату їй заробітної плати згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат i надбавок. Тобто, якщо стажер виконує завдання, які можна кваліфікувати як професійну роботу, він може вимагати від керівництва такого підприємства, організації, установи виплати йому заробітної плати.

Заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства і безпосередньо впливає на рівень життя населення. Нелегальна заробітна плата послаблює соціальний захист працівників, зменшує надходження до бюджетів та державних соціальних фондів. Так, роботодавець під час виплати заробітної плати стажеру має утримувати й перераховувати до бюджету податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, а також сплачувати єдиний соціальний внесок за такого працівника згідно з вимогами чинного законодавства України. Таким чином, розмір оплати праці також потрібно зазначати в договорі про стажування.

Робота керівників стажування може оплачуватися підприємством за рахунок коштів, передбачених на підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів, додатково на строк стажування щомісяця у розмірах не менше 5 відсотків суми основної заробітної плати, яку вони отримують за основним місцем роботи.

Стажування проводиться за індивідуальною програмою під керівництвом працівника підприємства, установи, організації, який має стаж роботи за відповідною професією (спеціальністю) не менш як три роки. За керівником стажування закріплюється не більш ніж два стажисти. Стажист разом із своїм керівником від установи розробляють індивідуальну програму стажування та перелік робіт. Типова форма такої програми, затвердженої на офіційному ревні, відсутня. Тому бланк індивідуальної програми слід створити самостійно. Затверджує індивідуальну програму стажування та перелік робіт керівник установи.

Роботодавець зобов’язаний провести інструктаж з охорони праці перед допуском студента (учня) до проходження стажування, після чого стажист починає здобувати досвід. Після закінчення стажування керівник стажування (або керівник установи за поданням керівника стажування) видає стажистові висновок, у якому зазначає виконані роботи й оцінку якості їхнього виконання, характеристику професійної компетенції, особисті та ділові якості стажиста. Під час складання такого висновку i стануть у пригоді оцінки за виконані стажистом завдання, виставлені керівником стажування в індивідуальній програмі стажування.

Окремо варто зазначити про випадки, коли роботодавець та працівник домовляються про так зване «стажування», яке фактично має на меті випробування та навчання працівника на робочому місці. Те, що більшість із роботодавців називають стажуванням в розумінні законодавства про працю є звичайним випробувальним терміном. Безоплатного стажування в трудовому законодавстві не існує!